КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" червня 2013 р. Справа№ 910/5407/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Гончарова С.А.
Чорної Л.В.
при секретарі: Гордовій Г.Л.
За участю представників:
від прокуратури: Ноздрякова Ю.В., посвідчення №604670 від 20.09.2012
від позивача 1: не з'явився;
від позивача: Богданевич Ю.В., представник за довіреністю №155/1/11-1191 від 27.02.2013;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2013
у справі № 910/5407/13 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовом Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі:
1. Київської міської державної адміністрації
2. Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
до Громадської організації «Спортивно-оздоровчий клуб «Атма»
про стягнення 163094,14грн.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації (далі - позивач 1) та Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (далі - позивач 2) до Громадської організації «Спортивно-оздоровчий клуб «Атма» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 163094,14грн. за фактичне користування нежитловим приміщенням.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що прокуратурою Оболонського району м.Києва під час проведеної перевірки встановлено, що приміщення площею 151,90кв.м. та 15,9кв.м. у нежитловому будинку №31А, літера А, по вул. Героїв Дніпра в м.Києві, фактично, без укладання договору оренди, займає Громадська організація "Спортивно-оздоровчий клуб "Атма". Вказані обставини, на думку прокурора, порушують норми ст. ст. 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки користуючись нежилими приміщеннями Громадська організація "Спортивно-оздоровчий клуб "Атма" не сплачує належних платежів, що призводить до неналежного використання нежитлового фонду міста, чим спричинено збитків місцевому бюджету у вигляді ненадходження коштів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2013 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Зазначене рішення мотивовано неправильністю обраного прокурором способу захисту порушеного права.
Не погоджуючись з рішенням суду, Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2013 у справі №910/5407/13, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 відповідно до п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду для розгляду справи №910/5407/13 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Тищенко О.В. та Чорної Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.06.2013.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2013 у зв'язку з перебуванням судді ТищенкоО.В. у відпустці, розгляд справи доручено здійснити колегії суддів у складі: головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Гончарова С.А. та ЧорноїЛ.В.
В судове засідання 05.06.2013 з'явились представники прокуратури та позивача2.
Згідно з пунктом 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте позивач 1 та відповідач не скористались своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача 1 та відповідача.
Представник позивача 2 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позов прокурора в повному обсязі.
Представник прокуратури в судовому засіданні у вирішенні даної справи поклався на розсуд суду.
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
У своїй позовній заяві Заспупник прокурора Оболонського району м.Києва зазначає, що приміщення площею 151,90кв.м. та 15,9кв.м. у нежитловому будинку №31А, літера А, по вул.Героїв Дніпра в м.Києві (далі-Приміщення), фактично, без укладання договору оренди, займає Громадська організація "Спортивно-оздоровчий клуб "Атма".
Зазначене знайшло своє відображення у акті Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» про фактичне використання нежилого приміщення від 03.01.2011 та актах обстеження нежилих приміщень від 05.03.2012, 20.11.2012.
Вказані обставини, на думку прокурора, порушують норми ст. ст. 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки користуючись нежилими приміщеннями Громадська організація "Спортивно-оздоровчий клуб "Атма" не сплачує належних платежів, що призводить до неналежного використання нежитлового фонду міста, чим спричинено збитків місцевому бюджету у вигляді ненадходження коштів.
Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Докази по справі свідчать що між сторонами дійсно відсутні договірні зобов'язання.
Як вбачається з позовної заяви прокурота та апеляційної скарги позивача2, за відсутності між сторонами договору, прокурор та позивач 2 наполягають на стягненні з відповідача заборгованості, що відноситься до договірних зобов'язань. Проте, при визначенні такого предмету спору посилаються на статтю 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у вигляді не отриманої плати за користування Приміщенням, яку відповідач зі своєї вини наніс позивачу.
Стаття 1166 ЦК України встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Разом з тим, ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) закріплено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.
Згідно з приписами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1. втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2. доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Таким чином, в даних відносинах сторін з огляду на відсутність між ними договору оренди стягнення заборгованості є помилковим, а під час звернення до суду з позовом прокурор та позивач не звернули увагу на приписи ст. 623 ЦК України та ст. ст. 224, 225 ГК України, оскільки заборгованість не відноситься до складу збитків, в розумінні зазначених норм.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором неправильно визначено спосіб захисту порушеного права передбачений ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, на підставі чого правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, в зв'язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» на рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2013 у справі №910/5407/13 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2013 у справі №910/5407/13 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/5407/13 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Гончаров С.А.
Чорна Л.В.
Судове рішення № 31767468, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 05.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/5407/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: