Рішення № 31781067, 16.10.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2012 року Справа №1915/12289/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Вийванко О. М.

при секретарі с/з Жара М. Т.

за участю осіб, які беруть участь у справі:

представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Рожанська І. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до споживчого товариства «Орбіта - 2010»про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом до відповідача споживчого товариства «Орбіта - 2010»про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди. Посилаючись на те, що 05.01.2011р. він був прийнятий на роботу в споживче товариство " Орбіта - 2010 " на посаду експедитора, на підставі трудового договору №12к від 05.01.2011р.18.05.2012 р. його було звільнено із займаної посади за угодою сторін п. 1 ст.36 Кодексу законів про працю України, про що зроблено запис до трудової книжки серії НОМЕР_1. Згідно діючого законодавства, підприємство зобов'язане було виплатити звільненому працівникові всі належні йому суми в день звільнення, однак заборгованість не виплачена по сьогоднішній день.Заборгованість по заробітній платі становить 2854,99 грн. Так, як період роботи він не був у відпустці, тому просить стягнути компенсацію за невикористані відпустки в сумі 1583,83 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 5 939,35 грн.. Не розрахунок з ним при звільненні призвів до моральних страждань, оскільки він своєчасно не міг оплачувати побутові витрати. Крім цього втратив нормальні життєві зв'язки, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя та життя її сім'ї, тому вважає що йому завдано моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить позов задовольнити.

Представника відповідача у судовому засіданні проти задоволенні позову заперечив посилаючись на те, що він згідний виплатити заробітну плату, однак заперечив проти стягнення інших платежів, оскільки вони нараховані з порушенням порядку.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 05.01.2011 р. позивач був прийнятий на роботу в споживче товариство " Орбіта - 2010 " на посаду експедитора, на підставі трудового договору №12к від 05.01.2011р. та 18.05.2012 р. його було звільнено із займаної посади за угодою сторін п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, про що зроблено запис до трудової книжки серії НОМЕР_1.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата -це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Заробітна плата працівнику повинна виплачуватися регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць, що передбачено ст.24 Закону України "Про оплату праці" та ст.115 КЗпП України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 74 КЗпП України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати та ч. 1 ст. 75 КЗпП України - щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Згідно ч. 5 ст. 79 КЗпП України, конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Конституції України, кожен, хто працює, має право на відпочинок.

За правилом ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Керуючись п. 2 «Порядку обчислення заробітної плати»затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки та ч. 3 п. 3 вказаної вище Постанови усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Також відповідно до п. 7 «Порядку обчислення заробітної плати» затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100, нарахування виплат за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, тривалість яких розраховується в календарних днях провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

На момент звільнення позивача, йому фактично не була виплачена заробітна плата з усіма належними виплатами та компенсацію за невикористані відпустки в розмірі 2419,85 грн., з врахування податку.

Згідно ч. 1 ст. 83 КЗпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей та відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у встановлені строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995р., середньоденний заробіток позивача становить 52,85 грн., кількість робочих днів становить 104 робочих днів, а тому в користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розмірі 4 671,94 грн.. з врахуванням податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Що стосується моральної шкоди, то відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як зазначив позивач, він тривалий час не отримував заробітну плату, що негативно позначилось на його житті, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, а тому суд вважає за можливим задовольнити позов в цій частині частково та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 500,00 грн., оскільки судом було встановлено порушення відповідачем законних прав позивача на своєчасне отримання розрахунку при звільненні.

Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що у даному випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку виплати заробітної плати, та вважає, що позов підлягає до часткового задоволення в межах заявлених позивачем вимог в розмірі 7 091,79 грн. за невиплачену заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку, та 500,00 грн. компенсації за нанесену моральну шкоду, а також підлягають стягненню судовий збір, які підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, ст. ст. 74, 79, 83, 115, 116, 233, 237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці", суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до споживчого товариства «Орбіта - 2010»про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з споживчого товариства «Орбіта - 2010», ідентифікаційний код 37016097, в користь ОСОБА_4 заборгованість в розмірі 7 091,79 грн. (сім тисяч дев'яносто одну гривень 79 копійок) та 500,00 грн. (п'ятсот гривень 00 копійок) за нанесену моральну шкоду.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з споживчого товариства «Орбіта - 2010», ідентифікаційний код 37016097, в користь держави судовий збір в розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду, до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяО. М. Вийванко