Постанова № 31757911, 29.05.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р. Справа № 5004/589/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Філіпова Т.Л.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Басюку Р.О.

за участю представників сторін:

позивача - Терещук О.В., Розовик Н.В.

відповідача - Пахолко Л.П.

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Терещука Олександра Володимировича на рішення господарського суду Волинської області від 03.04.13 р. у справі № 5004/589/12

за позовом Фізичної особи-підприємця Терещука Олександра Володимировича, м.Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-7", с.Рованці, Луцького району, Волинської області

про визнання недійсним договору без номера оренди торгівельного місця, площі від 16.01.2009р.; стягнення 67 867 грн. орендної плати

Рішенням господарського суду Волинської області від 02.07.2012 р. у справі № 5004/589/12 позов задоволено повністю, визнано недійсним договір без номера оренди торгівельного місця, площі від 16.01.2009 р., укладений між ТзОВ "Дельта-7" і фізичною особою-підприємцем Терещуком Олександром Володимировичем, стягнуто з відповідача на користь позивача 67 867 грн. орендної плати.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 р. у справі № 5004/589/12 рішення Господарського суду Волинської області від 02.07.2012 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2013 р. у справі № 5004/589/12 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 р. скасовано, а рішення Господарського суду Волинської області від 02.07.2012 р. залишено в силі.

25.02.2013 р. відповідач звернувся з заявою до господарського суду Волинської області про перегляд рішення господарського суду Волинської області від 02.07.2012 р. у справі № 5004/589/12 за нововиявленими обставинами.

Рішенням господарського суду Волинської області від 03.04.2013 року у справі №5004/589/12 (суддя Кравчук В.О.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-7» про перегляд рішення господарського суду Волинської області від 02.07.2012р. за нововиявленими обставинами у справі №5004/589/12 за позовом Фізичної особи-підприємця Терещука Олександра Володимировича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-7" про визнання недійсним договору без номера оренди торгівельного місця, площі від 16.01.2009р.; стягнення 67 867 грн. орендної плати - задоволено.

Рішення господарського суду Волинської області від 02.07.2012 р. у справі №5004/589/12 скасовано. У задоволенні позову про визнання недійсним договору без номера оренди торгівельного місця, площі від 16.01.2009р.; стягнення 67 867 грн. орендної плати - відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 03.04.2013р. у справі №5004/589/12 Фізична особа-підприємець Терещук Олександр Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 03.04.2013р. у справі №5004/589/12 скасувати. Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені зави Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-7» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Волинської області від 02.07.2012 року у справі №5004/589/12. Рішення господарського суду Волинської області від 02.07.2012 р. у справі №5004/589/12 залишити без змін та стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-7» на користь позивача Фізичної особи-підприємця Терещука О.В. витрати пов'язані із сплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі Фізична особа-підприємець Терещук Олександр Володимирович посилається на ту обставину, що поза увагою суду першої інстанції при перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами залишено предмет та підставу позовних вимог підприємця, так як предметом розгляду справи в суді першої інстанції було визнання недійсним договору від 16.01.09р. та застосування реституції з тих підстав, що оспорюваний договір укладений всупереч приписам частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки відповідач не мав дозвільної документації для здійснення господарської діяльності як ринок, а надане торгове місце не відповідало вимогам "Правил торгівлі на ринках". При цьому, апелянт посилався також на приписи статей 215, 216 Цивільного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 №9.

Відтак, відповідач, як власник земельної ділянки на якій знаходиться об'єкт оренди, укладаючи договір погодив, що торгова площа розміщується на території ринку і відповідає вимогам Правил торгівлі на ринках та оскільки підприємцем орендована площа не використовувалась і відповідачем вона фактично позивачеві не передавалась, враховуючи недійсність вказаного договору, вимоги про застосування реституції підлягали задоволенню, що визначається приписами статей 11, 203, 215, 216, 236, 509, 525-527, 530, 626, 627, 628, 629, 759 Цивільного кодексу України, статей 144, 173, 193, 283 Господарського кодексу України, Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом від 26.02.02 №57/188/84/105, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 №9.

Скаржник вважає, що відповідь від 19.02.2013 р. Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області та дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі від 25.02.2010р., виданий Боратинською сільською радою Луцького району Волинської області, доводи саме той факт, що ТОВ «Дельта-7» діє не як ринок, а тому посилання на даний дозвіл та відповідь Боратинської сільської ради, як на нововиявлену обставину є безпідставним.

Окрім того, до суду заявником не надано жодного доказу, яким би підтверджувалось, що ТОВ «Дельта-7» не було відомо про існування вказаного дозволу, та про те, що товариство не отримувало дозвіл Боратинської сільської ради на розміщення об'єкта торгівлі від 25.01.2010р., з даного вбачається неповне з'ясування обставин судом першої інстанції, що мають значення для справи, але суд встановив наявність нововиявлених обставин на час розгляду справи, і те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Проте, як вбачається з долученої до заяви відповіді Боратинської сільської ради від 19.02.2013р. №93/1.10.2, а також дозволу на розміщення об'єкта торгівлі від 25.01.2010р., які надані на наступний день після звернення ТОВ «Дельта-7», можливість отримання даної інформації існівали і під час вирішення господарського спору судом першої інстанції.

Скаржник наголошує, що посилання у рішенні суду першої на дозвіл, виданий 25.01.2010 р. безпідставне, оскільки посилання на аналогічний дозвіл, виданий 17.07.2008 р. зроблено у рішенні суду в справі №5004/589/12.

Суд першої інстанції при перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами, дійшов неправомірного висновку відносно того, що врахувавши фактичні обставини справи, норми закону, доводи заявника визнані такими, що можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду Волинської області від 02.07.2012р.

Крім того, скаржник зазначив, що згідно п. 8. 6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами (із змінами) прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Судом першої інстанції у рішенні не було обгрунтовано чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення, в чому ж істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.04.2013р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Терещука Олександра Володимировича у справі №5004/589/12 прийнято до провадження, справу призначено до слухання.

29.05.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта-7" надав Рівненському апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Терещука Олександра Володимировича без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 03.04.2013 р. у справі № 5004/589/12 без змін.

У судовому засіданні представник позивача Розовик Н.В. підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення господарського суду Волинської області від 03.04.2013р. у справі №5004/589/12 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені заяви ТОВ "Дельта-7" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Волинської області від 02.07.2012р. у справі №5004/589/12. Підприємець Терещук О.В. підтримав позицію свого представника в повному обсязі.

Представник відповідача Пахолко Л.П. заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необгрунтованою. В своїх поясненнях посилається на доводи, наведені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу. Просить суд рішення господарського суду Волинської області від 03.04.2013р. у справі №5004/589/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2007 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Дельта-7" видано на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.08.2007 р. серії ВЕХ № 067346-067347 Державний акт серії ЯД № 288159 на право власності на земельну ділянку пл. 6 0000 га, цільове призначення якої - розміщення автостоянки, торгового комплексу .

Даний акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020707600011.

16 січня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта-7" (місцезнаходження товариства на час укладення договору: м. Луцьк, вул. Рівненська, 3а/5) та фізичною особою-підприємцем Терещуком Олександром Володимировичем, м. Луцьк було укладено договір оренди торгівельного місця, площі.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди від 16.01.2009р. орендодавець -ТзОВ "Дельта-7" передає, а орендар - підприємець Терещук О.В., приймає у тимчасове платне користування торгівельне місце на столах (прилавках), торгівельну площу на території ринку площею 21,6 кв.м. для встановлення металевої конструкції, палатки за № сектор 5.

Згідно п. 1.3 договору вказане торгівельне місце, площа якого перебуває у робочому стані, відповідає вимогам Правил торгівлі на ринках.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди від 16.01.2009р. вступ орендаря у користування орендованим місцем, площею настає одночасно із підписанням сторонами договору.

Пунктами 6.1 договору визначено, що останній діє з 01.05.2009р. до 31.12.2009р., а в частині розрахунків, у разі невиконання їх орендарем, та нанесенні збитків орендодавцю - до повного проведення розрахунків та відшкодування збитків.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору після закінчення його терміну протягом одного календарного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих же самих умовах (п. 6.6 договору оренди від 16.01.2009р.)

Матеріалами справи підтверджується виконання підприємцем Терещуком О.В. договірних зобов'язань в частині проведення з ТзОВ "Дельта-7" відповідних передбачених угодою розрахунків - сплата коштів в сумі 67867 грн. згідно платіжних квитанцій №234024 від 16.01.2009р. на суму 50000 грн. та №243469 від 23.02.2009р. на суму 17867 грн.

15.09.2009 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області видала Товариству з обмеженою відповідальністю «Дельта - 7» свідоцтво №03000392 про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил. Дане свідоцтво видане на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 11.09.2009 р., який є документом у розумінні ч.2 ст.301 Закону України "Про планування і забудову територій" від 20.04.2000 р. № 1699-III, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам (ДБН), стандартам і правилам.

Крім того, з матеріалів справи, вбачається, що відповідачем долучено до матеріалів справи належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.08.2007 р. серії ВЕХ № 067349 (супровідний лист від 03.04.2013 р. вх.№ 01-29/4111/13).

19.02.2013 р. Боратинська сільська рада Луцького району Волинської області надала відповідь на звернення відповідача щодо можливості здійснення торгівлі на торговому комплексі "Новий ринок" без отримання статусу ринку, в якому зазначила, що на торговому комплексі можливе здійснення торгівлі згідно з дозволом, виданим 25.02.2010 р., відповідно до рішення Виконкому Боратинської сільради № 13 від 25.02.2010 р.

Відтак, ТзОВ "Дельта-7" вважає, що обставиною, яка слугує підставою для перегляду судового рішення, являється вище наведена відповідь Боратинська сільська рада Луцького району Волинської області.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу приписів ст.129 Конституції України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст.115 ГПК України рішення господарського суду, що набрало законної сили є обов'язковими для виконання на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Згідно зі статтею 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що згідно п. 8.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 3 від 23.03.2012 року) прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Крім того, відповідно до ч.ч.2-4 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч.4 ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною 4 пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009 р. передбачено, що судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК України).

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідь Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області від 19.02.2013 р. № 93/1.10.2 на звернення відповідача щодо можливості здійснення торгівлі на торговому комплексі "Новий ринок" без отримання статусу ринку, де зазначено, що на торговому комплексі можливе здійснення торгівлі згідно з дозволом, виданим 25.02.2010 р., відповідно до рішення Виконкому Боратинської сільради № 13 від 25.02.2010 р., являється підставою для перегляду рішення від 02.07.2012 р. за нововиявленими обставинами.

З урахування вище викладеного, доводи апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Терещука Олександра Володимировича суд апеляційної інстанції не вважає переконливими та відхиляє.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення" зазначено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення суду першої інстанції указаним вимогам відповідає.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав для скасування або зміни рішення, встановлених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,109,110 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Терещука Олександра Володимировича на рішення господарського суду Волинської області від 03.04.2013р. у справі №5004/589/12 - залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Справу №5004/589/12 повернути до господарського суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.