Постанова № 31785418, 07.06.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 808/3889/13-а

07 червня 2013 року 16год. 08хв. м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Федорук І.В., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Малахова Г.О., Міхова Ю.О.

відповідача: представник Проценко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Енергетичні Технології" до Запорізької митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Енергетичні технології» (далі позивач, ТОВ «Торговий дім «Енергетичні технології») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці (далі - відповідач), у якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачеві суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) в акті перевірки від 14.03.2013 № н/0018/13/112000006/0030982728; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення відповідача форми "Р" від 03.04.2013 № 50, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем ввізне мито в сумі 1601774,87 грн., у тому числі за основним платежем 1067849,91 грн., за штрафними санкціями - 533924,96 грн., від 03.04.2013 №51, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем акцизний податок в сумі 8283144,17 грн., у тому числі за основним платежем 5522096,11 грн., за штрафними санкціями 2761048,06 грн., від 03.04.2013 № 52, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1976983,83 грн., у тому числі за основним платежем 1317989,22 грн., за штрафними санкціями - 658994,61 грн.

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначає, що у березні 2013 року відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи. За результатами перевірки відповідачем складено акт від 14.03.2013 № н/0018/13/112000006/0030982728, яким встановлено, що при митному оформленні товару "абсорбент очищений" за кодом 3814009090 згідно УКТ ЗЕД, за період з 07.12.2011 по 31.10.2012 декларантом порушено вимоги Основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема номерів 1 та 6 Приміток до Групи 27 УКТ ЗЕД, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 7907935,24 грн. Позивачем надано заперечення на зазначений акт перевірки. Відповідач відхилив заперечення та на підставі акту перевірки прийняв наступні податкові повідомлення форми "Р" від 03.04.2013р. № 50, № 51, № 52.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення безпідставними та такими, що прийняті з порушенням законодавства, в обґрунтування чого зазначає наступне.

На думку позивача, висновки відповідача, зроблені за результатами перевірки, є необґрунтованими, оскільки товар пройшов митне оформлення без зауважень і був випущений у вільний обіг на територію України, позивачем у повному обсязі були сплачені всі нараховані відповідачем податки та збори.

Позивач зазначає, що імпортована ним продукція за декларацією відправника первісно була класифікована вірно, що підтверджується висновками експертних установ. Також зазначає, що висновок митного експерта № 1-0907/12 від 30.07.2012 року Регіональної філії Центрального експертно-криміналістичного митного управління м.Уфа Центрального експертно-криміналістичного митного управління Експертно-криміналістичної служби Федеральної митної служби Російської федерації, на підставі якого зроблені висновки в акті перевірки, є результатом досліджень однієї конкретної партії товару, на яку проводився відбір проб і не стосується всього товару, який був імпортований позивачем в період з 07.12.2011 по 31.10.2012.

Також зазначає, що якщо митний орган, приймаючи митні декларації, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не мав правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки.

Також позивачем в обґрунтування своєї позиції зазначається, що класифікацію товару за групою 27 замість групи 38 відповідач виконав всупереч положенням УКТ ЗЕД. У відповідача були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій.

Посилаючись на викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких відповідач в обґрунтування своєї позиції зазначає, що митним та податковим законодавством йому надано право на проведення невиїзної документальної перевірки, за результатом якої встановлено порушення і прийняті податкові повідомлення. Відповідно до ч.4 ст. 69 Митного кодексу України від 2012 року у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари, що і було зроблено Запорізькою митницею. Також, посилаючись на результати лабораторних досліджень товару (зокрема, на висновок митного експерта № 1-0907/12 від 30.07.2012 Федеральної митної служби Російської федерації Центрального експертно-криміналістичного митного управління Експертно-криміналістичної служби регіонального філіалу Центрального експертно-криміналістичного митного управління м.Уфа) та УКТ ЗЕД відповідач зазначає, що класифікація товару, яка здійснена ним за результатами перевірки, є вірною. Товар «абсорбент очищений», відповідно Основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема № 1 та № 6, Приміток до Групи 27 УКТ ЗЕД, враховуючи Пояснення до товарних позицій 3814 та 2710 УКТ ЗЕД, а також результати висновку № 1-0907/12 від 30.07.2012, за хімічними показниками та фракційним складом відноситься до товарної підкатегорії 27101190000 УКТ ЗЕД зі ставкою мита 6% та акцизним податком в розмірі 182 Євро (до 14.01.2012 року) та 198 Євро (з 14.01.2012 року) за 1000 кг.

Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що прийняті податкові повідомлення є правомірними, тому просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. При цьому суд виходить з такого.

Позивачем укладено зовнішньоекономічний Договір № 1011-0103/ESK від 01.03.2011 з товариством з обмеженою відповідальністю "ЕнергіяСтройКомплект" (Російська Федерація) (далі - договір) (а.с. 34 - 44 том 1).

В період з 07.12.2011 по 31.10.2012 року відповідно до вказаного договору та додаткових угод до нього позивачем згідно митних декларацій № 112000009/2011/014474 від 07.12.2011; № 112000009/2012/000022 від 04.01.2012; № 112000009/2012/000057 від 05.01.2012; № 112000009/2012/000078 від 06.01.2012; № 112000009/2012/000128 від 11.01.2012; № 112050000/2012/002226 від 15.02.2012; № 112050000/2012/002387 від 16.02.2012; № 112050000/2012/006579 від 02.04.2012; № 12050000/2012/006580 від 02.04.2012; № 112050000/2012/007309 від 09.04.2012; № 112050000/2012/007966 від 17.04.2012; № 112050000/2012/009681 від 07.05.2012; № 112050000/2012/011140 від 23.05.2012; № 112050000/2012/012196 від 01.06.2012; № 112050000/2012/013123 від 13.06.2012; № 112050000/2012/013633 від 19.06.2012; № 112050000/2012/014314 від 26.06.2012; № 112050000/2012/017447 від 02.08.2012 був імпортований товар "абсорбент очищений" за кодом Українського класифікатору товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) 3814009090 групи 38 "Різноманітна хімічна продукція" виробництва ЗАТ "Урусінський хімічний завод" (далі - товар) (а.с. 45 - 63 том 1).

Зазначені митні декларації були прийняті Запорізькою митницею за кодом товарної підкатегорії 3814009090 УКТЗЕД зі ставкою мита 0%. Жодних зауважень з боку Запорізької митниці щодо класифікації товару чи їх митної вартості декларантом не було отримано, всі передбачені платежі до бюджету сплачено, товар випущено у вільний обіг.

На виконання наказу Запорізької митниці від 02.01.2013 року № 3 (а.с.13 том 3), Запорізькою митницею проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ "Торговий дім "Енергетичні технології" вимог законодавства України з питань державної митної справи на предмет правильності класифікації товару «абсорбент очищений» за кодом 3814009090 згідно УКТ ЗЕД за період з 07.12.2011 по 31.10.2012, результати якої оформлено актом від 14.03.2013 № н/0018/13/112000006/0030982728 (а.с.64-70 том 1).

Перевіркою встановлено, що при митному оформлені товару "абсорбент очищений" за кодом 3814009090 згідно з УКТ ЗЕД за період з 07.12.2011 по 31.10.2012 декларантами ТОВ «В-Бест» та ТОВ «Торговий дім «Енергетичні технології» порушено вимоги Основних правил інтерпретації класифікації товарів, зокрема № 1 та № 6, Приміток до Групи 27 УКТЗЕД, затверджених Законом України "Про Митний тариф України" від 05 квітня 2001 р. №2371-111 (із змінами та доповненнями) та Пояснень до товарних позицій 3814 та 2710 УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби від 30.12.2010 № 1561, чинного на час митного оформлення, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 7 907 935,24 грн. й підлягає перерахуванню до Державного бюджету України, з них: ввізне мито (вид 021) у сумі 1 067 849,91 грн.; акцизний податок (вид 089) у сумі 5 522 096,11 грн.; ПДВ (вид 028) у сумі 1 317 989,22 грн.

Заперечення позивача від 22.03.2013 №22/03/13-05 (а.с.78-81 том 1) на акт перевірки розглянуті відповідачем, проте не взяті до уваги. На думку відповідача, класифікацію товару здійснено вірно, проведення перевірки та її висновки є правомірними. Зазначене викладено відповідачем у листі № 07-04-18-24/2502 від 29.03.2013 (а.с. 82-84 том 1).

На підставі вищезазначеного акта перевірки Запорізькою митницею складені податкові повідомлення форми „Р":

- № 50 від 03.04.2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем ввізне мито в розмірі 1601774,87 грн., у тому числі за основним платежем - 1067849,91 грн., штраф - 533924,96 грн. (а.с.87 том 1);

- № 51 від 03.04.2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем акцизний податок в сумі 8 283 144,17 грн., в тому числі за основним платежем - 5522096,11 грн., штраф - 2761048,06 грн. (а.с.86 том 1);

- № 52 від 03.04.2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1976983,83 грн., у тому числі: за основним платежем - 1317989,22 грн., штраф - 658994,61 грн. (а.с.85 том 1).

Оцінюючи правомірність прийняття відповідачем вищезазначених рішень суд виходить з наступного.

В період, охоплений перевіркою, митне оформлення товарів регулювалося нормами Митного кодексу України від 11.07.2002 року (далі по тексту постанови - Митний кодекс України 2002 року) (до 01.06.2012 року) та нормами Митного кодексу України від 13.03.2012 року (далі по тексту постанови - Митний кодекс України 2012 року) (з 01.06.2012 року).

Відповідно до ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України 2012 року, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, у тому числі у вигляді кодів, зазначені у цій статті. Серед таких відомостей є код товару згідно з УКТ ЗЕД, ставки митних платежів, та суми митних платежів.

Відповідно до ст.72 Митного кодексу України 2002 року та ст.248 Митного кодексу України 2012 року, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів, який підлягає митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень, інших відміток на митній декларації.

Під час митного оформлення товару декларант надав митному органу усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявленого ним коду товару, а саме: договір поставки від 01.03.2011р. з додатками, паспорти якості товару, інвойс та інші документи, зазначені у графі 44 митних декларацій (надалі - МД).

Будь-яких зауважень або відмову у прийнятті вищезазначених митних декларацій Запорізька митниця не надавала.

Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

Згідно ст.86 Митного кодексу України 2002р. з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а саме факти переміщення та пропуску товарів через митний кордон України, задекларовану митну вартість товару, нарахування обов'язкових платежів при розмитненні товару.

Посадовими особами Запорізької митниці були прийняті та оформлені митні декларації позивача шляхом поставлення відбитків штампу у відповідних графах митних декларацій. Імпортований позивачем товар був випущений у вільний обіг без обмежень з боку митного органу.

Порядок здійснення митного контролю та митного оформлення товарів врегульований наказом Держмитслужби України № 314 від 20.04.2005 року «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації» (далі Порядок № 314), який діяв до 31.08.2012р. та наказом Мінфіну України № 631 від 30.05.2012р. "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа", що набув чинності з 31.08.2012р. (далі Порядок № 631).

Згідно ч. 3 Порядку № 314 та п.4.5., п.4.9. Порядку № 631 під час митного контролю і оформлення товарів підрозділом митного оформлення здійснюється, зокрема, перевірка правильності класифікації та кодування товарів, перевірка правильності визначення митної вартості товарів та правильності нарахування і сплати митних та інших платежів за МД.

Частиною 1 ст. 69 Митного кодексу України 2012 року встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Окрім того, ч. 2 ст. 69 Митного кодексу України 2012 року встановлено, що митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Стаття 313 Митного кодексу України 2002 року передбачає, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Відповідно до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №650 (далі - Порядок) посадова особа підрозділу митного оформлення чи митного поста згідно з цим Порядком здійснює контроль правильності класифікації товарів під час проведення процедур митного контролю та оформлення товарів (п. 5 Розділу І Порядку).

Розділом ІІ Порядку встановлено, що декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до Митного кодексу України. Посадові особи підрозділу митного оформлення чи митного поста, відділу митних платежів здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання правил класифікації товарів при митному оформленні, визначається на основі результатів застосування системи управління ризиками.

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Таким чином, відсутність рішення про визначення коду товару та випущення товару у вільний обіг свідчить про класифікацію його митним органом відповідно до коду, заявленого у митній декларації.

Так, класифікація товару при їх декларуванні фактично є складовою митного оформлення і відповідно до ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України 2012 року, ст. 313 Митного кодексу України 2002 року здійснюється митними органами. У свою чергу, ставки та суми митних платежів напряму залежать від визначеного коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Підпунктом 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що митний орган фактично є особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань під час митного оформлення товару, оскільки нарахування сум податкових зобов'язань напряму залежить від визначення коду товару.

Пунктом 54.4 ст. 54 Податкового кодексу визначено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

У відповідності до ч. 4 ст. 255 Митного кодексу України 2012 року, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Аналогічні приписи містилися і в Митному кодексі України 2002 року (ч. 2 ст. 78 Митного кодексу України 2002 року). Наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів через митний кордон України, що є дозволом митного органу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 5, 10, 23 статті 4 Митного кодексу України 2012р.).

Відповідно до норм ст.ст. 291 та 292 Митного кодексу України 2012 року, обов'язок із сплати митних платежів припиняється при виконанні обов'язку із сплати митних платежів, а в свою чергу обов'язок із сплати митних платежів вважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими) у разі здійснення особою, відповідальною за сплату митних платежів, розпорядження про використання коштів авансових платежів при здійсненні митного оформлення товарів - з моменту закінчення митного оформлення. Позивачем митні платежі за митними деклараціями сплачені у повному обсязі і у встановлений законом строк.

Так, відповідачем фактично було завершено митне оформлення товару за митними деклараціями і товар випущено у вільний обіг.

Частиною 3 ст. 345 Митного кодексу України 2012 року встановлено, що митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи в тому числі щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення. Зазначена норма є загальною, та в подальшому конкретизується ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України 2012 року, якою визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів або надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України. Саме на першу підставу, передбачену ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України 2012 року посилається відповідач як на підставу проведення перевірки.

Відповідачем не надано суду доказів, що ним до початку перевірки було виявлено ознаки, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; та виявлення таких ознак стало підставою для проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

В основу акту перевірки та висновку про класифікацію товару «абсорбент очищений» в товарній підкатегорії 27101190000 УКТ ЗЕД митним органом взято висновок митного експерта № 1-0907/12 від 30.07.2012 року Федеральної служби Російської федерації Центрального митного управління Експертно-криміналістичного митного управління м.Уфа, який було надано листом від 14.02.2013 № 01-06-16/1779 Приволжським митним управлінням (Російська Федерація) (а.с.19, 29-34 том 2).

З копії супровідного листа від 14.02.2013 року № 01-06-16/1779 (а.с.19 том 2) вбачається, що висновок митного експерта № 1-0907/12 від 30.07.2012 року надійшов до Запорізької митниці лише 04.03.2013 року (що вбачається з відбитку штампа вхідної кореспонденції на супровідному листі).

Перевірка позивача ж була призначена ще 02.01.2013 року наказом № 3 (а.с.13 том 3).

Таким чином, відповідач не мав правових підстав для проведення перевірки після закінчення митного оформлення товару, а відповідно і для донарахування податкових зобов'язань оскаржуваними рішеннями.

Поряд з обумовленим, висновок митного експерта № 1-0907/12 від 30.07.2012 року стосується лише однієї партії товару, що імпортована за митною декларацією від 02.08.2013 року. Такий висновок не стосується товару, що імпортувався іншими партіями за період з 07.12.2011 по 31.10.2012 року.

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано докази на підтвердження коду товару «абсорбент очищений» - 3814009090, а зокрема: експертне заключення Запорізької торгово-промислової палати (а.с.127-128 том 1), паспорти якості на товар, технічні умови на товар, висновки досліджень ДП «Українського науково-дослідного інституту нафтопереробної промисловості «Масма», висновки Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 05.11.2012, від 20.02.2013, протоколи випробувань лабораторії ТОВ «НДЛЕН «Ойлцентр» на кожну партію товару, докази реалізації позивачем товару «абсорбент очищений» (а.с.151-207 том 1, а.с.37-40, 52-200 том 2, а.с.1-2 том 3).

В ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів встановлення факту подання декларантом неповної, недостовірної інформації про товар під час його митного оформлення (що вплинуло на його класифікацію під час пропуску на митну територію України).

Частиною 6 ст. 69 Митного кодексу України 2012 року встановлено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Зазначена правова норма встановлює єдину, виключну підставу для застосування митним органом штрафів та інших санкцій за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів. Законодавством України не передбачено іншої підстави для застосування митним органом штрафів та інших санкцій за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, а сам зміст ч. 6 ст. 69 Митного кодексу встановлює виключність підстави для нарахування штрафних санкцій у зазначеному випадку.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження виявлення ним ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи під час митного оформлення товару позивачем, а також оцінюючи відповідність оскаржуваних дій відповідача і, як наслідок, прийнятих оскаржуваних рішень вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов наступного висновку.

Відповідач не мав встановлених законодавством підстав для проведення перевірки, а відтак - визначення позивачеві суми грошового зобов'язання та, відповідно, прийняття оскаржуваних рішень.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 345 Митного кодексу України 2012 року, результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України. Стаття 354 Митного кодексу України 2012 року (пункти 11, 12 14) передбачає, що рішення про визначення грошових зобов'язань підприємства, що перевірялося, приймається керівником митного органу або особою, яка виконує його обов'язки. Податкове повідомлення-рішення приймається керівником митного органу або особою, яка виконує його обов'язки, з урахуванням розгляду заперечень до акта (у разі їх наявності) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення або надіслання підприємству акта про результати перевірки у порядку, передбаченому Податковим кодексом України для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень підприємства до акта про результати перевірки - приймається з урахуванням висновку за результатами розгляду заперечень до акта про результати перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді підприємству. В акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов'язань підприємства.

З наведених норм вбачається, що акт є службовим документом, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, в якому викладаються результати перевірки, зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов'язань підприємства, є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства. Результати перевірки, оформлені актом, є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів.

В акті перевірки відповідач не нараховував позивачу сум грошового зобов'язання. Рішенням митного органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення. Вказані обставини підтверджені також представниками сторін в судовому засіданні.

А відтак, позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування позивачу суми грошового зобов'язання в акті перевірки від 14.03.2013 року до задоволення не підлягає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до частини третьої статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми "Р" Запорізької митниці від 03.04.2013 року № 50, від 03.04.2013 року № 51, від 03.04.2013 року № 52.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Енергетичні Технології" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М.Дуляницька