Ухвала суду № 31757676, 04.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 р.Справа № 2-а/1570/4801/11

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Дубчак Ю.В.,

за участю: представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі - Василенко Руслани Олександрівни та представника Відкритого акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" - Єгорова Олександра Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року по справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі про визнання недійсним податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2011 року Відкрите акціонерне товариство (далі ВАТ) "Одеський припортовий завод" звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ по роботі з ВПП) у місті Одесі про визнання не чинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року за №0000421630, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) у загальному розмірі 407583 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки Податкового органу зроблені за наслідками проведеної перевірки стосовно фіктивності угод укладених позивачем з контрагентами та відносно завищення позивачем сум бюджетного відшкодування є припущеннями відповідача, які не підтверджені жодними відповідними доказами та не відповідають обставинам справи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року позовні вимоги задоволено. Суд скасував податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі від 20 травня 2011 року за №0000421630.

Не погоджуючись з постановою суду, заступником начальника СДПІ по роботі з ВПП у місті Одесі подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "Одеський припортовий завод" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося за період з 01 жовтня 2010 року по 31 жовтня 2010 рік та з 01 листопада 2010 року по 30 листопада 2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 28 квітня 2011 року за №184/16-3/00206539/31 "Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ "Одеський припортовий завод", яким встановлено порушення позивачем п.п.7.2.6. п.7.2, п.п. 7.4.1 п.п 7.4.4, п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року за №168/97-ВР, а саме встановлено, що ВАТ "Одеський припортовий завод" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у грудні 2010 року у сумі 296110, 00 грн. та завищило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 407583, 00 грн.

В наслідок виявлених порушень Податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року за № 0000421630, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 407583,00 грн. за грудень 2010 року.

Не погоджуючись з висновками наведеними в акті проведеної перевірки, а також вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним позивачем було надано скаргу до Державної податкової адміністрації в Одеській області на податкове повідомлення-рішення від 20 травня 2011 року за №0000421630, однак, зазначена скарга залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Вважаючи винесене податкове повідомлення - рішення від 20 травня 2011 року за №0000421630 необґрунтованим, а зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ протиправним, ВАТ "Одеський припортовий завод" звернулося з позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суб'єктом владних повноважень не наведено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем та його контрагентами господарських операцій, відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, не надано матеріалів на підтвердження несумісності предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, на відсутність використання позивачем отриманих робіт. Натомість, всупереч висновків відповідача зроблених за наслідками проведеної перевірки, позивач надав первинні документи, які в повному обсязі відображають та підтверджують правомірність отримання бюджетного відшкодування ВАТ "Одеський припортовий завод".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року за № 168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР).

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно до ст. 7.7.1 Закону №168/97-ВР при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Також, положеннями підпункту 7.2.3. пункту 7.2. статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається що, на підтвердження правомірності відшкодування сум ПДВ позивачем було надано суду копії договорів на надання робіт по капітальному ремонту антикорозійних покриттів металоконструкцій і обладнання позивача від 17 листопада 2010 року за №7/10, договір на виконання монтажу, обслуговуванню та ремонту холодильних установок від 18 січня 2010 року за №1, інші правочини укладені позивачем з контрагентами, також, надано акти прийняття виконаних будівельних робіт, зокрема, за листопад 2010 року, акти приймання наданих послуг, платіжні доручення та іншу документацію суб'єкта господарювання, яка підтверджує реальність виконання господарських операцій та право позивача на бюджетне відшкодування.

Також, на вимогу ВАТ "Одеський припортовий завод" та для формування податкового кредиту контрагентами було видано позивачу податкові накладні, зокрема, за №92 від 17 листопада 2010 року, №84 від 29 листопада 2010 року та інші. Зазначені накладні видані у відповідності до підпункту 7.2. пункту 7.2. статті 7 Закону №168/97-ВР та в установленому законом порядку не дійсними не визнавались, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду про безпідставність зроблених висновків Податковим органом щодо завищення суми бюджетного відшкодування та застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів не може погодитись з висновками відповідача, стосовно фіктивності правочинів ВАТ "Одеський припортовий завод" з контрагентами на підставі ст. 234 Цивільного кодексу України, позаяк договори на виконання будівельних робіт, монтажу та ремонту обладнання в судовому порядку недійсними не визнавались, підстав для визнання їх нечинними із суті договорів не вбачається, сторони мали на меті створення реальних правових наслідків, а також контрагентами було фактично виконано умови договорів.

Доводи Податкового органу щодо відсутності використання позивачем отриманих робіт від контрагентів спростовуються, зокрема, тією обставиною, що основними видами діяльності позивача є виробництво добрив та азотних сполук, складське господарство, а з Акту проведеної перевірки від 06 квітня 2011 року за №187/13/23-1008/34334724 вбачається, що основними видами діяльності ТОВ "Буд гарант інвест-55", контрагента позивача, є, зокрема, будівництво будівель та інших споруд. А тому, наведені обставини можуть слугувати достатніми доказами використання позивачем наданих робіт у своїй діяльності, враховуючи той факт, що ТОВ "Буд гарант інвест-55" здійснював монтаж металічних конструкцій у цехах позивача за договорами №К-1 від 19 квітня 2010 року та №14 від 30 липня 2010 року.

Колегія суддів, також не приймає до уваги доводи Податкового органу стосовно відсутності трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей у контрагентів позивача, оскільки на підтвердження наведених доводів відповідачем не було надано жодних доказів в порядку встановленому ст. 71 КАС України, на підставі яких, суд міг би встановити наявність обставин, що обґрунтовують заперечення СДПІ по роботі з ВПП у місті Одесі.

Більш того, необхідно зазначити, що чинним податковим законодавством не поставлено в залежність право на отримання сум бюджетного відшкодування з ПДВ, від податкового обліку (стану) інших осіб, зокрема, внаслідок виявлення іншими податковими перевірками порушень чинного законодавства при укладанні правочинів між контрагентами позивача та іншими суб'єктами господарювання. Тобто, якщо суб'єкт господарювання не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, надання податкової звітності або інших вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно щодо цієї особи. Вказані положення, також, узгоджуються зі змістом статті 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Тому, враховуючи усе наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Також, колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Також, при апеляційному розгляді справи, суд за клопотанням представника ПАТ "Одеський припортовий завод", допустив заміну належного позивача у справі, а саме: Відкрите акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод".

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: