Постанова № 31778618, 03.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 червня 2013 р. (16:14) Справа №801/3357/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Дудіна С. О., за участю секретаря судового засідання Павленко Н. О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач"

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби

про визнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дій,

за участю представників:

позивача - Христославенко І. М., довіреність № 04-04/216 від 01.04.2013р.

відповідача - Джемілова А. Н., довіреність №17/10 від 22.05.2013 р.

Суть справи: Державне підприємство Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом та просить визнати недійним (незаконним) рішення № 1/15-02 від 09.02.12 р. Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим ДПС "Про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування", а також шляхом скасування рішення зобов'язати відповідача дотримуватися гарантованого ч. 2 ст. 209.11 Податкового кодексу України права ДП "Агрофірма-"Магарач" продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленого ч.1 ст. 209.11 ПК України.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.04.2012р. у справі №2а-2305/12/0170/1, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 р., в задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду АР Крим від 12.03.2013р. касаційна скарга Державного підприємства "Агрофірма Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" була задоволена частково, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.04.2012р. та Ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012р. у справі №2а-2305/12/0170/1 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатом автоматичного розподілу справа передана на розгляд судді Дудіну С. О. з привласненням їй номеру №801/3357/13-а та ухвалою від 01.04.2013 р. була прийнята до провадження.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач посилається на те, що спірним рішенням податкового органу позивача було неправомірно виключено з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування через перевищення ним 25% питомої ваги вартості поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарських товарів/послуг від всіх поставлених товарів/послуг. Так, Державне підприємство Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" зазначає, що відповідачем не були враховані положення абзацу 5 пункту 209.11 статті 209 Податкового кодексу України, якими передбачено, що суб'єкти спеціального режиму оподаткування, які не можуть самостійно покрити збитки, що виникли внаслідок дії обставин непереборної сили, мають право продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом. Обставинами непереборної сили позивач вважає наявність постанови слідчого по ОВС СВ прокуратури АРК Е.В. Барюгіна від 14.10.2011 р., якою майно ДП "Агрофірма "Магарач" визнано речовим доказом. Позивач зазначає, що вказана постанова є об'єктивною перешкодою для ведення фінансово-господарської діяльності, у зв'язку з чим починаючи з 14.10.2011 р. відбулося зменшення обсягів реалізації сільськогосподарської продукції.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що спірне рішення було прийнято на підставі п. 109.11 статті 209 Податкового кодексу України, оскільки за результатом проведеної перевірки було встановлено допущене позивачем порушення п. 209.6 статті 209 ПК України у вигляді перевищення 25% вартості несільськогосподарських товарів від всіх поставлених товарів (послуг). При цьому, відповідач звертає увагу на те, що відповідні перевищення були допущені позивачем і до часу винесення слідчим прокуратури постанови від 14.10.2011 р., зокрема, в квітні, травні, серпні, вересні та жовтні 2011 року, через що вважає, що наявність цієї постанови не може бути розцінено в якості обставини непереборної сили. Крім того, податковий орган також посилається на те, що в 2011 році Верховною Радою АР Крим не приймалося рішення про визначення обставин непереборної сили та затвердження переліку суб'єктів господарювання, які постраждали внаслідок їх існування, у зв'язку з чим вважає безпідставними посилання позивача на положення абзацу 5 пункту 209.11 статті 209 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач проти позову заперечував.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе, на підставі ч. 6 ст. 71,

ст. 128 КАС України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Агрофірма "Магарач"Національного інституту винограду і вина "Магарач" є юридичною особою, яка зареєстрована Бахчисарайською районною державною адміністрацією АРК, що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ № 413926 від 15.12.2011 р.

ДП "Агрофірма "Магарач" НІВіВ "Магарач" зареєстровано в податковому органі, що вбачається з довідки про взяття на облік платника податків № 109 від 17.04.2007 р., є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ №200027521 від 13.02.2012 р.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №100192932 від 09.02.2009 р. позивач був зареєстрований суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість .

Матеріали справи свідчать, що на підставі п.200.10 ст.200 розділу V ПК України в порядку ст.76 розділу II ПК України Державною податковою інспекцією у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності ДП "Агрофірма "Магарач" НІВіВ "Магарач" з ПДВ за листопад 2011 року, за результатами проведення якої складено довідку про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ від 12.01.2012 року №4/15-02.

З довідки вбачається, що за результатами перевірки згідно податкової звітності з ПДВ за листопад 2011 року встановлено порушення позивачем вимог п.209.6 ст.209 ПК України, а саме: перевищення 25% вартості несільськогосподарських товарів від всіх поставлених товарів (послуг).

З довідки №4/1502/31332064 від 12.01.2012 р. вбачається, що 12.01.2012 р. проведена інвентаризація сільськогосподарських підприємств, які включені до реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ платників ПДВ. В ході інвентаризації встановлено, що ДП "Агрофірма "Магарач" НІВіВ "Магарач" згідно податкової звітності з ПДВ за листопад 2011 року порушило вимоги ст.209.6, а саме: перевищення 25% вартості несільськогосподарських товарів від всіх поставлених товарів (послуг). У зв'язку з цим в довідці зазначено, що відповідно до п.п. "б" п.209.11 ст.209 ПК України, а також п.п.6.9.2 розділу 6 Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом № 1394 від 07.11.2011 року Міністерства фінансів України, є підстави для виключення ДП АФ "Магарач" НІВІВ "Магарач" з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ.

10.02.2012 р. відповідачем прийнято рішення № 1/15-02 від 09.02.2012 р. про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

В рішенні зазначено, що за даними довідки № 4/1502/31332064 від 12.01.2012 р. про наявність підстав для виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ, сільськогосподарське підприємство з 01.12.2010 р. по 30.11.2011 р. мало сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) 11620042 гривень, у т.ч. несільськогосподарських товарів (послуг) 3055665 гривень, що становить 26,29% та перевищує 25% вартості всіх поставлених товарів (послуг).

На підставі цього відповідачем в рішенні було повідомлено про наявність підстав для виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування у зв'язку з тим, що протягом 12 послідовних звітних податкових періодів питома вага несільськогосподарських товарів (послуг) перевищує 25% вартості всіх поставлених товарів (послуг).

В рішенні зазначено, що на підставі цього рішення податкового органу проведені анулювання Спеціального свідоцтва та реєстрація сільськогосподарського підприємства як платника ПДВ на загальних умовах із формуванням нового Свідоцтва за процедурами перереєстрації. Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу Спеціальне свідоцтво та всі його засвідчені копії. Податковий орган видає сільськогосподарському підприємству Свідоцтво лише в обмін на оригінал та всі завірені копії Спеціального свідоцтва, яке було анульоване.

Не погодившись з правомірністю вказаного рішення позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування, розглянувши яку суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.209.6 ст.209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно з п.209.1 ст.209 ПК України Резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 209.11 вищевказаної статті закріплено, що якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після закінчення наступних 12 послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником зазначеного податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Отже, якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів/послуг, то на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, у зв'язку з чим орган державної податкової служби виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Матеріали справи свідчать, що в спірному рішенні відповідач посилається на те, що сільськогосподарське підприємство з 01.12.2010 р. по 30.11.2011 р. мало сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) 11620042 грн., у т.ч. несільськогосподарських товарів (послуг) 3055665 грн., що становить 26,29% та перевищує 25% вартості всіх поставлених товарів (послуг).

З поданого позивачем додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг (ДСЗ)" за листопад 2011 року вбачається, що за період з грудня 2010 року по листопад 2011 року загальний обсяг постачання (без ПДВ) позивачем товарів (послуг) склав 11620042,00 грн., з яких постачання сільськогосподарських товарів (послуг) склало 8564377 грн. (питома вага 73,7%), постачання товарів (послуг), що не належать до сільськогосподарських склало 3055665 гривень (питома вага 26,3%).

Таким чином, ДП АФ "Магарач" НІВІВ "Магарач" протягом попередніх послідовних звітних податкових періодів з грудня 2010 року по листопад 2011 року поставило сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких склала 26,3%, що перевищує допустимі 25% та є підставою для виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Проте, заперечуючи проти правомірності здійсненого виключення, позивач посилається на наявність обставин непереборної сили, які згідно з абзацом 5 пункту 209.11 статті 209 ПК України надають йому право продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом.

Так, зазначеними нормами пункту 209.11 статті 209 ПК України передбачено, що якщо суб'єкти спеціального режиму оподаткування не можуть самостійно покрити збитки, що виникли внаслідок дії обставин непереборної сили, такі суб'єкти мають право продовжити строк застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом.

Це правило не застосовується, якщо ризики втрати товарів (запасів) були належно застраховані. У такому випадку суми одержаних страхових виплат враховуються при визначенні питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальному обсязі постачання за відповідний звітний період.

Рішення про наявність обставин непереборної сили, перелік суб'єктів, що постраждали внаслідок таких обставин, та терміни застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, встановленої цим пунктом, визначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.

Норми цього пункту починають застосовуватися після закінчення терміну, визначеного Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами.

З матеріалів справи вбачається, що постановою слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Барюгіним Е.В. від 14.10.2011 р. по кримінальній справі №12011011770059 майно ДП "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач", зареєстрованого за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліно, вул. Чапаєва, буд. 9, де б воно не розташовувалось та в чому не виражалося (об'єкти нерухомості, виробничі потужності, автотранспорт, обладнання, інше), визнано речовим доказом.

На думку позивача, підставою перевищення ним за період з грудня 2010 року по листопад 2011 року 25-відсоткової питомої ваги вартості несільськогосподарських товарів від усіх видів поставлених на ринок є саме постанова слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Барюгіним Е.В. від 14.10.2011 р.

Вищий адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі, в ухвалі від 12.03.2013 зазначив, що

- оскільки Податковий кодекс України не містить визначення терміну «обставини непереборної сили», то в силу положень п. 5.3 ст. 5 ПК України до спірних відносин можна застосовувати визначення, наведене в частині 2 статті 218 Господарського кодексу України, який розуміє їх як надзвичайні та невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності;

- за змістом ч. 4 п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та обласні ради не визначають обставини як непереборні, а лише визначає їх наявність та перелік суб'єктів, на яких вони вплинули;

- при застосуванні положень ч. 4 п. 209.11 ст. 209 Податкового кодексу України слід виходити із специфіки обставин, які зазначені позивачем як непереборні, та їх правового регулювання.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Згідно з п. 5.3 ст. 5 Податкового кодексу України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до частини 2 статі 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Більш широке визначення терміну «обставини непереборної сили» наведено в пункті 2.11 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», під яким розуміються обставини, що виникли внаслідок прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для суб'єктів аграрного ринку згідно із законодавством, або ті, що виникли внаслідок стихійного лиха, у тому числі пожежі, повені, посухи, заморозків, граду, землетрусу, військових дій або суспільних збурень, а також з інших обставин, які не могли бути керованими стороною договору (контракту), включаючи втрату врожаю або його частини внаслідок несприятливих погодних умов, раптового припинення поставки води, тепла, електроенергії, нафтопродуктів чи газу, не пов'язаного з несплатою їх вартості.

Згідно з пунктом 2 Порядку застосування норм пунктів 102.6 - 102.7 статті 102 Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. N 1044, обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини) - непереборна за даних умов сила (стихійне лихо, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, блискавка, пожежа, буря, повінь, землетрус, нагромадження снігу або ожеледь, вибух тощо), яка є обставиною, що звільняє фізичну особу або посадових осіб юридичної особи від відповідальності за невиконання обов'язків, передбачених податковим законодавством.

Проте, на думку суду, постанова слідчого про визнання майна позивача речовим доказом в кримінальній справі не можна розцінювати в якості обставини непереборної сили, оскільки не є рішенням законодавчого або нормативно-правового характеру, її прийняття не носить надзвичайний та невідворотній характер, що унеможливлює здійснення господарської діяльності.

Так, суд звертає увагу на те, що в листопаді 2011 року позивач, не зважаючи на постанову слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Барюгіна Е.В. від 14.10.2011 р., здійснював реалізацію сільськогосподарської продукції на суму 195887 грн., що склало 63,49 % від загального обсягу постачання за листопад 2011 року.

При цьому, з огляду на фактичну реалізацію сільськогосподарської продукції навіть після 14.10.2011 р., позивачем не було повідомлено, яким чином наявність постанови про визначення майна підприємства речовим доказом в кримінальній справі вплинуло на можливість здійснення господарської діяльності в сфері обігу сільгосппродукції.

Більш того, суд звертає увагу на те, що згідно з листом Юридичного управління секретаріату Верховної Ради АР Крим №328/22-14 від 18.04.2013 р. наявність обставин непереборної сили та відповідний перелік суб'єктів господарювання, які постраждали внаслідок них, були визначені постановами ВР АР Крим №380-6/11 від 18.05.2011 р. та №1091-6/12 від 26.12.2012 р. лише відносно 2010 та 2012 років.

Отже, рішення про наявність в 2011 році обставин непереборної сили, як необхідна передумова реалізації закріпленого абзацом 5 п. 209.11 ст. 209 ПК України права суб'єктів спеціального режиму оподаткування на продовження строку застосування спеціального режиму оподаткування без дотримання розміру питомої ваги, Верховною Радою АР Крим не приймалося, у зв'язку з чим посилання позивача на зазначену пільгу суд вважає безпідставним.

Таким чином, визнання майна ДП "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" речовим доказом згідно постанови слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Барюгіна Е.В. від 14.10.2011 р. не є обставиною непереборної сили, мова про яку йдеться в п. 209.11 ст. 209 ПК України.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на ухвалу Господарського суду АР Крим від 11.01.2012 р. у справі № 5002-11/3555-2011 та ухвалу Бахчисарайського районного суду АР Крим від 22.02.2012 р. у справі № 103/1068/12 як на доказ визнання постанови слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Барюгіним Е.В. від 14.10.2011 р. обставиною непереборної сили, оскільки преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці обставинам справи, здійсненій іншим судом. В свою чергу, суди при винесенні зазначених вище ухвал постанову слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Барюгіна Е.В. від 14.10.2011 р. розцінювали лише як обставину, що ускладнює виконання рішення суду, у зв'язку з чим ГС АР Крим ухвалою від 11.02.2012 р. у справі № 5002-11/3555-2011 задоволено заяву позивача про відстрочку виконання рішення, та ухвалою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 22.02.2012 р. відстрочено виконання позивачем судового наказу.

Проаналізувавши вищевикладене, враховуючи, що ДП АФ "Магарач" НІВІВ "Магарач" протягом попередніх послідовних звітних податкових періодів з грудня 2010 року по листопад 2011 року поставив сукупно несільськогосподарські товари/послуги, питома вага яких склала 26,3%, що перевищує допустимі 25%, встановлені ст.209 ПК України, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення № 1/15-02 від 09.02.12 р. "Про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування", у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

В судовому засіданні 03.06.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 10.06.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.