ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2013 року м. Київ К-42392/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Кошіля В.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2010
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010
у справі № 2а-6710/10/2670
за позовомДочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»доСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податківпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішеньВСТАНОВИВ:
Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі по тексту - позивач, ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України») звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - відповідач, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.11.2009 № 0001624120/0, від 11.02.2010 № 0001624120/1.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010, позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності перерахування сум узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» в червні - жовтні 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 16.11.2009 № 514/41-20/30019775, яким зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту - Закон), а саме: несвоєчасна сплата податкового зобов'язання по податку на додану вартість за період з червня 2009 року по жовтень 2009 року та несвоєчасна сплата сума узгодженого податкового зобов'язання відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.06.2009 у справі № К-8418/06.
На підставі вказаного акта перевірки, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.11.2009 № 0001624120/0 про застосування штрафних санкцій в сумі 294960,15 грн.
За результатами оскарження в адміністративному порядку вказаного податкового повідомлення-рішення, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2010 № 0001624120/1, яким залишено в силі податкове повідомлення-рішення від 24.11.2009 № 0001624120/0.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Судами встановлено, що відповідно платіжних доручень № 1541 від 21.07.2009 та № 1462 від 30.07.2009 позивачем сплачено суму 74646510,00 грн., що відповідає сумі податкового зобов'язання, визначеній в декларації за червень 2009 року, податкове зобов'язання за липень 2009 року складало 74779905,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 1735 від 31.08.2009 позивачем сплачено 74831558,00 грн., податкове зобов'язання за серпень 2009 року складало 70223229,00 грн., платіжними дорученнями №1913 від 30.09.2009, № 2600 від 28.09.2009 та № 2642 від 28..09.2009 позивачем сплачено 70410950,10 грн., податкове зобов'язання за вересень 2009 року складало 57111879,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 2243 від 30.10.2009 позивачем сплачено 57111879,00 грн.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо своєчасного погашення позивачем податкових зобов'язань за червень - вересень 2009 року зі сплати податку на додану вартість.
Щодо твердження відповідача про зарахування поточних податкових зобов'язань в рахунок погашення податкового боргу, який виник згідно ували Вищого адміністративного суду України від 10.06.2009 у справі № К-8418/06, суди першої та апеляційної інстанцій з посиланням на п. 7.7 ст. 7 Закону, вірно визначили, що відповідач діяв з перевищенням повноважень, оскільки він не мав права самостійно змінювати «призначення платежу» та направляти зазначені кошти в рахунок сплати податкового боргу.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)В.В. Кошіль З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова
Судове рішення № 31782069, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 23.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6710/10/2670. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: