Постанова № 31774809, 21.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/13197/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Павлоградський завод автоматичних ліній та машин" до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Повлоградському районі Дніпропетровської області про скасування нечинними рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до управління ПФУ у м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області у якому просить скасувати рішення відповідача про за стосування фінансових санкцій до ПАТ «Завод «ПАЛМАШ», а саме: рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату, або несвоєчасну сплату страхових внесків №№ 3607, 3608, 3609, 3610, 3611, 3612, 3613, 3614, 3615, 3616, 3617, 3618, 3619, 3619, 3620, 3621, 3622, 3623, 3624, 3625, 3626, 3627, 3628, 3629, 3630, 3631, 3632, 3633, 3634, 3635, 3636, 3637, 3638, 3639, 3640, 3641, 3642 від 08 жовтня 2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно частини 4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з пору шенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійсню ється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи нена лежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообо в'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Про це Управління ПФУ в м. Павлоград було повідомлено розпорядником майна листом від 07.11.2006р. №24/194-04.

Відповідач надіслав до суду заперечення у якому адміністративний позов не визнав на основі того, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що підприємство - позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області як страхувальник - платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і є боржником перед Пенсійним фондом.

Відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-1У від 09.07.2003 на страхувальника покладено обов'язок по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Статтею 12 Закону передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

ПАТ «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» неодноразово порушувало строки сплати страхових внесків, що є порушенням п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 і внаслідок чого згідно п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків застосовуються фінансові санкції ( в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум) та пеня (з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу).

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону за рахунок сум, що надходили від страхувальника в рахунок сплати недоїмки, погашалися суми недоїмки у порядку календарної черговості їх виникнення. Маючи недоїмку та здійснюючи сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховувалися в рахунок сплати недоїмки.

08 жовтня 2012 року начальником управління були прийняті рішення №№ 3607-3642 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до Публічного акціонерного товариства «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» на загальну суму 82 264,09 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2006 року по справі № Б24/194-06 порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Павлоградський завод автоматичних ліній і машин» (код ЄДРПОУ 00222151) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який згідно ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Станом на час відкриття провадження Дніпропетровським окружним адміністративним судом (05.12.2012) по адміністративній справі № 2а/0470/13197/12, в господарському суді провадження у справі про банкрутство позивача знаходиться на стадії процедури розпорядження майном, (ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2012 року).

Відповідно до абз. 23 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч. 4 ст 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якою нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Вищезазначені норми свідчать про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати обов'язкових платежів, які виникли після дня введення мораторію, а отже не припиняє заходів, спрямованих їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, спірні рішення про застосування фінансових санкцій та пені, відповідачем були прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства та за наявності вчинених позивачем порушень.

З огляду на викладене, рішення, що оскаржено є правомірними. Тому, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду габирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.А. Барановський