Ухвала суду № 31765172, 03.06.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 232/2490/2012 Провадження № 22-ц/772/1405/2013Головуючий в суді першої інстанції:Борисюк І.Е.Категорія: 27Доповідач: Медяний В. М.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від 03 червня 2013 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Медяного В.М.,

Суддів : Жданкіна В.В., Пащенко Л.В.,

При секретарі : Агеєвій Г.В.,

За участю сторін у справі: представника ПАТ «Комерційний Банк «Надра» - Москвічова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» про визнання договору поруки недійсним,

за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ПАТ «Комерційний Банк «Надра» про визнання договору поруки недійсним, посилаючись на те, що 29.05.2007 року між ним та ВАТ КБ «Надра» (нині ПАТ «Комерційний Банк «Надра») було укладено договір поруки, відповідно до умов якого він поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору №10/МК/2007/11-840 від 29 травня 2007 року. Однак, про існування зазначеного договору поруки від 29.05.2007 року він дізнався із судової повістки по цивільній справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Зазначив, що жодних договорів поруки в ПАТ «КБ «Надра» він не підписував, у зв'язку з чим, підпис в договорі поруки виконано не ним.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним договір поруки від 29.05.2007 року, укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 з моменту його вчинення.

Стягнуто з ПАТ «Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 214,60 грн. (а.с.42).

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «КБ «Надра» просить рішення суду першої інстанції від 16 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 Зазначив, що рішення суду вважає незаконним та необґрунтованим через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм процесуального права (а.с.45).

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача ПАТ «КБ «Надра» Москвічов А.С. апеляційну скаргу повністю підтримав та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Позивач у справі ОСОБА_3 до апеляційного суду не з'явився, однак був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, тому відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України справа розглянута у його відсутність, оскільки його неявка не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, що з'явився до суду, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Надра» слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст.ст.10, 57, 60 ЦПК України суд вирішує цивільно-правовий спір на засадах змагальності, кожна сторона зобов'язана доказами довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 29.05.2007 року між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «Комерційний Банк «Надра» було укладено договір поруки б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_3 поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору №10/МК/2007/11-840 від 29 травня 2007 року.

Згідно висновку судово-технічної та почеркознавчої експертизи за №129/130/13-21 від 11.03.2013 року призначеної за клопотанням представника позивача ОСОБА_7 підпис від іменні ОСОБА_3, що розташований на договорі поруки б/н від 29.05.2007 року, укладеному між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3, виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки чи використання технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_3, що розташований на договорі поруки б/н від 29.05.2007 року, укладеному між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 виконаний не самим ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.30-32).

Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що висновок експерта від 11.03.2013 року є повним, обґрунтованим та таким, що не викликає сумніву у його правильності. Висновок експерта є однозначним та чітким. Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст.202, 203, 627, 215, 216 ЦК України та ст.ст.111, 61 ЦПК України судом встановлено, що волевиявлення позивача на укладення договору поруки б/н від 29.05.2007 року було відсутнє.

Отже, місцевий суд прийшов до висновку, що в даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання недійсним договору поруки від 29.05.2007 року з моменту його вчинення.

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з'ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об'єктивний склад, права та обов'язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

Так, відповідно до статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.

Частиною 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Так, відповідно до статті 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України.

Перелік способів захисту цивільних справ та інтересів міститься в статті 16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Так, відповідно до частин 1 та 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Колегія суддів не може погодитися із доводами апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було враховано позицію представника відповідача про недопустимість прийняття даного висновку експерта в якості неналежного доказу з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.57, 58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до загальних правил оцінки доказів, передбачених ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що клопотань щодо проведення повторної почеркознавчої експертизи під час розгляду справи як у суді першої, так і в суді апеляційної інстанцій відповідачем не заявлялось, і ніяких інших доказів, які б спростували висновки почеркознавчої експертизи, відповідачем суду надано не було.

Апеляційний суд на виконання вимог ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовує та не впливає на правильність ухваленого судом рішення. Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, а також скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :підпис. В.М. Медяний

Судді :підписи. В.В. Жданкін

Л.В. Пащенко

З оригіналом вірно.

Суддя :