Ухвала суду № 31763554, 04.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 р.Справа № 2а-4159/11/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-грецького сільськогосподарського підприємства "Афіни" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-грецького сільськогосподарського підприємства "Афіни" до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ українсько-грецького сільськогосподарського підприємства "Афіни" звернулося до суду з адміністративним позовом до Нижньосірогозької міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень від 29.07.2011р. №№ 0000042301, 00002/2301/33582550 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року на 62 635,00 грн., за травень 2011 року на 26 963,00 грн. та зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2011 року на 1 462,0 грн.

У зв'язку з проведенням реорганізації в органах Державної податкової служби на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 р. № 981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" суд першої інстанції допустив процесуальне правонаступництво та замінив сторону у справі - Нижньосірогозьку МДПІ на Генічеську міжрайонну державну податкову інспекцію Херсонської області Державної податкової служби.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-грецького сільськогосподарського підприємства "Афіни" до Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень Нижньосірогозької міжрайонної державної податкової інспекції від 29 липня 2011 р. №№ 0000042301 та 00002/2301/33582550 - відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-грецького сільськогосподарського підприємства "Афіни" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-грецького сільськогосподарського підприємства "Афіни", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом на підставі висновків акта від 19.07.2011 р. № 6/21-13/33582550, складеного за наслідками позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2011 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в квітні та травні 2011 р.

Під час перевірки відповідач встановив, що позивач, маючи підтверджений статус сільськогосподарського товаровиробника, застосовуючи спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, продав на експорт сільськогосподарську продукцію власного виробництва (насіння гарбузове) у березні-квітні 2011 року, урожаю 2010 року.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції дійшов до наступних висновків, з якими погоджується колегія суддів.

Відповідно до ст.209 Податкового Кодексу України платники ПДВ, що мають право застосовувати спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, належний до сплати ПДВ від цієї діяльності в бюджет не сплачують, а використовують для власних виробничих потреб. При від'ємному значенні суми зобов'язань з ПДВ таке від'ємне значення з бюджету не відшкодовується, а має погашатись за рахунок зобов'язань майбутніх податкових періодів. Виключенням з цього правила є продаж товарів на експорт за нульовою ставкою нарахування ПДВ з цього продажу.

При вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку (п.209.4. ст.209 ПК України).

Нормами пунктів 198.2 та 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит платника ПДВ визначається виходячи із сум ПДВ, сплачених (нарахованих) постачальникам товарів/послуг, підтверджених належним чином складеними податковими накладними, та при умові, якщо ці товари/послуги призначені для використання в оподатковуваній господарській діяльності такого платника податку.

Сума належного до сплати зобов'язання з ПДВ визначається у вигляді різниці між задекларованими податковими зобов'язаннями та податковим кредитом звітного податкового періоду, при від'ємному значенні розрахованих зобов'язань це від'ємне значення враховується для погашення існуючих податкових зобов'язань з ПДВ або відображається у складі податкового кредиту наступного податкового періоду. У разі, коли це від'ємне значення не перекривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів, то бюджетному відшкодуванню з ПДВ підлягає частина цього від'ємного значення, яка фактично сплачена постачальникам товарів/послуг (п.п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України).

Виходячи з наведених норм, суд першої інстанції правомірно зазначив, що для отримання бюджетного відшкодування з ПДВ у зв'язку з експортом сільськогосподарської продукції сільськогосподарський товаровиробник мав частину податкового кредиту, який пов'язаний із здійсненням експортної операції, перенести із скороченої (сільськогосподарської) декларації до загальної декларації з ПДВ, за якою провадяться розрахунки з бюджетом.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, реалізуючі своє право на бюджетне відшкодування у зв'язку із експортом сільськогосподарської продукції, позивач переніс податковий кредит у квітні 2011 року із скороченої декларації до загальної декларації з ПДВ у сумі 28 327,00 грн.

Суму перенесеного податкового кредиту у розмірі 28 327,00 грн. позивач використав для декларування у травні 2011 року бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 26 963,00 грн. та від'ємного значення з ПДВ у сумі 1 462,0 грн.

Для декларування бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 62 635,00 грн. у квітні 2011 року позивач використав від'ємне значення з ПДВ, що виникло у березні 2011 року за рахунок перенесення до загальної декларації з ПДВ податкового кредиту у зв'язку із експортом сільськогосподарської продукції.

Для декларування бюджетного відшкодування у квітні 2011 року позивач використав від'ємне значення березневої 2011 року декларації з ПДВ, яке було зменшено податковим повідомленням-рішенням від 24.05.2011р. №0000032302. Вказане податкове повідомлення-рішення було предметом судового розгляду Херсонського окружного адміністративного суду (справа № 2-а-3666/11/2170), згідно з постановою якого від 19.10.2011р. у позові про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2011р. №0000032302 позивачеві відмовлено. Постанова суду після апеляційного перегляду ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012р. вступила в законну силу.

Крім того, судом першої інстанції встановлено та зазначено, що при розгляді питання стосовно перенесення податкового кредиту із спеціальної до загальної декларації з ПДВ у квітні 2011 року та використання його для декларування показників з ПДВ у травні 2011 року, для обрахунку розміру перенесеного податкового кредиту позивач обрав спосіб, який діяв до 01.01.2011 року та був закріплений у Законі України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР та Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання". Відповідно до яких, розмір податкового кредиту, що підлягав перенесенню із скороченої до загальної декларації з ПДВ, визначався виходячи з податкового кредиту та питомої ваги експортних операцій у загальному продажі сільськогосподарських товарів/послуг того податкового періоду, у якому було здійснено експортні операції. Тобто, фактично до податкового кредиту загальної декларації з ПДВ було перенесено поточний податковий кредит скороченої декларації з ПДВ за березень-квітень 2011 року, що не заперечувалося позивачем.

Натомість, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, позивач при декларуванні показників податкової звітності з ПДВ у березні-травні 2011 року не прийняв до уваги те, що порядок визначення податкового кредиту по видам діяльності з 01.01.2011 року було змінено приписами ПК України та наказу ДПА України від 25.01.2011 р. № 41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", відповідно до приписів яких, формування податкового кредиту передбачено виключно на умовах безпосередньої участі сплаченого (нарахованого) ПДВ постачальникам за напрямами господарської діяльності такого платника ПДВ.

На підставі викладеного, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та вважає, що суд першої інстанції правомірно пославшись на вище наведені норми матеріального права та на обставини щодо формування податкового кредиту позивачем за спірний період зазначив, що позивач для перенесення податкового кредиту із скороченої до загальної декларації з ПДВ мав використати виключно ПДВ, сплачений (нарахований) для виробництва та продажу експортованої сільськогосподарської продукції (гарбузового насіння).

В свою чергу, апелянтом не спростований висновок суду першої інстанції про те, що під час перевірки позивач не надав вичерпної інформації про наявність підтвердженого податкового кредиту, який безпосередньо пов'язаний з експортом гарбузового насіння, і тому визначити суму податкового кредиту, який підлягав перенесенню до загальної декларації з ПДВ не видалось можливим, що і зумовило податковий орган на зменшення позивачеві бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2011 року на 26 963,00 грн. та від'ємного значення з ПДВ на 1 462,00 грн.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає та вважає такими, які ґрунтуються на помилковому застосуванні апелянтом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-грецького сільськогосподарського підприємства "Афіни" залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: