Постанова № 31761239, 30.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2013 р. Справа№ 910/2204/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Остапенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Філіцька О.Ю. - дов. №51 від 20.08.2012р.

від відповідача: Пономаренко М.А. - дов. №06-5/17 від 02.01.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" на рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2013р.(повний текст підписано 04.03.2013р.)

у справі № 910/2204/13 (суддя Паламар П.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська

охоронно-страхова компанія"

до Комунального підприємства "Київпастранс"

про відшкодування шкоди, ціна позову 11 500, 44 грн.

В судовому засіданні 30.05.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія" звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення 11 500, 44 грн., посилаючись на п. 38.1. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки відповідач (страхувальник) несвоєчасно повідомив позивача про настання страхового випадку, за яким позивачем на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1213811 було виплачено власнику пошкодженого транспортного засобу "Range Rover", д.н. АА 0010 РТ, страхове відшкодування в розмірі 11 120,44 грн. та витрачено на проведення експертного дослідження 380 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2013р. позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства "Київпастранс" на користь Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" 11 120, 44 грн. шкоди, 1 663, 65 грн. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку позивача, статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в редакції, що діє з 19.09.2011р., не передбачено право страховика на подачу регресного позову з підстав несвоєчасного повідомлення його про страховий випадок.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2013р. для розгляду справи № 910/2204/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Мальченко А.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2013р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 25.04.2013р.

08.04.2013р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу вих.№2082 від 08.04.2013р. (вх. № 09-11/6059), в якому останній просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2013р. за клопотанням представника позивача строк розгляду справи продовжено на 15 днів та у відповідності до ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 30.05.2013р.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 30.05.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 30.05.2013р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 30 березня 2012р. по вул. Сагайдачного, 24 у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Range Rover", д.н. АА 0010 РТ, що належить Григоровичу О.І. та "ЛАЗ А183", д.н. 06968 КА, який належить відповідачу, під керуванням водія Якименка Ю.М.

Вказані обставини підтверджуються довідкою відділу ДАІ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві № 481 від 10 квітня 2012р.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 травня 2012р. у справі №3/2604/2693/2012 гр. Якименка Ю.М. визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль "Range Rover", д.н. АА 0010 РТ, та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 13 232, 53 грн., розмір якої визначено на підставі звіту № 27/04/13 від 9 квітня 2012р. про оцінку вартості збитку нанесеного власнику колісного транспортного засобу внаслідок його пошкодження, складеного Фізичною особою-підприємцем Семенченком П.О.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "ЛАЗ А183", д.н. 06968 КА, - КП "Київпастранс" на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська охоронно-страхова компанія", що підтверджується полісом №АВ/1213811 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Термін дії полісу з 24.11.2011р. до 23.11.2012р.

Згідно полісу №АВ/1213811 передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) у розмірі 50 000, 00 грн. та франшизу в розмірі 510, 00 грн.

На момент скоєння ДТП Якименко Ю.М. працював водієм у Комунальному підприємстві "Київпастранс", що підтверджується вищевказаною постановою суду у справі про адміністративне правопорушення та іншими документами, наявними у матеріалах справи, а його вина у вчиненні ДТП встановлена у судовому порядку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Позивач відповідно до вимог ст.ст. 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» згідно з платіжним дорученням № 1254 від 24 липня 2012р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Range Rover", д.н. АА 0010 РТ страхове відшкодування в розмірі 11 120, 44 грн., що обчислене виходячи з характеру пошкоджень та стану транспортного засобу, за вирахуванням франшизи.

Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача 11 120, 44 грн. шкоди, місцевий господарський суд посилався на те, що відповідач не дотримався положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо вчасного повідомлення страховика про ДТП, що надає останньому право на звернення з регресним позовом до страхувальника - відповідача про відшкодування здійснених ним витрат на виплату страхового відшкодування.

Пунктом 33.1.4. ст. 33.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що в разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

26 червня 2012р., тобто з пропуском встановленого строку, відповідач повідомив позивача про настання спірної ДТП, яка мала місце 30.03.2012р., та містила ознаки страхового випадку, із забезпеченим згідно Полісу №АВ/1213811 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів автомобілем "ЛАЗ А183", д.н. 06968 КА, власником якого є КП "Київпастранс".

При цьому страхувальником та водієм - винуватцем ДТП не було зазначено про поважність причин невчасного виконання зазначеного обов'язку та не підтверджено це документально.

Право на подачу страховиком регресного позову, передбаченого підпунктом "г" пункту 38.1.1. статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Отже, таке право пов'язується із невчасним повідомленням страховика у встановлені цим Законом строки і за умов, визначених у цьому Законі.

З приписів наведених норм вбачається обов'язок відповідача невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику зазначені відомості, що відповідачем було зроблено майже через три місяці після ДТП, а тому висновки місцевого господарського суду про виникнення у позивача права на звернення до відповідача з регресним позовом ґрунтуються на вказаних вимогах чинного законодавства.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що неузгодженість пунктів статей 38 та 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не може бути підставою для відмови у позові, оскільки не заперечує встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов у разі недотримання строків і умов повідомлення його про ДТП.

Такої ж позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 26.12.2012р. у справі №5011-22/10427-2012.

Заявлені позивачем до стягнення витрати на проведення експертизи з визначення матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу "Range Rover", д.н. АА 0010 РТ, у розмірі 380 грн. були понесені не потерпілою у ДТП особою, а безпосередньо позивачем, а тому є господарськими витратами позивача під час здійснення його господарської діяльності, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Згідно зі ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 26.02.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київпастранс" на рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2013р. у справі № 910/2204/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2013р. у справі № 910/2204/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/2204/13 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 04.06.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Мальченко А.О.

Остапенко О.М.