Ухвала суду № 31781942, 30.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" травня 2013 р. м. Київ К/9991/49801/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Муравйова О. В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про скасування податкового повідомлення рішення,-

встановила:

Публічне акціонерне товариство "Євроцемент-Україна" (далі - ПАТ "Євроцемент-Україна") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області (далі - ДПІ у Балаклійському районі) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року позов ПАТ "Євроцемент-Україна" задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Балаклійському районі задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року - скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ПАТ "Євроцемент-Україна" відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями апеляційної інстанції ПАТ "Євроцемент-Україна" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Балаклійському районі було проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ "Євроцемент-Україна" за жовтень 2010 року. За результатами перевірки складено акт №2618/15-016/00293060 від 28.12.2010 року.

Актом перевірки було встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо не підтвердження податкового кредиту належними податковими накладними, а саме перевіряючим визнано неналежним чином оформлені податкові накладні, за якими: невірно визначено Продавцем індивідуальний податковий номер ВАТ «Євроцемент-Україна», та іншим Постачальником невірно вказано свою адреса, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2010 року на загальну суму 15977,50 гривень

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення 0000181501 від 11 лютого 2011 року.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно ж акту перевірки №2618/15-016/00293060 від 28 грудня 2011 року, відповідачем визнано неналежним чином оформлені податкові накладні, за якими: невірно визначено Продавцем індивідуальний податковий номер ВАТ «Євроцемент-Україна», та іншим Постачальником невірно вказано свою адреса.

Підпунктом 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлені вимоги до податкової накладної.

У відповідності до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно з п.п 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом першої інстанції зазначено, що відповідачем залишено поза увагою той факт, що ні Законом України «Про податок на додану вартість», ані будь яким іншим нормативним актом не передбачена будь-яка відповідальність третіх осіб, в даному випадку ВАТ «Євроцемент-Україна», щодо правомірності надання суб'єктом господарювання своїм контрагентам податкових накладних. Так, недотримання контрагентами ВАТ «Євроцемент-Україна» порядку, встановленого п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених витрат до податкового кредиту. Відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладається не на покупця, а на продавця товарів. Самі ж по собі недоліки (технічні описки) в заповненні вищевказаних реквізитів податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки ВАТ «Євроцемент-Україна», не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів, та не спростовують фактичної дійсність проведеної операції.

Судом першої інстанції встановлено, що надані позивачем податкові накладні відповідають вимогам п.п 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Крім того, податкові накладні №198 від 15.10.2010 року та №334/26 від 06.10.2010 року, отримані від контрагентів, видані ними по реальним господарським операціям, що відбулися між ними та позивачем, та описки в накладних не призвели до втрат бюджету.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що ВАТ «Євроцемент-Україна» мало усі законодавчі підстави для відображення податкового кредиту по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Деліс Проф» та ВАТ ВНП «Укрзооветпромпостач» за жовтень 2010 року, а викладені у акті перевірки висновки є безпідставними.

Також, судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем, в порушення п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України, оскаржуване податкове повідомлення рішення від 11.02.2011 року винесено більш, ніж через місяць після складання акту перевірки від 28.12.2010 року, без посилання на будь які обставини щодо порушення такого строку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги ПАТ "Євроцемент-Україна" підлягають задоволенню.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року та залишення в силі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2011 року - скасувати.

Залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко О. В. Муравйов