Рішення № 31770269, 11.06.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1003/13620/12 Головуючий у І інстанції Володько І.С. Провадження № 22-ц/780/2843/13 Доповідач у 2 інстанції Білоконь О.В.Категорія 40 11.06.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

10 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого - судді Сержанюк А.С.,

членів колегії - суддів: Білоконь О.В., Коцюрби О.П.,

з участю секретаря - Антіпова Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Білоцерківська житлово-експлуатаційна контора №4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим примішенням,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, посилаючись на те, що він має право користування квартирою АДРЕСА_1, але відповідач чинить йому перешкоди у користуванні квартирою, оскільки 20 липня 2012 року вчинив бійку, забрав ключ від вхідних дверей та в подальшому викинув увесь його одяг, тому просив вселити його в квартиру та стягнути судові витрати з відповідача.

В зустрічному позові ОСОБА_3 просив визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування АДРЕСА_1, мотивуючи його тим, що ОСОБА_2 не проживає в даній квартирі понад один рік без поважних причин, при цьому маючи доступ до вказаного житла, не бажаючи проводити сплати за утримання житла.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2013 року в задоволенні основного та зустрічного позову відмовлено.

ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду в частині відмови в задоволенні основного позову та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а в частині відмови у задоволенні зустрічного позову залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивач за основним позовом та його представники не довели, що відповідач чинить ОСОБА_2 перешкоди в користуванні спірною квартирою.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки він суперечить матеріалам справи та вимогам закону.

З матерілів справи вбачається та сторонами не оспорюється, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 15.06.2011 року, в ній ОСОБА_2 постійно проживає та зареєстрований згідно з довідкою форми 3 КП Білоцерківської міської ради ЖЕК №1 (а.с. 6, 20).

Відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім»ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

З матеріал справи вбачається, що відповідач чинить позивачу перешкоди у користуванні вказаним житлом, про що свідчать: постанова дільничного інспектора Білоцерківського МВ ГУМВС України у Київські області у про відмову у порушенні кримінальної справи від 10.08.2012 року сторони пояснили, що ОСОБА_3 20.07.2012 року вибив двері із спірної квартири, де в цей час знаходився ОСОБА_2, постановлено із ОСОБА_3 провести профілактичну роботу; висновок по результатах розгляду повідомлення дільничного інспектора Білоцерківського МВ ГУМВС України у Київські області від 31.08.2012 року, з якого вбачається , що через спір із ОСОБА_4 щодо квартири АДРЕСА_1 належні ОСОБА_2 речі вивезені до будинку АДРЕСА_2

Зазначені матеріали справи, а також факт подання відповідачем зустрічного позову про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування спірною квартиро. cвідчать про те, що ОСОБА_3 оспорює право ОСОБА_2 користуватись спірною квартирою та чинить йому перешкоди перешкоди у здійсненні цього права.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув і дійшов невірного висновку про те, що позовні вимоги позивача об»єктивно нічим підтверджені не були.

Факт не проживання ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 не є безспірним доказом того, що він не чинив ОСОБА_2 перешкоди у користуванні цією квартирою.

Оскільки позивач за первісним позовом з підстав, передбачених ч. 1 ст. 405 ЦК України, має право на користування цим житлом, не втратив цього права, це право підлягає захисту шляхом задоволення позову про вселення, відтак рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 Суд уваги на вказані обставини не звернув, дав неправильну оцінку встановленим по справі доказам, постановивши незаконне та необгрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 не відповідає матеріалам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального права та повинне бути скасоване з ухваленням нового про задоволення позову.

Разом з тим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_2. таким, що втратив право користування спірним житлом.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2013 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 і ухвалити нове, яким позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення задовольнити.

Вселити ОСОБА_2 у АДРЕСА_1

В іншій частині рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 березня 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: