Рішення № 31755817, 12.03.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 0106/10335/12Головуючий суду першої інстанції:Вільховий І.М.№ провадження: 22-ц/190/963/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Любобратцева Н. І.

"12" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Любобратцевої Н.І Суддів:Філатової Є.В., Харченко І.О, При секретарі:Гранковській О.В за участю представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою АТ «Банк «Фінанси та кредит» особі філії «Кримське регіональне управління АТ «Банк «Фінанси та кредит» на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» звернулось з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 618808 грн.74 коп., мотивуючи свої вимоги тим, що 26.12.2007 року між банком та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір на суму 800000 грн. зі строком повернення до 25.12.2017 року. З метою забезпечення зобов'язань було укладено договір поруки № 59 від 26.12.2007 року, згідно з яким поручителем виступила ОСОБА_8 Позичальник своїх зобов'язань не виконує, внаслідок чого кредит та відсотки за кредитом не погашаються. Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 24 грудня 2008 року з відповідачів на користь банку було стягнуто заборгованість за договором станом на 24.12.2008 р. в сумі 916843 грн.67 коп. Оскільки кредитний договір не припинив своєї дії, то за період з 25.12.2008 р. по 03.10.2012 року утворилася заборгованість по процентам в розмірі 618808 грн.74 коп., яку позивач просив стягнути на його користь.

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 06 грудня 2012 року позов ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за кредитним договором № 2203-Е/07/64 від 26.12.2007 року за період з 25.12.2008 року по 03.10.2012 року в розмірі 618808 грн.74 коп. та судовий збір у розмірі 3219 грн., а загалом 622027 грн.74 коп. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, АТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління АТ «Банк «Фінанси та кредит» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким стягнути солідарно з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь АТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління АТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за відсотками за кредитним договором № 2203-Е/07/64 від 26.12.2007 року за період з 25 грудня 2008 року по 03 жовтня 2012 року в розмірі 618808 грн.74 коп. та судовий збір в сумі 3219 грн. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом неправильно оцінені докази, невірно застосовані норми матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, обсяг зобов'язань поручителя визначено умовами кредитного договору, де у п.1.1 та 2.2 зазначено, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником своїх зобов'язань в тому ж обсязі, що й боржник, у тому числі по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, неустойки по основному боргу та процентам, а також відшкодуванню всіх збитків.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги в межах ст.303 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Позивач АТ «Банк «Фінанси та кредит» рішення Євпаторійського міського суду від 06.12.2012 року оскаржило лише в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно також з поручителя ОСОБА_8 Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 це рішення суду першої інстанції не оскаржили. Таким чином, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення апеляційним судом перевіряється лише в частині, що оскаржено позивачем.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про стягнення з поручителя заборгованості за процентами за період з 25.12.2008 р. по 03.10.2012 р., суд першої інстанції виходив з того, що кредитор не має права без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. Оскільки ОСОБА_8 не давала згоди на збільшення кредитної процентної ставки, то відсутні підстави для покладення на неї обов'язку відповідати не невиконання позичальником своїх зобов'язань по кредитному договору.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам, а також вимогам чинного законодавства.

Так, відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Посилаючись на те, що поручитель ОСОБА_8 не давала згоду на зміну умов кредитного договору, внаслідок чого збільшився обсяг її відповідальності, суд першої інстанції не звернув уваги на такі обставини.

Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обов'язки боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Пунктом 2.2 договору поруки від 26 грудня 2007 року, який був укладений між банком та ОСОБА_8, встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, в тому числі по основному боргу, оплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, оплаті комісійної винагороди, оплаті неустойки по основному боргу і процентам, а також по відшкодуванню збитків (а.с.30). Таким чином, оскільки договором поруки передбачена можливість зміни розміру процентів, то ця умова стала результатом домовленості сторін договору поруки, отже поручитель таким чином дав згоду на зміну розміру процентів.

Додатковими угодами між банком та ОСОБА_6 від 05 травня 2008 р. та від 28 серпня 2008 р. процентну ставку за користування кредитними коштами було підвищено спочатку до 19,5 %, а потім до 20,5 % (а.с.25-29).

Місцевий суд також не звернув уваги та то, що є таке, що набрало законної сили заочне рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 24 грудня 2008 року, яким з боржника ОСОБА_6 та її поручителя ОСОБА_8 стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 916843 грн.67 коп., з яких 800000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 78371 грн.58 коп. - заборгованість по відсоткам; 38472 грн.09 коп. - пеня. Стягуючи з відповідачів зазначені суми, суд виходив з процентної ставки за користування кредитними коштами 20,5 % і враховував ту обставину, що між ОСОБА_6 та банком було укладено додаткові угоди про підвищення процентів за користування кредитом (а.с.32-33).

При цьому відповідач ОСОБА_8 вищезазначене судове рішення не оскаржила, що свідчить про те, що вона як поручитель ОСОБА_6, давала згоду на зміну розміру процентної ставки за кредитним договором № 2203У/07/64 і додатковим угодам до нього.

За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку також з поручителя ОСОБА_8 не можна визнати законним та обґрунтованим, оскільки судом неправильно застосовані норми матеріального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування в цій частині і ухвалення по справі нового рішення.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу АТ «Банк «Фінанси та кредит» задовольнити. Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2012 року в частині відмови у стягненні в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_8 скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов АТ «Банк «Фінанси та кредит» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 солідарно на користь АТ «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Кримське регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та кредит» заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за кредитним договором № 2203-Е/0764 від 26.12.2007 року за період з 25 грудня 2008 року по 03 жовтня 2012 року у розмірі 618808 грн.74 коп. та судові витрати в сумі 3219 грн. В решті це ж рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді

Любобратцева Н.І.

Філатова Є.В.

Харченко І.О.