Постанова № 31779033, 20.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 травня 2013 року 09 год. 50 хв. № 2а-5654/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції

до

Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль»

про

стягнення суми заборгованості в розмірі 25 695, 86 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Тернопільська об’єднана державна податкова інспекція (далі – позивач, Тернопільська ОДПІ) з позовом до Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль» (далі – відповідач, ПП «Продторг-Тернопіль») про стягнення суми заборгованості в розмірі 25 695, 86 грн. (з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог від 21.05.2010р. № 31075/7/10-015/165, що наявна в матеріалах справи – а.с. 120).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом по штрафним (фінансовим) санкціям на загальну суму 25 695, 86 грн., в т.ч. 24 695, 86 грн. – по платежу «штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій», 1 000, 00 грн. – по платежу «адміністративні штрафи та інші санкції». Заявлена сума заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям виникла за результатами проведення працівниками податкових органів протягом 2009-2010 років перевірок ПП «Продторг-Тернопіль» та підтверджується належними документами, а саме: матеріалами перевірок, розрахунками сум штрафів, корінцями податкових повідомлень-рішень форми «С» та рішень про застосування фінансових санкцій, витягами з облікової картки підприємства з відповідні періоди. Сума визначених фінансових санкцій у вигляді штрафів у розмірі 25 695, 86 грн. відповідачем до державного бюджету сплачена не була. В силу норм п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (в редакції, що діяла на момент звернення із позовом до суду) органи державної податкової служби мають право звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна (в тому числі заборгованості, що виникла внаслідок несплати платником податків штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своїх усних заперечень посилається на те, що питання щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 16.12.2009р. за № 000084230376409 на суму 21 506, 26 грн. розглядається в судовому порядку (адміністративна справа № 2-а-2238/10/1970). Таким чином, до винесення Тернопільським окружним адміністративним судом рішення за результатами розгляду справи № 2-а-2238/10/1970 за позовом ПП «Продторг-Тернопіль» до Тернопільської ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16.12.2009р. за № 000084230376409, факт наявності заборгованості у позивача не підтверджується.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Киває від 09 квітня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-5654/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду на 27 квітня 2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Киває від 20 липня 2010 року провадження у даній справі зупинялося до набрання законної сили судовим рішенням у іншій адміністративній справі № 2-а-2238/10/1970.

В судовому засіданні, призначеному на 26 квітня 2013 року, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 26 квітня 2013 року не з’явився, належним чином повідомлений про дати, час і місце судового засідання відповідно до вимог ст. 33, ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними матеріалами справи, та про причини неявки (в т.ч. про зміну місцезнаходження) суду не повідомив, клопотань чи заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання не заявляв.

26 квітня 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Протягом періоду з 16.10.2009р. по 25.11.2009р. працівниками Тернопільської ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ПП «Продторг-Тернопіль» (ідентифікаційний код 34473634) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р., за результатами якої складений акт від 02.12.2012р. № 11381/23-04/34473634 (далі – Акт планової виїзної перевірки) (а.с. 47 – 52).

16 грудня 2009 року Тернопільської ОДПІ на підставі вказаного вище Акта планової виїзної перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення форми «С» за № 000084230376409 (а.с. 46), яким відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) та згідно із абз. 5 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. № 436/95 (із змінами та доповненнями) за порушення вимог п. 2.11 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 (а саме – перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки на загальну суму 86 025, 04 грн.), позивачу визначені фінансові санкції у вигляді штрафу на суму 21 506, 26 грн. (платіж «штрафні за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій»).

Не погоджуючись із правомірністю винесеного податкового повідомлення-рішення від 16.12.2009р. № 000084230376409 ПП «Продторг-Тернопіль» звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Тернопільської ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16.12.2009р. № 000084230376409.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2010 року у справі № 2-а-2238/10/1970 за позовом ПП «Продторг-Тернопіль» до Тернопільської ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16.12.2009р. № 000084230376409 в задоволенні позову було відмовлено повністю.

Крім того, протягом періоду з квітня 2009 року по січень 2010 року працівниками Тернопільської ОДПІ проведено ряд перевірок за дотриманням ПП «Продторг-Тернопіль» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами яких складені наступні акти від 16.04.2009р. за № 3371/19/18/23/34473634 і № 3370/19/18/23/34473634, від 28.04.2009р. № 3621/19/18/23/34473634, від 25.08.2009р. № 7888/19/18/23/34473634, від 24.09.2009р. № 8832/19/18/23/34473634 та від 20.01.2010р. № 235/19/18/23/34473634 (а.с. 30 – 31, 32 – 33, 35 – 36, 38 – 39, 41 – 42, 44 – 45).

В ході проведення таких перевірок позивачем виявлено випадки порушення підприємством вимог наступних норм законодавства України: ч. 13 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (а саме – продаж тютюнових виробів за цінами вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках); п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (незабезпечення щоденного друкування на реєстраторах розрахункових операцій (далі – РРО) фіскального звітного чеку); п. 1, 2 і 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (непроведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстрований, належним чином опломбований РРО з роздрукуванням відповідного розрахункового документа, та не забезпечення відповідності сум готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО); п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (незабезпечення проведення розрахункової операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості), внаслідок чого відповідачу були визначені суми фінансових санкцій у вигляді штрафів згідно рішення про застосування фінансових санкцій від 27.04.2009р. № 26705 на суму 1 000, 00 грн., податкових повідомлень-рішень (форми «С») від 06.05.2009р. за № 000161230327556 на суму 680, 00 грн., від 24.04.2009р. № 000151230325463 на суму 680, 00 грн., від 01.10.2009р. № 000421230360103 на суму 1 263, 50 грн., від 31.08.2009р. № 000367230353166 на суму 481, 10 грн. та від 28.01.2010р. № 00002923034269 на суму 85, 00 грн., які були вручені уповноваженим особам відповідача, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (а.с. 28 – 29, 31а, 34, 37, 40, 43).

Доказів оскарження перелічених вище рішення про застосування фінансових санкцій від 27.04.2009р. № 26705 і податкових повідомлень-рішень форми «С» в адміністративному або судовому порядку та сплати сум штрафів суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (в редакції, що діяла на момент винесення Тернопільською ОДПІ Рішення)(далі – Закон № 481/95-ВР) за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Зокрема, нормою абз. 12 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта підприємницької діяльності тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень у разі виявлення випадку здійснення таким суб’єктом роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України (ч. 4 ст. 17 цього Закону).

Так, відповідно до положень п. 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. № 790, рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються в т.ч. керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду (ч. 5 ст. 17 Закону № 481/95-ВР).

Також у відповідності до пунктів першого, четвертого і шостого статті 17, ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (в редакції, що діяла на момент винесення позивачем податкових повідомлень-рішень форми «С») за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема:

- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п. 1 ст. 17 цього Закону);

- двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій; (п. 4 ст. 17 цього Закону);

- п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості (п. 6 ст. 17 цього Закону);

- у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність - у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція (ст. 22 вказаного Закону).

В силу норм ст. 25 цього ж Закону (в редакції, що діяла на момент винесення відповідачем Рішення) суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (в редакції, що діяла на момент звернення із позовом до суду) державні податкові інспекції в районах у містах у відповідності до своїх функціональних обов’язків подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Починаючи з 01 січня 2011 року спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, зокрема, порядок сплати грошових зобов’язань (податкових зобов’язань і штрафних (фінансових) санкцій) юридичних або фізичних осіб до бюджетів з податків і зборів, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами за порушення податкового законодавства, та, одночасно, визначає процедуру оскарження рішень, дій органів стягнення на момент виникнення спірних правовідносин є Податковий кодекс України (далі – ПК України).

Крім того, за приписами п. 7.3 гл. 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

При цьому Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу. У випадку перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів – застосовується штраф у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум (абз. 5 ст. 1 цього Указу).

Статтею 2 зазначеного Указу визначено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок.

Одночасно судом враховується те, що у відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України під «грошовим зобов’язанням платника податків» розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

При цьому згідно абзацу четвертого п. 56.18 ст. 56 цього ж Кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У підпункті 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання набуває статусу податкового боргу.

Судом встановлено, що 07 березня 2013 року Львівським апеляційним адміністративним судом за результатами перегляду в порядку апеляційного провадження адміністративної справи № 2-а-2238/10/1970 за позовом ПП «Продторг-Тернопіль» до Тернопільської ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 16.12.2009р. № 000084230376409, була винесена ухвала за № 30973/10, якою залишено без змін постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2010 року, та відповідно апеляційну скаргу Підприємства – без задоволення (копія ухвали суду апеляційної інстанції від 07.03.2013р. наявна в матеріалах даної справи).

Відповідно до норм частин першої, третьої та п’ятої ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Будь-яких доказів оскарження ПП «Продторг-Тернопіль» вказаних рішень суду першої та апеляційної інстанції у справі № 2-а-2238/10/1970 до Вищого адміністративного суду України відповідачем до матеріалів справи надано не було.

З контексту вищенаведених норм права та з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, судом вбачається, що заявлена сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25 695, 86 грн. являється узгодженим грошовим зобов’язанням та станом на день розгляду даної справи набула статусу податкового боргу.

В силу ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року № 2857-VI податки і збори (обов’язкові платежі), які справлялися до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов’язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов’язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України, та зараховуються до: загального фонду державного бюджету - в частині податків і зборів (обов’язкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів - у частині податків і зборів (обов’язкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів.

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно з п. 41.5 ст. 41 ПК України, є виключно органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 п. 87.1 ст. 87 ПК України).

Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК України).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Станом на момент розгляду справи сума податкового боргу в заявленій до стягнення сумі залишається непогашеною, що підтверджується зворотнім боком облікових карток платника податків ПП «Продторг-Тернопіль» по названих вище платежах, наданих до канцелярії суду разом з клопотанням Тернопільської ОДПІ від 30.04.2013р. № 10761/7/10-15/1010.

Беручи до уваги вищевикладені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 5А, ідентифікаційний код 34473634) до Державного бюджету України суму заборгованості зі штрафних санкцій в розмірі 25 695 (двадцять п’ять тисяч шістсот дев’яносто п’ять) грн. 86 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова