Постанова № 31752933, 06.06.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 року 13 год. 00 хв. Справа № 813/2273/13-а

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Семеряк М.І.,

представника позивача - Шведа С.О., представника відповідача - Кельбас Р.А.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінапаратсервіс» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТзОВ «Лінапаратсервіс» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001242330 від 15.08.2011 року.

Позивач стверджує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним, оскільки висновок відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства у сфері регулювання обігу готівки є неправомірним та необґрунтованим. На думку позивача, податковий орган безпідставно стверджує про факт порушення, при цьому жодного порушення в первинних документах (авансових звітах) не зазначає.

Ухвалою суду від 28.03.2013 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 06.06.2013 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові та додаткових поясненнях, просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечила, зазначила, що як вбачається з документів, представлених ТзОВ «Лінапаратсервіс» до перевірки, видача готівкових коштів під звіт працівникам підприємству, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснювалась на оплату послуг стільникового мобільного зв'язку відповідно до угод укладених даними працівниками із ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» від 26.12.2008 року та 28.10.2008 року. При цьому, вказані працівники підприємства при укладенні вищевказаних угод діяли на підставі паспорта, відтак згідно положень Цивільного кодексу України вони не були уповноваженими особами щодо вчинення таких правочинів від імені ТзОВ «Лінапаратсервіс». Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Франківському районі м. Львова у зв'язку із порушенням підприємством ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки», в частині відсутності в авансових звітах, оформлених належним чином платіжних документів, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів, оскільки наявні квитанції, які містяться в додатках до звітів, засвідчують факт оплати за послуги мобільного зв'язку отриманих фізичними особами, що в свою чергу суперечить правовій природі надання коштів під звіт, яка як випливає зі змісту Положення про ведення касових операцій в національній валюті, затвердженого Постановою НБУ від 15.02.2005 року №637 - полягає у забезпеченні опосередком працівників господарських потреб підприємства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено планову документальну виїзну перевірку ТзОВ «Лінапаратсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, результати якої відображені в Акті № 1478/23-2/35444295 від 12.08.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 3.1, п. 7.39 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного Банку України № 637 від 15.12.2004 року, а саме: в авансових звітах відсутні оформлені належним чином документи, які б підтверджували сплату покупцем готівкових коштів в розмірі 43 211, 23 грн. (відсутній оформлений належним чином платіжний документ).

На підставі викладеного, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001242330 від 15.08.2011 року, яким до ТзОВ «Лінапаратсервіс» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій - 43 211,23 грн.

Позивач не погоджуючись із прийнятим рішенням оскаржив його в судовому порядку. Так, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року задоволено позовні вимоги ТзОВ «Лінапаратсервіс» частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001242330 в частині суми 43 138,25 грн. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ДПІ у Франківському районі м. Львова оскаржено зазначене рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду, який постановою від 24.07.2012 року апеляційну скаргу податкового органу задовольнив та скасував постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року у справі № 2а-11333/11, а також прийняв нову, якою у задоволенні позову ТзОВ «Лінапаратсервіс» відмовив.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України по справі № К/9991/54903/12 від 29.10.2012 року касаційну скаргу ТзОВ «Лінапаратсервіс» задоволено частково, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2012 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду по справі № 2а-9868/12/1370 від 12.02.2013 року позовну заяву ТзОВ «Лінапаратсервіс» залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача.

Враховуючи викладене, а також керуючись положеннями ч. 3 ст. 155 КАС України, позивач звернувся до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступні обставини справи та норми діючого законодавства.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 року та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 (далі - Положення № 637).

Порядок оформлення касових операцій встановлений розділом 3 Положення № 637, відповідно до п.3.1 якого касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється фізичною особою шляхом оформлення Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, порядок складення якого визначений наказом ДПА України від 19.09.2003 року № 440 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, та Порядку складання вказаного Звіту».

В п. 2.11 зазначеного Положення передбачено, що видача готівкових коштів під звіт на виробничі (господарські) потреби дозволяється на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Відповідно до п. 9.10.2 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (діючого на момент виникнення спірних правовідносин) звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку завершує відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

Згідно п.7.39 та п.7.41 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою НБУ від 15.02.2005 року №637 (зі змінами та доповненнями) визначено, що під час перевірок звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємства залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Під час перевірки правильності оформлення видачі готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, видача готівкових коштів під звіт працівникам підприємству - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснювалась з метою оплати послуг стільникового мобільного зв'язку відповідно до угод укладених даними працівниками із ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» від 26.12.2008 року та 28.10.2008 року.

Відповідно до п.2.1 зазначених угод, які є ідентичними за своїм змістом, оператор надає абоненту послуги стільникового зв'язку стандартів GSМ-900 та GSМ-1800, а абонент користується вищезазначеними послугами та своєчасно сплачує їх вартість оператору на умовах зазначених в угоді.

Статтею 244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво, що ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (стаття 246 Цивільного кодексу України).

Згідно п.2 ст.237 цього кодексу - не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому угод.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 та ОСОБА_4, укладаючи із ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» угоди про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSМ-900 та GSМ-1800, фактично діяли від власного імені, оскільки ТзОВ «Лінапаратсервіс» не уповноважувало їх довіреністю на вчинення таких цивільно-правових угод. Доказів протилежного позивачем не представлено.

Крім того, а графі «абонент» зазначених договорів вказано ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а не ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.».

Відтак, суд погоджується із твердженнями відповідачами з приводу того, що розрахункові квитанції долучені до звітів про використання коштів №673 від 27.11.2008 року, №85 від 22.12.2008 року, №10 від 30.01.2009 року, №13 від 20.02.2009 року, №15 від 27.02.2009 року, № 21 від 17.03.2009 року, № 22 від 20.03.2009 року, № 29 від 30.03.2009 року, № 36 від 16.04.2009 року, №38 від 21.04.2009 року, №47 від 08.05.2009 року, №49 від 15.05.2009 року, №50 від 21.05.2009 року, №56 від 05.06.2009 року, №69 від 15.06.2009 року, №78 від 26.06.2009 року, №80 від 30.06.2009 року, б/н від 15.07.2009 року, б/н від 28.07.2009 року, б/н від 03.08.2009 року, б/н від 14.08.2009 року, б/н від 02.09.2009 року, б/н від 18.09.2009 року, №18 від 13.10.2009 року, №2 від 06.11.2009 року, №21 від 21.12.2009 року, б/н від 12.01.2010 року, б/н від 04.02.2010 року, б/н від 25.02.2010 року, б/н від 16.03.2010 року, б/н від 25.03.2010 року, б/н від 14.04.2010 року, б/н від 21.04.2010 року, б/н від 05.05.2010 року, б/н від 19.05.2010 року, б/н від 25.05.2010 року, б/н від 23.06.2010 року, б/н від 01.07.2010 року, б/н від 20.07.2010 року, б/н від 05.08.2010 року, б/н від 23.07.2010 року, не можуть вважатись належними платіжними документами, які підтверджують факт витрачання підзвітних сум, з огляду на те, що такі документи засвідчують факт проведення оплати за послуги мобільного зв'язку надані ЗАТ «Київстар Дж.Ес.ЕМ.» фізичним особам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а не ТзОВ «Лінапаратсервіс».

Крім того, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на умови договорів оренди мобільного телефону для виробничих потреб, укладених 01.10.2008 року між ТзОВ «Лінапаратсервіс» та ОСОБА_3,ОСОБА_4 Однак, суд не бере до уваги такі твердження позивача, оскільки факт укладення договорів про оренду мобільних номерів мав місце 01.10.2008 року, що значно передувало часу їх існування і придбання (тобто укладенню та виконання угод про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSМ-900 та GSМ-1800), а це є незаперечним свідченням фактичної їх відсутності на час проведеної перевірки або фіктивності, мнимості чи удаваності їх складення.

Також, представник відповідача зазначив, що договори оренди мобільного телефону для виробничих потреб, укладені 01.10.2008 року між ТзОВ «Лінапаратсервіс» та ОСОБА_3,ОСОБА_4 не були представлені до перевірки. Такі були надані суду під час судового розгляду справи № 2а-11333/11/1370, а відтак відповідач під час проведення перевірки не міг надати належної оцінки зазначеним документам та вказати про них в акті проведеної перевірки.

Також, з положень зазначених договорів вбачається, що підприємство зобов'язується оплачувати послуги мобільного зв'язку в межах виробних потреб за допомогою корпоративної картки підприємства (п.4,5 зазначених договорів).

Однак, як вбачається з матеріалів справи оплата послуг мобільного зв'язку відбулась в готівковій формі, про що свідчать представлені позивачем звіти про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Відповідачем доведено належними та допустимими доказами підставність висновків, викладених в Акті перевірки № 1478/23-2/35444295 від 12.08.2011 року, та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення від 15.08.2011 року № 0001242330.

Аналізуючи діюче законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави вважати вищезазначене податкове повідомлення-рішення неправомірним. Таким чином, сукупність вищенаведених, підтверджених документально та встановлених обставин дає суду підстави визнати позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати. Оскільки відповідачем не представлено суду документального підтвердження судових витрат, то такі не підлягають стягненню з позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову ТзОВ «Лінапаратсервіс» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001242330 від 15.08.2011 року - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 11 червня 2013 року.

Суддя В.М. Сакалош