Рішення № 31763084, 10.06.2013, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1867/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 червня 2013 року Шевченківський районний суд м.Львова

у складі : головуючої-судді Білінської Г.Б.

при секретарі Плечій Л.З.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення 3 % річних

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом, у якому просить стягнути із відповідачів 3% річних із задоволеної судом суми заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 03.09.2010 року та рішенням апеляційного суду Львівської області від 27.04.2011 р. стягнено із ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_3 на її користь 249 710, 00 грн. відшкодування вартості невід"ємних поліпшень квартири АДРЕСА_1 та 13 481,34 грн. витрат на загальнообов"язкові витрати МЖК. На виконання вказаного судового рішення Шевченківським судом м.Львова виданий виконавчий лист. Підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження, яке на даний час не виконане, борг перед позивачами не погашений . Тому позивачка, покликаючись на зміст ст. ст. 509, 625 ЦК України просить стягнути суму 15 791, 48 грн. - 3% річних з присуджених судом в її користь коштів.

У судовому засіданні позивачка ствердила свої вимоги та дала пояснення, аналогічні змісту позову.

Відповідачка ОСОБА_3 та представник відповідачів ОСОБА_6 позов заперечили з тих підстав, що відповідачі неодноразово звертались до суду із клопотаннями про відстрочення виконання рішення , виконавче провадження не завершене і відповідачами вживаються всі заходи для погашення присудженої суми боргу.

Заслухавши доводи сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних мотивів.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 03.09.2010 р. задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_3 про відшкодування вартості невід"ємних поліпшень квартири, стягнення матеріальної та моральної шкоди та стягнуто із відповідачів та користь позивачки 249 710 , 00 грн. відшкодування вартості невід"ємних поліпшень квартири АДРЕСА_1, 3 948,90 грн. авансу, 13 481, 34 грн. витрат на загальнообов"язкові роботи на МЖК, 1920 грн. витрат ,пов"язаних із сплатою судового збору.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 27.04.2011 р. рішення Шевченківського районного суду м.Львова в частині стягнення 3 948,90 грн., як авансу та 3% річних в сумі 855 , 24 грн. скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині. У решті рішення суду залишено без змін. По виконавчому листу, виданому Шевченківським районним судом м.Львова підрозділом примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Л\о відкрито виконавче провадження.

Позивачка просить стягнути суму 3% річних, виходячи з того, що з моменту набрання рішення законної сили, тобто з 27.04.2011р. у відповідачів виникли зобов"язання перед позивачкою сплатити присуджену судом суму заборгованості ,однак відповідачі суму коштів позивачці не виплатили та відмовляються від погашення боргу.

Ст.625 ЦК України, на яку покликається позивачка, встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Визначення грошового зобов"язання закріплено в Законі України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Ст.1 Закону передбачено, що грошове зобов"язання - це зобов"язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правововго договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

У даному випадку зобов"язання відшкодувати вартість невід"ємних поліпшень квартири та витрат на загальнобов"язкові витрати МЖК не є грошовим зобов"язанням, а є правовим наслідком порушення умов інших договірних зобов"зань. З огляду на це, за порушення відповідачами обов"язку, який виник у нього на підставі рішення суду, для нього не можуть наставати негативні наслідки, передбачені ч.2 ст. 625 ЦК України.

Відтак, позовні вимоги суд вважає безпідставними та такими, що до задоволення не підлягають.

Керуючись ст..ст. 10,62, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст..ст. 11, 509,625 ЦК України, суд

в и р і ш и в

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення 3 % річних - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом десяти днів.

Суддя: Г. Б. Білінська