Ухвала суду № 31781727, 23.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2013 року м. Київ К-35148/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Кошіля В.В.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Корюківському районі Чернігівської області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.12.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010

у справі № 2а-12098/09/2570

за позовомПідприємства споживчої кооперації «Громадське харчування» Корюківської райспоживспілкидоДержавної податкової інспекції у Корюківському районі Чернігівської областіпроскасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Підприємство споживчої кооперації «Громадське харчування» Корюківської райспоживспілки (далі по тексту - позивач, ПСК «Громадське харчування») звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Корюківському районі Чернігівської області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Корюківському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000632300/1 від 29.07.2009 та рішення про результати повторної скарги № 1387/10/25-020 від 21.08.2009 ДПА у Чернігівській області.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.12.2009, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Корюківському районі на підставі направлень № 55 від 10.04.2009, № 81 від 02.06.2009, № 82 від 15.06.2009 та наказів № 86 від 10.04.2009, № 120 від 02.06.2009, № 124 від 15.06.2009 було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання підприємством споживчої кооперації «Громадське харчування» Корюківської райспоживспілки вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.03.2009, за результатами якої було складено акт перевірки № 230/23/01776406 від 26.06.2009.

Даною перевіркою було встановлено, що в порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, абз. 5 пп. 5.1.10 п. 5.1 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, пп. 7.2.2 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.7 1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ПСК «Громадське харчування» занизило податок на додану вартість на загальну суму 355918,00 грн., в тому числі за податковими деклараціями з податку на додану вартість за жовтень 2007 року на 42326,00 грн., за листопад 2007 року на 49864,00 грн., за грудень 2007 року на 51398,00 грн., за січень 2008 року на 33583,00 грн., за лютий 2008 року на 39942,00 грн., за березень 2008 року на 38025,00 грн., за квітень 2008 року на 47408,00 грн., за травень 2008 року на 53372,00 грн.

На підставі акту перевірки від 26.06.2009 № 230/23/01776406 ДПІ у Корюківському районі 06.07.2009 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000632300/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 355918,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 177959,00 грн.

Рішеннями ДПІ у Корюківському районі від 29.07.2009 № 1306/10/25-002/4, ДПА в Чернігівській області від 21.08.2009 № 1387/10/25-020 та ДПА України від 28.10.2009 № 23655/6/25-0115, прийнятими за розглядом первинної і повторних скарг, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Корюківському районі від 06.07.2009 № 0000632300/0 залишено без змін та відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року № 253 ДПІ у Корюківському районі надіслано позивачу повідомлення-рішення від 29.07.2009 № 0000632300/1, від 21.08.2009 № 0000632300/2, від 28.10.2009 № 0000632300/3.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що відповідачем неправомірно зроблений висновок щодо відсутності у позивача підстав для користування податковою пільгою з податку на додану вартість, визначеною пп. 5.1.10 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», щодо порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п. 6.1 ст. 6, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і як наслідок щодо заниження податкових зобов'язання з податку на додану вартість на суму 355918,00 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

У відповідності до пп. 5.1.10 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» від оподаткування звільняються операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я.

Згідно абз. 1 п. 7 Порядку надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 03.11.1997 (далі по тексту - Порядок) оплата харчування учнів здійснюється за безготівковим розрахунком, тобто за попередньо придбаними абонементами (талонами), за цінами без додаткового врахування сум податку на додану вартість відповідно до режиму (норми) харчування (сніданок, обід, полуденок, вечеря).

Судами встановлено, що позивач надавав послуги з харчування дітей у повній відповідності до абз. 1 п. 7 Порядку, тобто на безоплатній для дітей основі, за рахунок коштів, спрямованих на такі цілі із бюджету та без урахування податку на додану вартість.

Метою звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я є зниження вартості таких послуг, оскільки їх фінансування здійснюється без посередньо із державного бюджету.

Відповідно до наявного в матеріалах справи договору № 07/26 від 11.01.2007, укладеного між Міністерством праці та соціальної політики України з одного боку та ПП «Зодчий Київ» з другого та додатку № 2, в якому наведено перелік навчальних закладів в районах та кількість потерпілих дітей, на харчування яких будуть направлені кошти Міністерства праці та соціальної політики України, серед яких і школи Корюківського району Чернігівської області.

В п. 1.6 розділ 1 договору № 07/26 від 11.01.2007 доручено ПП «Зодчий Київ» залучити до виконання умов основного договору інших виконавців. На виконання вказаного пункту договору ПП «Зодчий Київ» уклав договори № 12/01/07 - КЧ від 12.01.2007, від 28.02.2008 № 1 - КРПСК з ПСК «Громадське харчування», що не заборонено чинним законодавством та умовами тендерної документації.

Суди зазначили, що здійснення розрахунків між ПП «Зодчий Київ» та Підприємства Козелецької райспоживспілки «Остерське госпрозрахункове об'єднання підприємств громадського харчування» із нарахуванням податку на додану вартість матиме наслідки підвищення вартості харчування для дітей та призведе до необхідності збільшення розміру бюджетних асигнувань на суму податку на додану вартість.

За своєю природою податок на додану вартість є загальнодержавним, непрямим податком на споживну вартість, сплата якого покладається на кінцевого споживача.

В даному випадку замовником і кінцевим споживачем послуг з харчування дітей виступає держава.

При цьому суми податку, сплачені виконавцем послуг з харчування дітей у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) відносяться ним до складу валових витрат виробництва (обігу).

Таке право виконавцю послуг з харчування дітей надано пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого у разі коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно з статтями 3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються.

Також таке право виконавця послуги з харчування дітей закріплене у абз. 2 п. 7 Порядку, згідно якого суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням сировини для приготування страв та інших продуктів харчування, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва страв та продуктів харчування учнів у середніх навчальних закладах та професійно-технічних училищах, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва готових страв та продуктів харчування і до податкового кредиту не включаються.

Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що саме ПСК «Громадське харчування», а не ПП «Зодчий Київ» були надані послуги з організації харчування дітей, а оплату за надані послуги проводило Міністерство праці та соціальної політики України через ПП «Зодчий Київ», таким чином виконувало обов'язки з організації харчування дітей на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1997 «Про порядок надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість». При цьому, як зазначено судами, сторони підтвердили ту обставину, що до позивача надійшли кошти в межах фінансування і інші учасники цих правовідносин не надавали послуги і не використовували право на формування податкового кредиту, тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Корюківському районі Чернігівської області відхилити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)В.В. Кошіль (підпис)С.Е. Острович

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова