Постанова № 31759539, 07.06.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 р. Справа № 821/2064/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тавріда - Земля і Люди" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання зняти арешт з майна боржника,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тавріда - Земля і Люди" (далі - позивач, ТОВ "Тавріда - ЗіЛ", Товариство) звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області (далі - відповідач, Управління, УДВС ГУЮ у Херсонській області), в якому просить визнати протиправною бездіяльність, що полягає у не знятті арешту з усього майна, яке належить Товариству, накладеного у виконавчому провадженні №№ 20030251, 18073090, 30615382, 31883558, 33232341, 22058570 у складі зведеного ВП № 26464274; зобов'язати Управління винести постанову про зняття арешту з усього майна.

Сторони надали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позов обґрунтований тим, що 15.05.2013р. постановами головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області Григоренко М.Ю. закінчено виконавчі провадження №№ 20030251, 18073090, 30615382, 31883558, 33232341, 22058570 по стягненню коштів з ТОВ "Тавріда - ЗіЛ" на користь кредиторів.

Постановою господарського суду Херсонської області від 22 квітня 2013 року по справі №923/339/13 ТОВ "Тавріда - Земля і Люди" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Незважаючи на це, всупереч приписів ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем не було знято арешт з майна, яке належить позивачу.

Для зняття арешту та скасування записів про арешт (обтяження) у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, позивач звернувся до відповідача з заявою від 20.05.2013р. №16, але арешт не знято, що, на думку позивача, унеможливлює здійснення банкрутних процедур по справі № 923/339/13 господарського суду Херсонської області.

Відповідачем письмових заперечень на позов до суду не надано.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Херсонській області знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення із ТОВ "Тавріда - Земля і Люди" заборгованість на користь Держави та юридичних осіб.

22 квітня 2013 р. постановою господарського суду Херсонської області ТОВ "Тавріда - Земля і Люди" визнано банкрутом.

15 травня 2013 р. керуючись п. 7 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" головним державним виконавцем Григоренко М.Ю. винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих документів.

Однак, приймаючи рішення про закінчення виконавчих проваджень, держвиконавцем не винесено постанови про зняття арешту та скасування записів про арешт (обтяження) у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з майна, яке належить позивачу.

З метою усунення, на думку позивача, цього порушення, Товариство із заявою від 20.05.2013р. № 16 звернулось до відповідача, але арешт знято не було, отже позивач був вимушений звернутись до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з наступного.

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-ХІV із змінами та доповненнями (далі - Закон № 606-ХІV) цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Положеннями статті 1 Закону № 606-ХІV визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 4 статті 49 Закону № 606-ХІV визначено, що постанова про закінчення виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно із частиною 1 статті 50 Закону № 606-ХІV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд не погоджується з позицією позивача, вважає посилання на ч. 2 ст. 50 Закону №606-ХІV хибним, а саме, що у разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника, оскільки у ч. 1 цієї ж статті вказано, що арешт з майна не знімається у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 22 Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Таким чином, у відповідача не було підстав для зняття арешту з майна боржника, отже дії Управління є обґрунтованими та законними.

Враховуючи вищевикладене, встановивши законність дій відповідача та необґрунтованість позовних вимог позивача, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 11.5