Ухвала суду № 31781753, 30.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 року м. Київ К-33864/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Муравйова О.В.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010

у справі № 2а-12708/09/2670

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал»доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києвапровизнання недійсним податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрметал» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Укрметал») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000932320/0 від 05.10.2009.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 24.09.2009 було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Укрметал» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток за період з 01.01.2007 по 31.12.2007, за результатами якої складено акт від 24.09.2009 № 3085/23-622-32980869, яким встановлено порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, занижено податок на прибуток за 2007 рік у розмірі 662942,00 грн., в т.ч. за II квартал 2007 року - 662942,00 грн.

На підставі зазначеного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.10.2009 № 0000932320/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 994413,00 грн., в тому числі за основним платежем з податку на прибуток підприємств 662942,00 грн. та 331471,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи позивач придбав у ПП «Арон-Трейд» металобрухт повністю оплатив отриманий товар, що підтверджується виписками з банківського рахунку TOB «Укрметал» про перерахування грошових коштів ПП «Арон-Трейд».

Товар, отриманий позивачем за договором № 239, був повністю переданий на ВАТ «Макіївський металургійний завод», що підтверджується приймально-здавальними актами ЗAT «Макіївський металургійний завод».

ЗАТ «Макіївський металургійний завод» повністю оплатили зазначений товар TOB «Укрметал», що також встановлено відповідачем в акті перевірки.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, валові витрати можуть підтверджуватися: документами, які підтверджують списання коштів в оплату товарів (робіт, послуг), або придбання їх за готівку; документами, які підтверджують оприбуткування товарів або фактичне отримання результатів робіт (послуг).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт здійснення господарської операції з купівлі-продажу товару за договором № 239 підтверджений відповідними первинними документами (податкові накладні, накладні про передачу товару), що складені відповідно до вимог чинного законодавства та містять необхідні реквізити.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, позивачем укладено договір купівлі-продажу товару № 239 від 21.03.2007 з ПП «Арон-Трейд» з дотриманням вимог чинного законодавства України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не звертались до господарського суду із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.03.2007 № 239, та в акті перевірки не зазначено, чи винесено обвинувальний вирок щодо будь-якої з осіб та чи притягнуто будь-яку з осіб до кримінальної відповідальності за злочини передбачені ст. 205 та ст. 212 Кримінального кодексу України щодо створення та господарської діяльності ПП «Арон-Трейд».

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)О.В. Муравйов (підпис)С.Е. Острович

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова