Ухвала суду № 31757693, 04.06.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1501/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Лукашик М.О.

за участі:

представника відповідача: Андрікевича Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Кріптон" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці до приватного підприємства "Кріптон" про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - УПФ в м. Вінниці) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суд з адміністративним позовом до приватного підприємства "Кріптон" (далі - ПП "Кріптон") про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Позивач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно із ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника відповідача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, внаслідок несплати єдиного внеску у період з червня 2012 року по січень 2013 року у ПП "Кріптон" виникла недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 91461,76 грн., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 6-9, 36-52).

УПФ в м. Вінниці на підставі ч.10 ст.25 та п.2 ч.11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску були прийняті рішення № 2451-2454 від 10.09.2012 року про застосування до відповідача штрафних санкцій і нарахування пені на загальну суму 3972,46 грн., а також рішення № 7037 від 13.12.2012 року про застосування до відповідача штрафних санкцій і нарахування пені на загальну суму 6050,06 грн. (а.с. 30-35).

ПП "Кріптон" не оскаржило вказані рішення, однак не сплатило визначені в них суми.

07.03.2013 року УПФ в м. Вінниці сформовано та направлено на адресу відповідача вимогу № Ю-774 про сплату боргу в сумі 102682,67 грн. (а.с. 10), яка позивачем не оскаржена, однак залишена без виконання.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач вказаний борг частково погасив (на суму 2000 грн.), а тому позивач просив суд стягнути з відповідача 100682,67 грн., з яких 90660,15 грн. недоїмки, штрафні санкції у розмірі 5242,74 грн. та пеня в сумі 4779,78 грн.

Задовольняючи позовні вимоги УПФ в м. Вінниці, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача стосовно стягнення з ПП "Кріптон" заборгованості в сумі 100682,67 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а доводи відповідача не спростовують законності вимог УПФ в м. Вінниці про стягнення боргу з єдиного внеску та переважно обґрунтовуються формальними мотивами, які не впливають на правомірність визначення позивачем суми спірної заборгованості..

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 та п.3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за № 1014/18309, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідач, не сплачував у період з червня 2012 року по січень 2013 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а тому в нього виникла недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 91461,76 грн., яку відповідач в добровільному порядку не погашав.

В силу п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

10.09.2012 року позивач прийняв рішення № 2451-2454 про застосування до відповідача штрафних санкцій і нарахування пені на загальну суму 3972,46 грн., а також рішення № 7037 від 13.12.2012 року про застосування до відповідача штрафних санкцій і нарахування пені на загальну суму 6050,06 грн.

Згідно із ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до абзацу 4 ч. 15 ст. 25 цього Закону суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

07.03.2013 року на адресу відповідача була направлена вимога № Ю-774 про сплату боргу на суму 102682,67 грн. (а.с. 10), однак відповідач не погасив вказану заборгованість та не оскаржив вимогу.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абзац 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI).

Згідно абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Встановлено, що на день розгляду справи відповідач сплатив 2000 грн. в рахунок погашення вказаної заборгованості, а доказів, які б свідчили про погашення решти суми боргу не подав.

Відповідач, в обґрунтування власної позиції вказує на недотримання позивачем порядку стягнення вказаної заборгованості. Так, на думку відповідача, позивач повинен був звернутись до підрозділу державної виконавчої служби для відкриття виконавчого провадження за вимогою про сплату боргу, і тільки після цього звертатись в суд із вимогами про стягнення заборгованості. Суд не бере до уваги вказані доводи оскільки положення ст.25 Закону № 2464-VI надають право органу Пенсійного фонду України як надіслати до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки так і звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 100682,67 грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Кріптон", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 червня 2013 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.