Рішення № 31756638, 05.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4197/13 05.06.13Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в

інтересах Київської міської ради, м. Київ

до першого відповідача Дніровської районної у м. Києві ради в особі Комісії з припинення Дніпровської районної у м. Києві ради, м. Київ

до другого відповідача Фізичної особи-підприємця Пампухи Наталії Володимирівни,

м. Київ

про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від прокуратури: Немикіна А.А. - прокурор

від позивача: Уланов І.В. - юрисконсульт

від першого відповідача: не з'явився;

від другого відповідача: Пампуха Л.О. - юрисконсульт;

від другого відповідача: Колтигін А.П. - адвокат;

від другого відповідача: Бурдій Н.О. - представник;

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Господарського суду міста Києва від 19.04.2013 року справу № 910/4197/13 передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

З метою усунення порушення змагальності та рівності учасників судового за клопотанням другого відповідача у справі, у судовому засіданні відповідно до вимог ст. 129 Конституції України та приписів 4-4 ГПК України судом забезпечено гласність судового процесу та його повне фіксування технічними заходами, що знайшло своє відображення у протоколі судового засідання згідно вимог статті 81-1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Перший заступник прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до першого відповідача - Комісії з припинення Дніпровської районної у місті Києві ради та другого відповідача - Фізичної особи-підприємця Пампухи Наталії Володимирівни зокрема:

· визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу приміщення шляхом продажу на аукціоні, загальною площею 654,40 кв. м., що розташований в м. Києві, Русанівська набережна, 8 літ. "А" від 09.09.2010 року, укладеного між Дніпровською районною в місті Києві радою та Фізичною особою - підприємцем Пампухою Н.В.;

· зобов'язати Фізичну особу-підприємця Пампуху Н.В. повернути адміністративний будинок, загальною площею 654.40 кв. м., що розташовані в м. Києві, Русанівська "бережна, 8 літ. "А" Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

· зобов'язати Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна поновити запис від 09.08.2010р. в реєстровій книзі №д.17п-271 за реєстровим № 2674П, згідно якого власником адміністративного будинку, загальною площею 654,40 кв.м., що розташований в м. Києві, Русанівська набережна, 8 літ. "А" є територіальна громада Дніпровського району міста Києва, згідно свідоцтва про право власності САС № 923343 від 30.07.2010р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття до судового засідання представника позивача, який були належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 ГПК України.

Безпосередньо в судовому засіданні прокурор у справі повідомив суд, що першим відповідачем у справі є саме Дніпровська районна у м. Києві рада в особі Комісії з припинення, а не Комісія з припинення Дніпровської районної в м. Києві ради, як зазначено у позові.

Разом з тим, судом прийнято що уваги, що відповідно до рішення Київської міської ради від 15.03.2012 року № 198/7535 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), перейменовано у Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації).

Так, пунктом 4 Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), до основних його завднаь віднесено забезпечення реалізації державної та регіональної політики у сфері приватизації, оренди, икористання, відчуження майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, оргназіація та проведення приватизації майна, що належиить територіальній громаді м. Києва.

Перший відповідач у справі - Дніпровська районна у м. Києві рада в особі Комісії з припинення Дніпровської районної у м. Києві ради, надав суду відзив на позовну заяву, за змістом якого зазначив, зокрема:

· при прийнятті рішення Дніпровською районною у м. Києві радою 25 сесії V скликання від 27.05.2010 року № 464 , саме вказана рада була наділена правом визначення доцільності, порядку та умов відчуження приватизації спірного нерухомого майна;

· між Управлінням оренди та приватизації комунального майна Дніпровського району м. Києва та Товарною біржею "Третя Українська біржа" укладено додаткову угоду № 3 до Договору № 01/03 про доручення на організацію та проведення біржових торгів (аукціону) з продажу майна, що перебуває у комунальній власності від 19.03.2010 року;

· висвітлення опублікованої інформації у газеті "Київська правда" не впливає на визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.09.2010 року;

Другий відповідач у справі - Фізична особа-підприємець Пампуха Наталія Володимирівна, проти позову заперечив за наступними обставинами, зокрема:

· на час виникнення спірних відносин власником майна була Дніпровська районна в м. Києві рада;

· посилання прокурора на державну програму приватизації не обґрунтовані, оскільки майно належало до комунальної власності;

· законодавством не передбачено здійснення публікації оголошень щодо проведення продажу комунального майна у газеті "Відомості приватизації", яка є додатком до Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію, заснованого Фондом Державного майна;

· стаття 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачає публікацію інформації щодо об'єкта продажу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації;

· у вказаній статті визначений вичерпний перелік інформації про об'єкти що підлягають продажу на аукціоні;

· публікація про проведення аукціону спірного приміщення, здійснена 03 серпня 2010 року в газеті "Київська правда" № 86 (22576), повністю відповідала вимогам вищенаведеної ст. ст. 8, 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)";

· стаття 20 Закону України "Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" не передбачає можливості визнання недійсним спірного договору з підстав неправильного визначення ціни об'єкту приватизації;

· твердження про те, що укладення спірного договору купівлі-продажу приміщення за результатами аукціону призвело до неефективного використання комунальної власності територіальної громади м. Києва, оскільки об'єкт міг бути проданий за більш високу ціну ніж та, що запропонована, не обґрунтовані.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду, приймаючи до уваги заперечення позивача і відповідача, висновок прокурора, суд встановив:

До прийняття рішення по справі, згідно положень ст. ст. 22, 78 ГПК України, прокурор відмовився від позову в частині вимог щодо зобов'язання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно" поновити запис від 09.08.2010 року в реєстровій книзі № д. 17п-271 за реєстровим № 62674П, що підтримано позивачем. Процесуальні наслідки відмови від позову прокурору та позивачу відомі.

Припинення провадження у справі - це форма завершення судової процедури, за якою рішення по суті не виноситься. Господарським судом перевірено заяву на предмет відповідності її чинному законодавству, в тому числі чи не порушує така відмова інтереси інших осіб.

Оскільки подана заява про відмову від позову є волевиявленням прокурора та позивача, що відповідає положенням п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", із змінами та доповненнями, не суперечить законодавству та не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб, - вона прийнята судом.

Другим відповідачем у справі подані до суду клопотання, в розумінні ст. ст. 22, 38 ГПК України, про витребування доказів у прокуратури Дніпровського району м. Києва, зокрема:

· матеріали інвентаризаційної справи з продажу нежилих приміщень з № 1по № 21, вітрина (групи приміщень № 200), загальною площею 654, 40 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, Русанівська Набережна, буд. 8, літ. "А";

· матеріали, які були складені за результатами перевірки по справі з продажу спірного об'єкту, а саме: нежилих приміщень з № 1 по №21. вітрина (групи приміщень №200), загальною площею 654,40 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, Русанівська Набережна, буд. 8, літ, "А".

Судом враховано, що ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог ст. ст. 33, 36, 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Однак, у задоволенні поданих клопотань слід відмовити на тих підставах, що надані сторонами, в т. ч. відповідачами докази є достатніми для вирішення спору, про що Вищий господарський суд зазначив у п. п. 2.1, 2.3 постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Одночасно, відповідачем не доведено суду неможливості самостійно їх надати, як того вимагає ст. 38 ГПК України, з урахуванням обов'язку доказування і подання доказів стороною, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог чи заперечень, визначеного приписами ст. 33 названого кодексу.

Позов мотивовано порушенням порядку приватизації нерухомого майна, зокрема публікації інформації про об'єкт приватизації, а саме: нежилих приміщень з № 1 по № 21, вітрина (групи приміщень №200), загальною площею 654,40 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, Русанівська Набережна, буд. 8, літ. "А", яка була здійснена у газеті "Київська правда" № 86 (22576), а не у Державному інформаційному бюлетені про приватизацію, додатком якого є газета "Відомості приватизації", як такої, що не відповідає вимогами закону.

Так, прокурором встановлено, що зокрема:

· пунктом 3.3.2 рішення Дніпровської районної у м. Києві ради від 27.05.2010 року внесено зміни в рішення Дніпровської районної у м. Києві ради від 04.06.2009 року № 367, а саме позиції 61 та 62 доповнено, та включено в перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва, що підлягають приватизації на аукціоні нежиле приміщення на першому поверсі за адресою Русанівська набережна, 8, у м. Києві;

· наказом Управління оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної у м. Києві ради № 157 від 29.07.2010 року затверджено висновок суб'єкта оціночної діяльності "НВКБ "НІВЕЛІР" про вартість нежилих приміщень з № 1 по №21. вітрина (групи приміщень №200), загальною площею 654,40 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, Русанівська набережна, буд. 8, літ. "А", яка станом на 30.06.2010 року становила 2 098 170, 00 грн.;

· між Управлінням оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної у м. Києві ради та Товарною біржею "Третя Українська Біржа" було укладено Додаткову угоду № 3 від 29.07.2010 року до Договору № 01/03 про доручення на організацію та проведення біржових торгів (аукціону) з продажу майна, що перебуває у комунальній власності від 19.03.2010 року.

· Товарною біржею "Третя Українська біржа" здійснено публікацію оголошення інформації про продаж з аукціону спірного нерухомого майна в газеті Київська правда № 86 (22576);

· відповідно до протоколу від № 06/09-1 Про хід біржових торгів на аукціоні з продажу майна, а саме нежилих приміщень з № 1 по №21, вітрина (групи приміщень №200), загальною площею 654,40 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, Русанівська набережна, буд. 8, літ. "А", від 06.09.2010 року, затвердженому Управлінням оренди та приватизації комунального майна Дніпровського району м. Києва, його переможцем визнано Фізичну особу-підприємця Пампуху Наталію Володимирівну;

· 09 вересня 2010 року між Дніпровською районною у м. Києві радою, як Продавцем, та Фізичною особою - підприємцем Пампухою Наталією Володимирівною, як Покупцем, укладено Договір купівлі-продажу нежилих приміщень з № 1 по №21, вітрина (групи приміщень № 200), загальною площею 654, 40 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, Русанівська набережна, буд. 8, літ. "А". Ціна продажу разом з ПДВ становить 2769584, 40 грн.

Вказані обставини, на думку прокурора, порушують інтереси держави, оскільки публікація інформації про продаж спірного об'єкту нерухомості відбулася з порушенням вимог ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що призвело до звуження кола потенційних покупців. Тому в разі дотримання вимог закону щодо порядку приватизації, участь в аукціоні з продажу вищевказаного об'єкту приватизації могла прийняти більша кількість покупців і об'єкт міг бути проданий покупцю за значно вищою ціною ніж проданий.

Дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах, суд дійшов висновку що доводи прокурора є обґрунтованими, а заперечення відповідачів є хибними виходячи з наступного:

· статтею 1 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" офіційні друковані видання органів державної влади та органів місцевого самоврядування - видання, які спеціально видаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування (відомості, бюлетені, збірники, інформаційні листки тощо);

· відповідно до постанови Верховної Ради України від 07.07.1992 року № 2545-Х11 Фондом державного майна України засновано Державний інформаційний бюлетень про приватизацію, додатком якого є газета "Відомості приватизації";

· згідно з ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного майна" порядок приватизації державного майна передбачає: опублікування списку об'єктів, які підлягають приватизації, у виданнях державних органів приватизації, місцевій пресі; прийняття рішення про приватизацію об'єкта приватизації, місцевій пресі; прийняття рішення про приватизацію об'єкта; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта; проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства, що приватизується; проведення у випадках, передбачених законодавством,екологічного аудиту об'єкта приватизації; затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизаци, та їх реалізацію;

· відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент спірних відносин) органи приватизації готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації;

· частиною 2 ст. 15 вказаного закону (в редакції, чинній на момент спірних відносин) визначено, що інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні публікується не пізніш як за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органам приватизації, що також передбачено пунктом 4.1.2. Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.07.1998 року № 1511.

Отже за змістом вказаних статей вбачається, що орган приватизації вправі самостійно затвердити друковані видання, в т. ч. у місцевій пресі, в яких може бути здійснено публікацію інформації щодо об'єктів приватизації.

Тобто орган приватизації в праві затвердити друковане видання в якому публікується інформація як для всіх об'єктів, так і для кожного окремо. Отже при розгляді подібних справ необхідно дослідити наявність волевиявлення органу приватизації на вибір друкованого засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, публікацію інформації щодо проведення аукціону з продажу спірного об'єкта малої приватизації здійснено Товарною біржею "Третя Українська біржа" у газеті "Київська правда" на підставі Додаткової угоди № 3 від 29.07.2010 року до Договору № 01/03 про доручення на організацію та проведення біржових торгів (аукціону) з продажу майна, що перебуває у комунальній власності від 19.03.2010 року, укладеного з Управлінням оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної у м. Києві ради.

Так, пунктом 4.1.2. укладеної додаткової угоди на Товарну біржу "Третя Українська Біржа" покладено обов'язок публікації інформації про проведення біржових торгів з продажу об'єкта приватизації у встановленому порядку. Однак, за змістом вказаного пункту не передбачено її зобов'язань щодо визначення друкованого видання місцевої преси, в якому необхідно здійснити таку публікацію. Разом з тим, в матеріалах справи не міститься доказів визначення органом приватизації друкованого видання щодо публікації оголошення про проведення аукціону з продажу об'єкта малої приватизації.

Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1. Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 30.07.1998 року № 1511, далі Положення, публікація інформаційного повідомлення про об'єкти, затверджені для продажу на аукціоні, здійснюється під час процедури підготовки до проведення, зокрема, аукціону. У будь-якому випадку порушення як під час підготовки до проведення аукціону так і порушення, допущені під час проведення аукціону - є порушеннями встановленого порядку приватизації.

За змістом ст. ст. 8, 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та пункту 4.1. Положення не передбачено право органу приватизації уповноважити інший суб'єкт господарювання щодо відбору конкретних інформаційних бюлетенів та місцевої преси в якому необхідно опублікувати інформацію про об'єкт малої приватизації.

Таким чином, Дніпровською районною у м. Києві радою, як органом приватизації майна, що перебуває у комунальній власності, всупереч абзацу третього частини першої ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" не визначено інформаційні бюлетені та місцеву пресу, інші друковані видання у яких публікують інформацію про об'єкти малої приватизації, що призвело до порушення порядку приватизації. Одночасно, фактичні обставини справи свідчать, що спірне нерухоме майно, яке продано на аукціоні перебувало у комунальній власності, а тому твердження прокурора що інформація про об'єкт приватизації повинна бути опублікована у Державному інформаційному бюлетені про приватизацію, додатком якого є газета "Відомості приватизації" є хибними.

Разом з тим, за приписами ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент спірних відносин) строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Докази по справі свідчать, що рішення Дніпровської районної у м. Києві ради № 464 "Про внесення змін до деяких рішень Дніпровської в м. Києві ради", відповідно до якого нежилі приміщення з № 1 по № 21, вітрина (групи приміщень № 200), загальною площею 654,40 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, Русанівська набережна, буд. 8, літ. "А", включені до переліку об'єктів, що підлягають приватизації на аукціоні, прийняте 27.05.2010 року, а аукціон з продажу спірного об'єкта малої приватизації, наслідком якого є укладення договору купівлі-продажу, відбувся лише 06.09.2010 року.

З наведеного вбачається, що органом приватизації порушено імперативно встановлений приписами ст. 8 Закону України Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (в редакції, чинній на момент спірних відносин) строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу - два місяці.

Таким чином, доводи прокурора, що вказані порушення призвели до звуження кола потенційних покупців у аукціоні щодо продажу об'єкта приватизації - нежилі приміщення з № 1 по № 21, вітрина (групи приміщень № 200), загальною площею 654, 40 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, Русанівська Набережна, буд. 8, літ. "А", що призвело до продажу цього об'єкта приватизації за меншою ціною ніж могла б бути запропонована та отримання продавцем меншої суми від продажу цього об'єкту ніж могла бути отримана, обґрунтовані, оскільки у вказаному аукціоні приймали участь лише два суб'єкта господарювання, зокрема: Фізична особа-підприємець Пампуха Наталія Володимирівна та Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізинг-Сервіс", що підтверджується Протоколом № 06/09-1 Про хід біржових торгів на аукціоні з продажу майна на Товарній біржі "Третя Українська Біржа" від 06.09.2010 року.

Статтею 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" визначено, що порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України, що кореспондується з приписами ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Тобто, вказані статті передбачають спеціальні підстави та наслідки недійсності правочинів.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Пукнктом 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 року, далу Пленум, визначено, що правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої-третьої, п'ятої статті 203 ЦК України.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними на момент його укладення і настання відповідних наслідків,

У силу припису частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених статтею 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Оскільки на момент укладення договору купівлі - продажу нежилі приміщення з № 1 по № 21, вітрина (групи приміщень № 200), загальною площею 654, 40 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, Русанівська набережна, буд. 8, літ. "А", Дніпровською районною в м. Києві радою та Управлінням оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної у м. Києві ради було порушено вимоги ст. 11 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. ст. 8, 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), тому існують правові підстави, передбачені ч. 1 статі 203 Цивільного кодексу України, абзацом другим частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", для визнання його недійсним з моменту його укладення, що відповідає ст. 236 ЦК України.

Разом з тим, слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину.

Так, законодавець відносить до договорів, що підпадають під ознаки таких, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, окрім інших і ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і спрямовані, зокрема, на використання всупереч законові державної або комунальної власності

Згідно пункту 2.13 Пленуму вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК України, бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування у грошах (якщо повернення у натурі неможливе).

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прокурором доведено суду наявність порушення інтересів держави, зокрема порушення імперативно передбаченого Законом України "Про приватизацію державного майна" та Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" порядку приватизації нерухомого майна, що призвело до звуження потенційного кола покупців об'єкту малої приватизації, а тому він проданий за значно нижчою ціною, порушення економічних основ держави, а саме використання майна комунальної власності в супереч законові. Відповідачами не доведено суду відсутність порушень порядку приватизації спірного нерухомого майна підстав для визнання спірного договору недійсним.

Договір купівлі - продажу визнаний судом недійним, тому вимоги прокурора щодо застосування наслідків недійсності правочину обґрунтовані та підлягають задоволенню, що відповідає приписам ст. 216 ЦК України, а тому слід зобов'язати Фізичну особу-підприємця Пампуху Наталію Володимирівну, 02218, м. Київ, вул. Райдужна, буд. 10, кв. 81, ідентифікаційний номер 3181717485, протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили повернути Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407, нежилі приміщення з № 1 по № 21, вітрина (групи приміщень № 200), загальною площею 654,40 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, Русанівська Набережна, буд. 8, літ. А.

Провадження у справі в частині зобов'язання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно" поновити запис від 09.08.2010 року в реєстровій книзі № д. 17п-271 за реєстровим № 62674П, згідно якого власником адміністративного будинку, загальною площею 654, 40 кв. м., що розташований в м. Києві, Русанівська набережна, 8 літ. "А", є територіальна громада Дніпровського району міста Києва, згідно свідоцтва про право власності САС № 923343 від 30.07.2010р. підлягає припиненню на підставі пункту 4 статті 80 ГПК України, оскільки відмову від позову прийнято господарським судом.

Позивач звільнений за законом від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі 55 391, 68 грн. покладається на другого відповідача у справі - Фізичну особу-підприємця Пампуху Наталію Володимирівну, згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.06.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121, 124 Конституції України, ст. ст. 36-1, 56 Закону України "Про прокуратуру", ст. 11, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. ст. 8, 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 4-4, 22, 29, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 82, 82-1, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі № 910/4197/13 за позовом Першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах Київської міської ради до Дніпровської районної у м. Києві ради в особі Комісії з припинення Дніпровської районної у місті Києві ради, Фізичної особи-підприємця Пампухи Наталії Володимирівни про зобов'язання Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на нерухоме майно" поновити запис від 09.08.2010 року в реєстровій книзі № д. 17п-271 за реєстровим № 62674П, з згідно якого власником адміністративного будинку, загальною площею 654, 40 кв. м., що розташовані в м. Києві, Русанівська набережна, 8 літ. "А" є територіальна громада Дніпровського району міста Києва, згідно свідоцтва про право власності САС № 923343 від 30.07.2010 року - припинити.

2. Позов вимоги Першого заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах Київської міської ради до Дніпровської районної у м. Києві ради в особі Комісії з припинення Дніпровської районної у місті Києві ради, Фізичної особи-підприємця Пампухи Наталії Володимирівни задовольнити частково.

3. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі - продажу нежилих приміщень з № 1 по № 21, вітрина (групи приміщень № 200), загальною площею 654, 40 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, Русанівська набережна, буд. 8, літ. "А", від 09.09.2010 року, укладений між Дніпровською районною м. Києві радою та Фізичною особою Пампухою Наталією Володимирівною за наслідками аукціону.

4. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Пампуху Наталію Володимирівну, 02218, м. Київ, вул. Райдужна, буд. 10, кв. 81, ідентифікаційний номер 3181717485, протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили повернути нежилі приміщення з № 1 по № 21, вітрина (групи приміщень № 200), загальною площею 654, 40 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, Русанівська набережна, буд. 8, літ. "А", на адресу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10, код ЄДРПОУ 19020407.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пампухи Наталії Володимирівни, 02218, м. Київ, вул. Райдужна, буд. 10, кв. 81, ідентифікаційний номер 3181717485, на користь:

- державного бюджету судовий збір в сумі 55 391, 68 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції Дніпровського району м. Києва Державної податкової служби м. Києва.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 10.06.2013 року

Суддя Ю.О. Підченко