Постанова № 31759520, 06.06.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р. 14 год.40 хв.Справа № 821/2012/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

за участю: секретаря - Багненко Т.В.,

представників позивача - Лісового І.В., Бурмістрова І.М.

представника відповідача - Петрової М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій та стягнення заборгованості за пільгове перевезення пасажирів,

встановив:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі - позивач, Підприємство, ДП "Придніпровська залізниця") звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Генічеської районної державної адміністрації (далі - відповідач, Управління), в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Управління в частині невиконання вимог пункту 6 "Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", а саме, не реєстрації за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року додаткових зобов'язань за фактично надані послуги пільгового проїзду залізницею у приміському сполученні окремих категорій громадян по станціям та зупиночним пунктам території Генічеської районної державної адміністрації за вказаний період та не надсилань інформації про додаткові зобов'язання щомісяця до 18 числа фінансовому органу Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області; визнати протиправними дії Управління в частині неповної сплати витрат на перевезення пасажирів залізницею, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року; стягнути витрати на перевезення залізницею пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах, за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року в сумі 587 586,09 грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити. Пояснили, що 01.02.2012 р. між ДП "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Кримська дирекція залізничних перевезень" укладено договір про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян у приміському сполученні з Управлінням.

Позивачем щомісячно протягом 2012 р. подавалися облікові форми на загальну суму 769 410,09 грн. За період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року залізницею було надано послуги по перевезенню пільгових категорій громадян зі станцій та зупиночних пунктів території Генічеської районної державної адміністрації на суму 769 410,09 грн. При цьому відповідачем було компенсовано лише 181 824,00 грн. Таким чином заборгованість Управління за перевезення пільгових категорій громадян станом на 31 грудня 2012 року складає 587 586,09 грн.

Вважають, що відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію про необхідність компенсування пільг, наданих залізницею відповідним категоріям громадян, фінансовим органам, які складають уточнені реєстри. Проте, Управлінням не було виконано вимоги п.6 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2009р. №1359, не зареєстровані додаткові зобов'язання, чим порушило права позивача.

Представник відповідача проти позову заперечувала, вважає вимоги необґрунтованими, оскільки Управління сплатило кошти за перевезення пільгових категорій громадян згідно бюджетних асигнувань на 2012 рік, таким чином виконавши умови договору, укладеного між позивачем та відповідачем. Отже, вважає, що підстави для задоволення вимог Підприємства відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

01 лютого 2012 року між ДП "Придніпровська залізниця" в особі відокремленого структурного підрозділу "Кримська дирекція залізничних перевезень" та Управління праці та соціального захисту населення Генічеської РДА укладено Договір № 02-ЗП/12/27/ПР/ДН-4-1225/8Нюдч далі - Договір) про розрахунки за надані послуги по перевезенню пільгових категорій громадян у приміському сполученні.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна сума договору для компенсації збитків ДП "Придніпровська залізниця" у 2012 році визначається згідно бюджетних асигнувань на 2012 рік.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, дійсно, протягом січня - грудня 2012 року Підприємством було надано послуги по перевезенню пільгових категорій громадян зі станцій та зупиночних пунктів території Генічеської районної державної адміністрації на суму 769 410,09 грн.

Однак, враховуючи умови Договору, асигнування, передбачені районним бюджетом на 2012 рік, Підприємству було компенсовано 181 824,00 грн.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з наступного.

Фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету здійснюється на підставі Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 року № 256.

Згідно з п.4 зазначеного Порядку перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення проводиться Державним казначейством два рази на місяць згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету.

Статтею 48 Бюджетного Кодексу України встановлено, що розпорядники бюджетних коштів (Управління) беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

На 2012 рік для фінансування ДП "Придніпровська залізниця" було передбачено 179000,00 грн., які були перераховані позивачу. Отже Управлінням виконані умови договору в повному обсязі.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

За змістом стаття 632 ЦК ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до стаття 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд не погоджується з позицією позивача про порушення його прав, посилаючись при цьому на Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою КМУ від 16.12.2009р. №1359 (далі - Порядок).

Так, дійсно, відповідно до п. 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою KM України № 256 від 04.03.2002 року головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Згідно з п. 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів АРК, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби Автономної Республіки Крим, областях, міст Києві та Севастополі.

Однак, як зазначалось вище, Бюджетним кодексом України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Крім того, підписуючи договір, позивач усвідомлював той факт, що збитки від перевезення пільгової категорії громадян на приміському сполученні будуть відшкодовані лише у межах бюджетних асигнувань.

В судовому засіданні представники позивача підтвердили той факт, що Управлінням виконані умови Договору, змін та доповнень до Договору (п. 7.5) протягом 2012 року з боку сторін не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність та недоведеність вимог ДП "Придніпровська залізниця", а отже позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 червня 2013 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 10.2