Рішення № 31774730, 12.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10098/13 12.06.13

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»

про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 010,00 грн.

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Боклан А.А. - представник за довіреністю № 249-11/2 від 11.10.12.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 12.06.13, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2 010,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТДВ СК "Провіта" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 570-02-5802027 від 01.06.2012р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки "Hyundai i20", державний номер СА 7558 BE, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "ВАЗ 21043", державний номер АВ 2612 АХ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ВАТ НАСК "ОРАНТА", позивачем було направлено останньому регресну вимогу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму шкоди, позивач просить стягнути з відповідача суму шкоди у розмірі 2 010, 00 грн.

Ухвалою суду від 30.05.13 порушено провадження у справі № 910/10098/13 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 12.06.2013.

05.06.2013 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 30.05.2013 для долучення до матеріалів справи.

06.06.2013 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача, у якому останній просить суд розглядати справу без участі відповідача та на виконання вимог ухвали суду надає необхідні документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 12.06.2013 представник позивача з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 570-02-5802027 від 01.06.2012р. ТДВ "СК "Провіта" було застраховано автомобіль "Hyundai i20", державний номер СА 7558 BE, страхувальником та вигодонабувачем по договору є Даценко Олег Іванович. Строк дії договору з 01.06.2012 по 01.12.2012.

Згідно довідки ВДАІ Васильківського МВ ГУМВС України, 11.08.2012р. на дорозі М-05 Київ-Одеса 46 км. 970 м., мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля "ВАЗ 21043", державний номер АВ 2612 АХ, що належить Гайдай В.П., яким керував Слободяник С.М., з автомобілем "Daewoo Lanos", державний номер АІ 5924 СА, що належить Мельниченко В.І., під керуванням Мельниченка В.І. та автомобіля "Hyundai i20", державний номер СА 7558 BE, що належить Даценко О.І., під керуванням Даценка О.І.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Слободяник С.М. п. 2.3-Б та п. 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.08.2012р. справа № 1008/5096/12.

За страховим випадком - ДТП що сталась 11.08.2012р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 50-11409/1 по договору добровільного страхування № 570-02-5802027 від 01.06.2012р. визначено суму страхового відшкодування в загальному розмірі 2 520,00 грн., виплата якого підтверджується платіжним дорученням № 57756 від 25.12.2012р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем "ВАЗ 21043", державний номер АВ 2612 АХ, підтверджується постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13.08.2012р.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" (в редакції закону на час настання страхового випадку) передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В матеріалах справи наявна копія Полісу серії АВ № 3956713 відповідно до якого між відповідачем, як страховиком та громадянином Гайдай В.П. як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зі строком дії з 23.06.2012 р. до 22.06.2013р. включно, забезпечений транспортний засіб - "ВАЗ 2104", державний номер АВ 2612 АХ, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 510, 00 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Hyundai i20", державний номер СА 7558 BE відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування № 570-02-5802027 від 01.06.2012р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль "Hyundai i20", державний номер СА 7558 BE.

В розумінні положень Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

В матеріалах справи наявна копія регресної вимоги позивача за вих. № 162/11409 від 06.02.2013р., а її отримання відповідачем 11.02.2013 підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103238031552.

Проте, відповідач суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика. Саме розмір збитку обмежується фактичними витратами страхової компанії, а не визначається такий розмір сумою виплаченого страхового відшкодування.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ № 3956713) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза - 510 грн.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума страхового відшкодування в розмірі 2 010,00 грн. (розмір страхового відшкодування сплаченого позивачем за мінусом франшизи: 2 520,00 грн. - 510 грн. = 2010,00 грн.), що і заявляється позивачем до стягнення.

Враховуючи не здійснення виплати відповідачем на користь позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату судового збору в розмірі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (02100, м. Київ, вул. Дубового, 18, ідентифікаційний код 31704186) 2 010 (дві тисячі десять) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судових витрат.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.06.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.