Ухвала суду № 31766500, 07.06.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 р. Справа № 61056/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Губач Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент» до Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

20.10.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.05.2011 року №0000792301/10060 та №0000802301/10059.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань здійснення взаємовідносин з ТзОВ «Екотехінжиніринг» щодо правомірності нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту за грудень 2010 року. За результатами перевірки складено акт № 448/23-2/00293025 від 12.05.2011 року. На підставі даного Акта перевірки прийнято податкове повідомлення рішення № 0000802301/10059 від 24.05.2011 року, яким визначено загальну суму податкового зобов`язання по податку на додану вартість на загальну суму 466 515,00 грн. та податкове повідомлення рішення № 0000792301/10060 від 24.05.2011 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми по податку на додану вартість на 19960,0 грн. Просить визнати протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки в акті перевірки не міститься жодних посилань на докази що підтверджують порушення податкового законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові від 24.05.2011 року №0000792301/10060 та №0000802301/10059. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент» (81600, Львівська область, м. Миколаїв, вул. Стрийське шосе, 1; ідентифікаційний код 00293025 ) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що в ході проведення перевірки, досліджувалась реальність здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «Екотехінжиніринг», не підтверджено реальність здійснення господарських договорів з даним підприємством, та відповідно збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Миколаївцемент» з податку на додану вартість на 466515,00 грн. та зменшено розмір від`ємного значення суми по податку на додану вартість на 19960 грн.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Палій М.В. надала пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представники позивача Козленко С.А. та Павловський А.В. у ході апеляційного розгляду надали пояснення та просять відхилити апеляційну скаргу.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Миколаївцемент» отримано від ТзОВ «Екотехінжиніринг» належним чином оформлені податкові накладні на весь об'єм виконаних робіт відповідно до укладених угод. Виконані роботи були оплачені Позивачем коштами, у тому числі з урахуванням суми ПДВ, посилання на що міститься в акті перевірки.

Таким чином, позивачем було дотримано встановленого порядку формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Фактичне придбання виконаних робіт позивачем за укладеними угодами підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Позивач після отримання від виконавця належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит у сумі ПДВ, сплаченого виконавцю у складі ціни придбання відповідно до вимог пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, (внесеними змінами і доповненнями).

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі - СДПІ ВПП) було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства «Миколаївцемент» з питань здійснення взаємовідносин з ТзОВ «Екотехінжиніринг» щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за грудень 2010 року. За результатами перевірки складено акт № 448/23-2/00293025 від 12.05.2011 року (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки встановлено порушення п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2, та п.п. 7.2.6. п.7.2., п.п. 7.4.1 та п.п. 7.5.1 п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі-Закон № 168/97-ВР), в результаті чого ПАТ «Миколаївцемент» безпідставно включено в грудні 2010 року до складу податкового кредиту з ПДВ суму 393171,61 грн., занижено позитивне значення між сумою податкового кредиту з ПДВ на 134481,61 грн., завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ звітного періоду на 258690 грн., занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду на 134482 грн.,завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду на 258690 грн., завищено зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ на 238730 грн., до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 19960 грн., та занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на 134481, 61 грн.

На підставі Акта перевірки СДПІ ВПП у м. Львові прийнято податкове повідомлення рішення № 0000802301/10059 від 24.05.2011 року, яким визначено загальну суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 466 515,00 грн. та податкове повідомлення рішення № 0000792301/10060 від 24.05.2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми по податку на додану вартість на 19960,0 грн. (надалі по тексту податкові повідомлення - рішення).

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як випливає з приписів пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)- у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до норм пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

Згідно з приписами пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до норм пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками певні реквізити, перелік яких встановлений цим підпунктом.

Колегія суддів зазначає, що як вбачається з долучених до матеріалів справи матеріалів між ПАТ «Миколаївцемент» (Замовник) та ТзОВ «Екотехінжиніринг» (Підрядник) укладено контракт № MYK ТР 002-2010 від 07.07.2010 р., за яким Підрядник зобов'язується за плату надати Замовнику послуги з проектування, поставки обладнання, виготовлення, встановлення та здачі в експлуатацію системи безперервного заміру викидів (СЕМ) для чотирьох обертових печей заводу з виробництва цементу. В свою чергу, ТзОВ «Екотехінжиніринг» як генпідрядником залучено у якості підрядників підприємства ТзОВ «Ельма», ТзОВ «Проацем Україна», ПП «Сімат».

Відповідно до норм п.1.3 ст.1 Закону №168/97-ВР, із внесеними змінами і доповненнями, платник податку особа, яка згідно з цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що несплата податку продавцем в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, тому покупець (ПАТ «Миколаївцемент») не може нести відповідальність за несплату податків продавцем, якщо така мала місце. Крім того відповідно до п.10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідальними за нарахування, утримання та сплату податку до бюджету є, зокрема, платники податку, визначені у ст.2 цього Закону.

Водночас, податкове законодавство, зокрема Закон №168/97-ВР, не містить положень, відповідно до яких на покупця покладався б обов'язок по сплаті ПДВ не тільки продавцю, але ще й до бюджету.

Згідно із закріпленим в Конституції України принципом індивідуалізації відповідальності (ст.61), будь-яка особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. В даному випадку ПАТ «Миколаївцемент», яким при здійсненні господарської діяльності додержано всіх норм податкового законодавства, не зобов'язане нести відповідальність за дії інших осіб.

Також відповідачем не доведено безтоварності зазначених господарських операцій та відсутності економічного ефекту при їх здійсненні.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки наявними в матеріалах справи первинними бухгалтерськими та іншими документами, показами свідка підтверджується реальність придбання позивачем у вищенаведеного контрагента товарів (робіт, послуг) з подальшим їх використанням у своїй господарській діяльності та спростовують висновки органу державної податкової служби про неправомірність включення витрат на оплату таких послуг до складу валових витрат підприємства. використанням

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі №2а-11389/11/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

Р.М.Шавель