Ухвала суду № 31778264, 07.06.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0603/3019/12 Головуючий у 1-й інст. Зайцев А.В.

Категорія 46 Доповідач Зарицька Г. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Зарицької Г.В.

суддів: Матюшенка І.В., Григорусь Н.Й.

секретаря Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 грудня 2012 року

встановила:

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 грудня 2012 року позовні вимоги задоволено частково.

Поділено майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, виділено у власність ОСОБА_1 бойлер „Арістон", вартістю 1100 грн., а ОСОБА_2 унітаз та дві люстри на загальну суму 1120 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 10 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 107,30 грн. понесених ним витрат по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення. Апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримала.

Відповідачка ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги не визнала та пояснила суду, що в період шлюбу нею та позивачем за спільні кошти придбано лише бойлер, унітаз та дві люстри. Рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, з 18 червня 2011 року по 22 березня 2012 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі.

В період шлюбу придбали таке майно: бойлер „Арістон", вартістю 1100 грн., унітаз „Коломбо", вартістю 885 грн., дві люстри, вартістю 180 грн. та 55 грн., а всього на суму 2 220 грн. Дані обставини підтверджуються товарними чеками (а.с.11-13) та визнаються відповідачкою.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з вимог ст.ст. 60, 70 СК України та обґрунтовано виділив позивачу у власність бойлер „Арістон", вартістю 1100 грн., а відповідачці решту майна на суму 1120 грн. та стягнув з неї на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 10 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що крім вищевказаного майна в період шлюбу сторонами придбано ще інше майно, про яке зазначалося у позовній заяві, колегія суддів до уваги не бере, виходячи з наступного.

Як видно з договору купівлі-продажу №ТБ-154-128340 від 04 серпня 2011 року та виписки по кредитному договору, монітор TFT SAMSUNG 2.5 В2230N та рідкокристалічний телевізор LG 42LK430 придбані в кредит матір'ю відповідачки, ОСОБА_4. Фіскальні чеки від 04.08.2011 року (а.с.9-10), які надані позивачем, свідчать про оплату товару саме за вказаним договором (марка телевізора та монітора, торгова організація, вартість товару, дата проведення оплати, що зазначені в фіскальних чеках та договорі купівлі- продажу збігаються). А тому, доводи апеляційної скарги про те, що телевізор та монітор є спільною сумісною власністю подружжя, безпідставні.

Безпідставними також є доводи апеляційної скарги щодо придбання сторонами в період шлюбу гідромасажного боксу. Товарний чек від 04.11.2011 року на а.с.24, наданий позивачем на підтвердження вказаної обставини, не є належним доказом, оскільки не містить відомостей щодо продавця. До того ж, у позовній заяві ОСОБА_1 зазначав, що гідромасажний бокс придбаний в кредит його батьками, тобто не сторонами в справі, а іншою особою.

Що стосується іншого майна, зокрема, дверей, вікон, ламінату, мікрохвильової печі, меблів кухонних, посуду столового, набору каструль, шпалер, то позивач не надав суду жодного доказу щодо придбання такого майна та його наявності у сторін. А тому, доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

У позовній заяві позивач зазначав, що на ремонт квартири АДРЕСА_1, яку батьки подарували відповідачці, сторони придбали та використали такі матеріали: вирівнювач, перехідники, заглушки, вимикачі, уголки, майстер керамік, проводку, сатенгіпс, ізогіпс та інші будівельні матеріали.

Проте, з матеріалів справи видно, що вказана квартира на праві приватної власності належить не відповідачці, а її батьку ОСОБА_5 (а.с.51).

Оскільки зазначені позивачем будівельні матеріали використані на ремонт квартири, що належить на праві власності не сторонам в справі, а іншій особі, позивач має право лише на пред'явлення вимоги до цієї особи про стягнення компенсації за будівельні матеріали, якщо вони не надавалися на безоплатній підставі. Позов в частині зазначеного майна є безпідставним.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.24 постанови №11 від 21 грудня 2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

У судовому засіданні відповідачка пояснила, що таке майно, як сушка, у неї відсутнє. Позивач не надав суду доказів про наявність такого майна у сторін чи третіх осіб, а тому колегія суддів вважає, що сушка не входить до складу майна, що підлягає поділу.

Манікюрний набір, як пояснила ОСОБА_2 в судовому засіданні, позивач їй подарував, а тому колегія суддів вважає, що дане майно не належить до спільної сумісної власності.

Суть першої інстанції по суті правильно вирішив спір, підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді: