Ухвала суду № 31781934, 30.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" травня 2013 р. м. Київ К/9991/55865/12

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Муравйова О. В.

секретаря судового засідання Волошина В.М.

представник позивача Польша Н. Ю, Кривцун В. А.

представник відповідача Розмоша В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановила:

Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (далі - ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року позов ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" задоволено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Херсоні задоволено. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року скасовано. У задоволені позовних вимог ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року.

ДПІ у м. Херсоні подала до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль".

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у м. Херсоні було проведено планову документальну перевірку позивача за період з 01.01.2005 року по 30.06.2007 року За результатами перевірки складено акт від 28.09.2007 року №2683/23-4/00131771).

За актом перевірки встановлено, що ВАТ "Херсонська ТЕЦ" було укладено з ДП "Газ-Тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" договори про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії №17/04-328 від 01.10.2004 року, №17/05276/196 від 30.09.2005 року та №17/06-785 від 27.09.2006 року. За вказаними договорами ВАТ "Херсонська ТЕЦ" взяло на себе зобов'язання переробити одержаний від замовника ДП "Газ-Тепло" природний газ у теплову енергію відповідно до технологічних умов за завданням замовника та передати останньому вироблену теплову енергію. Замовник зобов'язується прийняти теплову енергію та оплатити виконану роботу. Природний газ, що є сировиною для вироблення готової продукції та сама готова продукція є власністю замовника. Готова продукція у спірних договорах визначена як теплова енергія, призначена для забезпечення та споживання відповідними категоріями споживачів, вироблена на технологічному обладнанні позивача.

У акті перевірки ревізори дійшли висновку, що за результатами технологічного процесу комбінованого виробництва у ході переробки природного газу отримується два види готової продукції: теплова та електрична енергія, що не заперечується позивачем.

Натомість, зміст вищенаведених договорів не містить інформації про виготовлення ще одного, поряд з тепловою енергією, виду готової продукції - електричної енергії, яка також, на думку ДПІ, є власністю ДП "Газ-тепло".

Оскільки умовами договорів не передбачено передачу власнику або проведення оплати за другий вид готової продукції - електричну енергію, слід вважати, що власник від одержання останньої відмовився без проведення будь-якої компенсації, що відповідає змісту статті 347 Цивільного кодексу України. За таких обставин, на думку ДПІ, відповідно до приписів п.п.4.1.6 п.4.1 статті 4 Закону №334/94-ВР вартість безоплатно отриманої електричної енергії мала бути віднесеною до валових доходів підприємства.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 11.10.2007 року №0005612301/0, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 11487533,00 грн. та за штрафними санкціями на 11487533,00 грн.

Згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 статті 4 Закону України №334/94-ВР до валового доходу включаються доходи з інших джерел та позареалізаційних операцій у тому числі у вигляді:

- сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, за винятком випадків коли така безповоротна допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку, визначеному п. 7.1 1 цього Закону.

Пункт 1.23 статті 1 Закону України №334/94-ВР дає визначення, що безоплатно надані товари (роботи, послуги), це:

- товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод:

- роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію вартості;

- товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач вважає, що на підставі договорів на переробку природного газу право власності на вироблену електричну енергію належало ДП "Газ-тепло", яке, відмовившись від зазначеного права власності, передало електроенергію ВАТ "Херсонська ТЕЦ". Позивач, з посиланням на приписи ч.4 статті 332 Цивільного кодексу України, вважає, що у випадку, якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку. Вартість переробки природного газу та виготовлення електричної енергії істотно перевищує вартість природного газу, який передається для переробки згідно договорів, укладених між ДП "Газ-тепло" та ВАТ "Херсонська ТЕЦ". Фактично суть спору між сторонами полягає у визначенні приналежності виробленої електричної енергії під час переробки природного газу на підставі договорів: замовнику - ДП "Газ-тепло" чи виконавцю - ВАТ "Херсонська ТЕЦ".

Судом першої інстанції зазначено, що дане питання було предметом адміністративної справи №7/330-О-А-05, що розглядалась господарським судом Херсонської області за позовом ВАТ "Херсонська ТЕЦ" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 21.06.2005 року № 0004372301/0 щодо донарахування підприємству зобов'язання із податку на прибуток. Постановою суду від 26.12.2005 року позовні вимоги задоволено повністю. Дана постанова набрала законної сили на підставі ухвали Запорізького апеляційного господарського суду від 07.04.2006 року, а також була залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2007 року. При розгляді даної справи встановлено, що при виконанні спірного договору №17/04-328 від 01.10.2004 року в процесі переробки природного газу вироблялась теплова енергія, власником якої був ДП "Газ-Тепло", а також електрична енергія, власником якої було ВАТ "Херсонська ТЕЦ".

Також судом першої інстанції зазначено, що спірні договори були предметом розгляду Херсонським окружним адміністративним судом у справі №2а-2190/08/2170 за позовом ДПІ у м. Херсоні до ВАТ "Херсонська ТЕЦ", ДП "Газ-Тепло"Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", про визнання угод недійсними. Постановою від 23.02.2009 року, що набрала законної сили на підставі ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2010 року у задоволенні позову відмовлено. Під час розгляду справи суд прийшов до наступного висновку: «Аналіз спірних договорів №17/05276/196 від 30.09.2005 року та №17/06-785 від 27.09.2006 року свідчить про те, що ДП "Газ-Тепло" не набувало прав власності на електроенергію, яка вироблялась в процесі переробки ВАТ "Херсонська ТЕЦ" природного газу, що поставлявся за цими договорами. Таким чином, суд приходить до висновку, що ВАТ "Херсонська ТЕЦ" отримало дохід від виконання спірних договорів у вигляді вартості наданих послуг з переробки природного газу та вартості електричної енергії, яка виробляється в процесі переробки природного газу.».

Відповідно до ст. 71 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що ДП "Газ-тепло" не набувало права власності на електричну енергію, вироблену ВАТ "Херсонська ТЕЦ" в процесі переробки природного газу на теплову енергію на підставі договорів №17/04-328 від 01.10.2004 року, №17/05-276/196 від 30.09. 2005 року, №17/06-785 від 27.09. 2006 року про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, а тому виготовлена позивачем в процесі переробки природного газу електрична енергія не є безоплатно наданим товаром в розумінні п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутки підприємств» і відповідно до підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону безпідставним є висновок податкового органу, що вартість цієї енергії має включатись до валового доходу позивача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення - рішення від 11.10.2007 року №0005612301/0.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року та залишення в силі постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року - скасувати.

Залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15 травня 2012 року.

Ухвала є остаточною, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко О. В. Муравйов