Постанова № 31767505, 11.06.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" червня 2013 р. Справа №918/333/13-г

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Єгоров В.С. представник (довіреність №14-30 від 30.01.2013р.);

від відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Рівненської області від 09.04.2013р. у справі № 918/333/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради

про стягнення 18 471 755 грн. 99 коп. заборгованості по розрахунках,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Укра-їни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.04.2013р. у справі № 918/333/13-г (суддя Павлюк І.Ю.) задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства «Націона-льна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі в тексті - НАК «Нафтогаз України») до Ко-мунального підприємства «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради (надалі в тексті - КП «Теп-лотранссервіс») про стягнення 18 471 755 грн. 99 коп. заборгованості по розрахунках, штрафних санкцій, інфляційних втрат та річних.

Відповідно до рішення з КП «Теплотранссервіс» на користь НАК «Нафтогаз України» під-лягає стягненню 16 289 350 грн. 80 коп. заборгованості, 798 509 грн. 49 коп. пені, 93 363 грн. 12 коп. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 492 023 грн. 09 коп., а також і 68 820 грн. витрат по сплаті судового збору. В частині стягнення 798 509 грн. 49 коп. пені - відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в порушення умов договору Відповідач здійснив оплату за спожитий природний газ частково, а саме розрахувався у розмірі 26 773 800 грн. Таким чином, за КП «Теплотранссервіс» обліковується заборгованість за поставле-ний природний газ в сумі 16 289 350 грн. 80 коп. Разом з тим, зменшуючи розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд першої виходив з того, що Відповідач є комунальним підприєм-ством, основним видом діяльності якого є виробництво та розподіл теплової енергії для потреб на-селення та соціально значимих об'єктів міста, в число яких входять медичні та навчальні заклади, дитсадки, а також об'єкти в яких здійснюють свою діяльність органи державної влади, соціаль-ного забезпечення життєдіяльності міста та правоохоронні органи тощо, порушення належної дія-льності яких призведе до соціальної напруги в місті, суд врахував часткову оплату Відповідачем вартості спожитого згідно договору газу, а також той факт, що виникнення заборгованості перед Позивачем в значній мірі стало наслідком невідшкодування державою різниці в тарифах на тепло-ву енергію та визнав за можливе скористатись правом, наданим ст.233 ГК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, зменшивши на 50% розмір пені, яка підлягає до стягнення, до 798 509 грн. 49 коп. (арк.справи 109-114).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області від 09.04.2013р., Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в час-тині відмови в задоволення позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 798 509 грн. 49 коп. та при-йняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Скаржник вважає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи та порушив норми матеріального та процесуального пра-ва. Скаржник зазначає, відповідно до п.3 ст.83 ГПК України - господарський суд має право змен-шувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Скаржник вважає, що виняткові обставини у Відповідача відсутні, а тому суд не мав права зменшувати розмір нарахованої пені.(арк.справи 121-126).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 17.05.2013р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. спра-ви 119).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 11.06.2013р. представник Позивача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання призначене на 11.06. 2013р., хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.(арк. справи 133).

Проте, оскільки, ухвалою у даній справі від 17.05.2013р. явка представників сторін не виз-навалась обов'язковою - колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(справи 119).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз»-постачальник та Комунальне підприємство «Теплотранссервіс» Рівненської міської ради-покупець уклали 29.09.2011р. договір №21-60/11 (надалі в тексті - Договір) на поста-чання природного газу, згідно до пункту 1.1, 2.1, 2.5, 2.6 якого постачальник зобов'язується в пері-од з 01 листопада 2011р. по 31 грудня 2012р. передати імпортований природний газ в обсязі 23549, 4 тис.кубічних метрів. За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (м3) приведений до стандартних умов, якість газу повинна відповідати вимогам ГОСТу 5542-87 «Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Техничес-кие условия», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору. Пос-тавлений за цим Договором газ використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п. 1.2 Договору).

Згідно до п.п.5.1.2, 5.1.5, 5.2 Договору, ціна із ПДВ, зборами і тарифами, за якою покупець оплачує постачальнику 1 000 м3 природного газу становить 4 551,2880 грн.

Розрахунки за газ, проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку (п.6.1 Догово-ру): - перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячи-них обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки варто-сті запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа місяця, нас-тупного за звітним місяцем поставки. В разі внесення Покупцем попередньої оплати, сума якої перевищує вартість фактично спожитого обсягу газу, вказані кошти зараховуються постачальни-ком як попередня оплата на наступний період.(п.п.6.2., 6.2.1 Договору).

