Ухвала суду № 31781757, 06.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" червня 2013 р. м. Київ К-35925/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 06.06.2013 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Романівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010

у справі № 2а-7426/09/0670

за позовом Дочірнього підприємства „Еней"

до Державної податкової інспекції у Романівському районі

Житомирської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -

рішення

ВСТАНОВИВ:

Дочірне підприємство „Еней" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Романівському районі Житомирської області (правонаступник - Баранівська міжрайонна державна податкова інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000422301/0 від 14.10.2009.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2010 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.06.2009 та складено акт № 568/231-30077313 від 28.09.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000422301/0 від 14.10.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 3212790 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем абз. 2, абз. 6 п. 5 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 р. № 805, абз. 2, абз. 5 п. 5 Порядку обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2009 року № 291, - підприємством в період з 01.02.2008 по 30.06.2009 проводилася виплата дотацій населенню за закуплене молоко в сумі 3212790 грн. без наявності договорів доручення, виплати сум коштів, здійсненні з небюджетних рахунків за призначенням з порушенням цього Порядку, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до Державного бюджету.

Відповідно до абз. 2, абз. 6 п. 5 Порядку № 805 та абз. 2, абз. 5 п. 5 Порядку № 291, оплата особистим селянським господарствам вартості поставлених ними переробному підприємству молока та м'яса в живій вазі і виплата дотацій здійснюється готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення; для виплати дотацій готівкою переробне підприємство подає територіальному органу Державного казначейства за місцем відкриття небюджетного рахунка платіжні доручення на перерахування необхідних сум коштів з небюджетного рахунка на свій поточний рахунок для подальшого отримання таких коштів готівкою та внесення у касу зазначеного переробного підприємства; не перераховані на небюджетні рахунки суми податку на додану вартість та виплати сум коштів, здійснені з небюджетних рахунків за призначенням з порушенням цього Порядку, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Згідно п. 11.21 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Порядок нарахування, виплати і використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

В період з 01.02.2008 по 30.06.2009 за закуплене молоко особистим селянським господарствам було виплачено дотацій на суму 3212790 грн., про що свідчать закупівельні відомості, довідка управління агропромислового розвитку Романівської РДА № 14 від 18.01.2010.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розрахунки з особистими селянськими господарствами через таких заготівельників не є порушенням Порядку, оскільки вони сприяють отриманню державної підтримки у вигляді дотацій особистими селянськими господарствами одночасно з розрахунками за продану продукцію.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що виплата готівкою сум дотацій з каси підприємства сільськогосподарським товаровиробникам, що ведуть особисте селянське господарство, не може бути визначена як використання їх не за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Романівському районі Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 у справі № 2а-7426/09/0670 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Романівському районі Житомирської області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.01.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 у справі № 2а-7426/09/0670 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко