Постанова № 31757536, 16.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/340/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В. П.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.,

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.,

при секретарі: Кравчук М. В.,

за участю представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» до Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «КХП Тальне» про визнання незаконними дій, відсутність повноважень, скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Тальнівської МДПІ Черкаської області ДПС, в якому просило визнати незаконними дії Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби щодо визнання правочину між ним та ТОВ «Інтертрейд-М» нікчемним, визнати відсутність у Тальнівської МДПІ повноважень по визнанню правочинів такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, скасувати податкові повідомлення-рішення №0000032301 від 28.01.2013, №0000042301 від 28.01.2013.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду необхідно скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за березень-червень 2012 року та з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в частині формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Інтертрейд-М».

За результатами перевірки було складено Акт від 30.11.2012 року № 418/1501/00952551, яким встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства (а.с. 10-24): пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) (чинний на момент вчинення правопорушення)та п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит на суму 63181,25 грн. та в порушення 5.3.9 Закону України «Про оподаткування податку на прибуток підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР та п.139.1 податкового кодексу завищено суму витрат на 315906,25 та занижено податкове зобов'язання в сумі 78977,00 грн.

На підставі вказаного Акту винесено податкове повідомлення рішення від 28 січня 2013 року № 0000042301 (а.с.25), яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 78977 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 19744 грн. 25 коп. та податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2013 року №0000032301 (а. с. 26), яким позивачу збільшено податкове зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на суму 63181 грн. 25 коп., та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 15795 грн. 31 коп.

Вказані грошові зобов'язання позивача нараховані йому в зв'язку з тим, що відповідач вбачає відсутність документального підтвердження взаємовідносин позивача з ТОВ «Інтертрейд-М».

Доводи відповідача ґрунтуються на тому, що відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України станом на дату проведення перевірки обліковується розбіжність між податковим кредитом ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» та податковими зобов'язаннями ТОВ «Інтертрейд-М» за грудень 2010 року на суму ПДВ - 63181,25 грн.

За даними акта ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 21.08.2012р. № 159/22-7/36507392 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтертрейд-М» щодо підтвердженні взаємовідносин з платником податків ДП ДАК "Хліб України" «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» встановлено відсутність здійснення операцій з придбання та продажу товарів покупцям за відповідний період.

Згідно зазначеного Акту ТОВ «Інтертрейд-М» за юридичною та фактичною адресами реєстрації не знаходиться, до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, на момент перевірки відсутня будь-яка інформація про наявність у ТОВ «Інтертрейд-М» складських приміщень, автомобільного транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, а також відповідної кількості працюючих. В ході проведення перевірки не було встановлено факту передачі товарів від продавця ТОВ «Інтертрейд-М» до покупця, в зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем підписано договір №141 від 14.12.2010 р. з ТОВ «Інтертрейд-М» на поставку пшениці в кількості 230 тонн по ціні 1650 грн. на загальну суму 379500 грн. За умовами договору поставка товару здійснювалась постачальником на умовах СРТ склад ДП ДАК «Хліб України» Тальнівський КХП»: м. Тальне, вул. Вокзальна, 93.

Пшениця поставлена згідно накладної №0194 від 15.12.2010 р. на загальну суму 379087,50 грн., в тому числі ПДВ 63181,25 грн. На отримання пшениці ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський КХП» видано довіреність №169 від 14.12.2010 р.

Передача товару здійснювалась згідно акта приймання-передачі. Оплата за пшеницю проведена в повній сумі відповідно платіжних доручень (а. с. 51-56):

- №744 від 15.12.2010 р. на суму 40000,00 грн.

- №748 від 16.12.2010 р. на суму 27000,00 грн.

- №745 від 16.12.2010 р. на суму 35000,00 грн.

- №752 від 17.12.2010 р. на суму 50000,00 грн.

- №757 від 21.12.2010 р. на суму 190087,50 грн.

- №173 від 17.02.2011 р. на суму 37000,00 грн.

Також в матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних за №№22, 23, 15, 16, 17, 18, 19 від 15.12.2010 р. (а. с. 76-82)

За результатами операції ТОВ «Інтертрейд-М» надано податкову накладну №0194 від 15.12.2010 на загальну суму 379087,50 грн., в т.ч. ПДВ 63181,25 грн., яку ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» було включено до податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того вимагає законодавство України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми); дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.01.1997 р. N 168/97-ВР (чинного на час виникнення спірних правовідносин) та п. 201.10 Податкового кодексу України накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності включення суми ПДВ 63181,25 грн. до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 р., так як податкова накладна, надана ТОВ «Інтертрейд-М» відповідає вимогам п.п 7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість» та п. 201.1 Кодексу.

Крім того, пшениця в кількості 229,75 т облікована на складі відповідно до накладних № 15, 16, 17, 18, 19, 22, 23 від 15.12.2010 р.

Дана операція відображена в бухгалтерському рахунку 281 «Товари на складі».

Як вбачається з видаткової накладної №28 від 28.12.2010 пшениця в кількості 229,75 т 28.12.2010 р. реалізована ТОВ «КХП «Тальне» по ціні 1660,00 грн. на загальну суму 381385,00 грн., в т.ч. ПДВ 63564,17 грн. Вказана операція відображена в податковій накладній №342 від 28.12.2010 р., яка включена до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року. Крім цього, валовий дохід в сумі 317821 грн. включено до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік.

До того ж, в судовому засіданні представники позивача та третьої особи на підтвердження реальності господарської операції між ними надали пояснення, що пшениця зі складу позивача була транспортована трубопроводом на млин, який належить третій особі і з'єднаний зі складом позивача, та одразу піддана перемолу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність доказів, що свідчать про зміни активів та зобов'язань підприємства і тим самим підтверджують реальність здійснення господарських операцій платника податків.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вбачає правомірність включення суми ПДВ 63181,25 грн. до податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року та суми придбання товару 315906,25 грн. до валових витрат у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік.

Щодо надання правової оцінки висновкам в Акті перевірки договору, що укладений між позивачем та ТОВ «Інтертрейд-М» про нікчемність правочину, оскільки останній суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції в частині задоволення цих позовних вимог з огляду на наступне.

Акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

Також, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними дій відповідача щодо визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчиненим удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, таким, що має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону.

Аналогічної позиції колегія суддів дотримується і в частині позовних вимог щодо відсутності у відповідача повноважень по визнанню правочинів такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, оскільки дії відповідача по складенню акту перевірки позивача із зазначенням в ньому власних висновків вчинені в межах діючого законодавства, яким органи податкової служби наділені повноваженнями надавати оцінку поданим до перевірки документам.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що органом державної податкової служби не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та не було спростовано факт вчинення позивачем господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що адміністративний позов підлягає задоволенню в частині скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до частини 4 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вбачає необхідність у скасуванні постанови суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, що стосуються висновків акту перевірки відповідача, та залишенні постанови суду першої інстанції в іншій частині без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» до Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «КХП Тальне» про визнання незаконними дій, відсутності повноважень, скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року в частині задоволення позовних вимог щодо визнання незаконними дій Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби щодо визнання правочину (№ 141 від 14.12.2010 року) між ТОВ «Інтертрейд-М» та дочірнім підприємством державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» таким, що порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчиненим удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, таким, що має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону та позовних вимог щодо визнання відсутності у Тальнівської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби повноважень по визнанню правочинів такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, скасувати.

В цій частині в задоволенні позову дочірньому підприємству державної акціонерної компанії «Хліб України» «Тальнівський комбінат хлібопродуктів» відмовити.

В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Суддя Губська О.А.

Суддя Грибан І.О.

(Повний текст постанови виготовлено 21.05.2013 року)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.