Умовами пунктів 7.1, 7.2, 7.3 Договору передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань. За несвоєчасну оплату спожитого газу у строки, заз-начені у п.6.1 Договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а також відшкодовує понесені постачальником збитки.

Договір набуває чинності з дати його підписання, його дія поширюється на відносини, що фактично склались між постачальником та покупцем з 01.11.2011р. і діє в частині поставки газу по 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення (пункт 11.1 До-говору). Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відбитками пе-чаток сторін.(арк.справи 8-14).

Матеріали справи свідчать, що 01.11.2011р. Публічне акціонерне товариство по газопос-тачанню та газифікації «Рівнегаз» (надалі в тексті - ПАТ «Рівнегаз») та КП «Теплотранссервіс» уклали додаткову угоду №1 до договору на постачання природного газу від 29.09.2011р. №21-60/11, згідно до якої ціна, за якою покупець оплачує постачальнику за 1 000 м3 природного газу, становить 3 861,3600 грн.(арк.справи 15).

30.12.2011р. ПАТ «Рівнегаз» та КП «Теплотранссервіс» уклали додаткову угоду №2 до договору на постачання природного газу від 29.09.2011р. №21-60/11, відповідно до якої ціна, за якою покупець оплачує постачальнику за 1 000 м3 природного газу, становить 3 991,2600 грн. Крім того, сторони домовились, що газ, що поставляється за цим Договором, використовується покуп-цем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.(арк.справи 30-38).

02.09.2012р. ПАТ «Рівнегаз» та КП «Теплотранссервіс» уклали додаткову угоду №5 до до-говору на постачання природного газу від 29.09.2011р. №21-60/11, відповідно до якої ціна, за якою покупець оплачує постачальнику за 1 000 м3 природного газу, становить 4 707,0960 грн.

Матеріалами справи також стверджується, що ПАТ «Рівнегаз», діючи як первісний креди-тор та НАК «Нафтогаз України», діючи як новий кредитор 24.10.2012р. уклали договір про відсту-плення права вимоги №14/6068/12, згідно п.1.1 якого, первісний кредитор передає, а новий креди-тор приймає на себе право вимоги до КП «Теплотранссервіс»-боржника первісного кредитора за Договором №21-6О/11 від 29.09.2011р. у сумі 16 289 350 грн. 80 коп.(арк.справи 53-55).

Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення усіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та від-сотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.(п.п. 1.1, 1.2).

Право вимоги вважається переданим після фактичної передачі новому кредитору докумен-тів, зазначених у п.2.1 договору; передача оформлюється актом приймання-передачі із зазначен-ням переліку переданих документів. Протягом 5 днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги первісний кредитор зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення права боргу.(п.п. 2.2, 2.3 договору про відступлення права вимоги).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2012р. первісний кредитор направив Відповідачеві повідомлення №10-3554 про відступлення права вимоги, що не заперечується представником Від-повідача.

Матеріалами справи стверджується, що на виконання договірних зобов'язань, ПАТ «Рів-негаз» протягом листопада-грудня 2011р., січня-серпня 2012р. поставило, а КП «Теплотранссер-віс» прийняло природний газ на загальну суму 43 063 150 грн. 80 коп., про що складено двосто-ронні акти приймання-передачі природного газу від 30.11.2011р., 31.12.2011р., 31.01.2012р., 29.02. 2012р., 31.03.2012р., 30.04.2012р., 31.05.2012р., 30.06.2012р., 31.07.2012р., 31.08.2012р.(арк.справи 43-52).

Зобов'язання за Договором Відповідач виконав частково, здійснивши оплату за спожитий природний газ в сумі 26 773 800 грн., що стверджується матеріалами справи.

На підставі пункту 7.2 Договору, за період з 16.02.2012р. по 11.02.2013р. (з урахуванням періодів поставки природного газу) Позивач нарахував Відповідачу пеню в сумі 1 597 018 грн. 98 коп. Крім того, відповідно до ст.625 ЦК України, Позивач нарахував Відповідачу інфляційні втра-ти за період з грудня 2011 року по березень 2012 року, сума яких складає 93 363 грн. 12 коп., а та-кож 3% річних за період з 11.12.2011р. по 11.02.2013р. (з урахуванням періодів поставки природ-ного газу), сума яких складає 492 023 грн. 09 коп.(арк.справи 57-61).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга Відповідача безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що ци-вільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єк-ти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсут-ності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положен-ня ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повин-на вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інте-реси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими закона-ми або договором.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічні правила встановлює і ст.174 ГК України.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відпо-відно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одно-стороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи стверджено, що з моменту укладення Договору 29.09.2011р. між сто-ронами виникли відносини постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану ме-режу, оскільки момент передачі товару не співпадає з моментом оплати його вартості і взаємо- відносини сторін підпадають під визначення, які містять статті 712, 714 ЦК України: за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постача-льник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ре-сурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийня-тих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забез-печити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу за-стосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо ін-ше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Тому, в силу ст.ст. 655, 692 ЦК України, факт отримання Відповідачем природного газу зу-мовлює виникнення у нього зобов'язання оплатити його вартість.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом п.6.1 Договору сторони узгодили, що остаточний розрахунок за фактично пере-даний газ здійснюється до 10 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Як правомірно встановлено місцевим господарським судом і стверджується матеріалами справи - поставлений природний газ на загальну суму 43 063 150 грн. 80 коп. - оплачено Відпові-дачем частково в сумі 26 773 800 грн.

З огляду на зазначені обставини, колегії суддів вбачається вірним висновок місцевого гос-подарського суду, що внаслідок неналежного виконання умов Договору утворилась заборгованість КП «Теплотранссервіс» перед НАК «Нафтогаз України» в сумі 16 289 350 грн. 80 коп.

Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванні встановленого індексу інф-ляції за весь час прострочення, а також три проценти річні від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши, на підставі ст.625 ЦК України, - 93 363 грн. 12 коп. втрат від інфляції та 492023 грн. 09 коп. -3% річних, - колегія суддів дійшла висновку, що зазначені додаткові вимоги є правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 ГК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

У відповідності до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'-язання. Як зазначалось вище, пунктом 7.2 Договору за несвоєчасну оплату отриманого газу, пе-редбачено сплату покупцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Вирішуючи даний спір, місцевий господарський суд скористався правом, передбаченим п. 3 ч.1 ст.83 ГПК України і зменшив розмір пені, яка підлягає стягненню з Відповідача, вважаючи даний випадок винятковим.

Разом з тим, згідно ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції над-мірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відно-син, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір до сплати штрафних санкцій.

Крім того, частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути змен-шений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обста-вин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Колегія суддів зауважує, що зі змісту наведених норм випливає, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які за-слуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або неви-конання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності роз-міру пені наслідкам порушення.

Вбачається, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що КП «Теплотранс-сервіс», будучи комунальним підприємством, основним видом діяльності якого є виробництво та розподіл теплової енергії для потреб населення, та соціально значимих об'єктів міста, до яких вхо-дять медичні та навчальні заклади, дитсадки, а також об'єкти в яких здійснюють свою діяльність органи державної влади, соціального забезпечення життєдіяльності міста та правоохоронні органи - зобов'язання з подачі теплової енергії виконало, однак, споживачі оплати за теплопостачання в повному обсязі не здійснили. Станом на 01.04.2013р., загальна сума заборгованості споживачів усіх форм власності перед КП «Теплотранссервіс» складала 49 818 300 грн., яка утворилась в зв'яз-ку із неплатоспроможністю більшої половини споживачів теплової енергії та необхідністю здійс-нення витрат на проведення поточних ремонтів та підготовку об'єктів соціальної сфери до опалю-вального сезону. Крім того, з боку держави підприємству не відшкодовано різницю в тарифах, яка виникла через невідповідність діючих тарифів на теплопостачання витратам на виробництво теплової енергії на протязі тривалого періоду. Так, різниця в тарифах за 4 квартал 2012р. складає 9 963 104 грн. 96 коп., за відшкодування 2 групи споживачів 2012р. 4 589 800 грн. Окрім того, згід-но звітів про фінансові результати ф№2 за 2012р. та балансу підприємства на 31 грудня 2012р. - КП «Теплотранссервіс» перебуває у важкому фінансовому стані, оскільки через зазначені обстави-ни несе збитки.

Зважаючи на викладене, на переконання судової колегії - суд першої інстанції, встановив-ши обставини справи і підстави порушення Відповідачем грошового зобов'язання, визнав даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу і покликаючись на по-ложення ст.233 ГК України та п.3 ст.83 ГПК України та ступінь виконання ним грошового зобов'-язання, правомірно зменшив розмір пені на 50% до 798 509 грн. 49 коп.

Колегія суддів також вважає даний випадок виключним і не вбачає підстав для переоцінки фактів у даній справі.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому про-цесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встанов-лено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 83, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна ком-панія «Нафтогаз України» на рішення господарського суду Рівненської області від 09.04.2013р. у справі №918/333/13-г - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касацій-ному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №918/333/13-г повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.