Рішення № 31752686, 04.06.2013, Радехівський районний суд Львівської області

Справа №451/479/13-ц

Провадження № 2/451/147/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року м.Радехів

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Мулявка О.В.

з секретарем судового засідання Леуш Х.І.

з участю представника позивача Заремба О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехів справу за позовом Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги, -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2013 року КП «Радехівське ВКГ» звернулися до суду із позовом, відповідно до вимог якого, просять стягнути із ОСОБА_2 145,70грн. заборгованість за надані ними послуги з вивезення твердих побутових відходів та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на обставини укладення із відповідачем 04.01.2011р. договору, відповідно до умов якого підприємство надає послуги з вивезення твердих побутових відходів, а ОСОБА_2 зобов'язується вносити відповідну оплату за надані йому послуги. Поряд з цим, при належному виконанні позивачем своїх зобов'язань, відповідач проводить оплату за надані йому послуги не в повній мірі, за наслідками чого виникла відповідна заборгованість. Під час досудового врегулювання спору, сторони порозуміння не дійшли, від так позивач вимушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та дала аналогічні пояснення, викладеним у заяві. Окрім цього, додатково наголосила, що норми утворення твердих побутових відходів для населення затверджені рішенням міської ради, а про зміну тарифів на вивіз твердих побутових відходів, які розроблені відповідно до вимог чинного законодавства, громадськість міста належним чином було повідомлено у місцевих газетах. Позов просить задоволити.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги заперечив та в обґрунтування таких показав, що у 2011 році дійсно мало місце укладення договору із позивачем щодо вивезення твердих побутових відходів. Однак, через певний період часу, він зауважив, що у наданих йому рахунках на оплату послуг збільшена сума, з якої він вирішив оплачувати половину. До такого висновку він дійшов аналізуючи розрахункову вартість послуг підприємства. Зокрема, він погоджується із визначеними підприємством тарифами за надані послуги, але категорично заперечує розрахунок норми вивозу твердих побутових відходів з однієї особи, що становить 0,167м.куб.. Також, він провів свої заміри та переконався, що твердих побутових відходів у нього фактично утворюється менше, аніж розраховано підприємством, а тому і здійснює оплату у меншому розмірі, аніж зазначена у виставлених підприємством рахунках. Поряд з цим, зауважив, що від наданих йому послуг щодо вивозу твердих побутових відходів він не відмовився та у судові інстанції щодо оскарження дій КП «Радехівське ВКГ» він не звертався. У задоволенні позову просить відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

У відповідності до положень ст.11 та ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, судом встановлено, що правовідносини між КП «Радехівське ВКГ» та ОСОБА_2 виникли на підставі Договору №135/22 від 04.01.2011р. (а.с.7-8), обставини якого та умови викладені в останньому сторонами визнані, відтак доказуванню не підлягають (ч.1 ст.61 ЦПК України).

Що стосується заперечень відповідача, відповідно до яких і виник спір, тобто наявність на його думку невідповідності об'єму фактично утворених відходів у його господарстві, нормам, якими керуються при наданні послуг позивач, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про відходи» №187/98-ВР від 05.03.1998р. (із подальшими змінами та доповненнями) суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами.

Окрім цього, у статті 21 Закону №187/98-ВР серед повноважень органу місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами значаться, окрім інших - виконання вимог законодавства про відходи та організація збирання і видалення побутових відходів.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР 21.05.1997р. (із подальшими змінами та доповненнями) та на підставі Норм утворення твердих побутових відходів у населених пунктах України, затверджених Наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України №7 від 10.01.2006р., Радехівською міською радою прийнято рішення №23 від 23.07.2008р., яким затверджено норми утворення твердих побутових відходів для населення міста і місячна норма такої становить 0,167м.куб. (а.с.31) і, таке у встановленому законом порядку не оскаржене та не скасоване.

Таким чином, заперечення відповідача в частині його незгоди із встановленими нормами утворення твердих побутових відходів, не містить правового обґрунтування, відтак судом до уваги не приймаються.

Слід зазначити, що ОСОБА_2 від послуг КП «Радехівське ВКГ» в частині вивезення твердих побутових відходів не відмовився.

У статті 15 Закону №187/98-ВР, визначено обов'язки, покладені на громадян у сфері поводження з відходами, в тому числі і вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

Особи ж, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність (ст.42 Закону №187/98-ВР).

Відповідно до норм, викладених у статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) та за порушення таких настають правові наслідки, передбачені ст.611 цього Кодексу.

Також, судом приймається до уваги і те, що ОСОБА_2, як споживач не скористався правом у встановленому законом порядку оскаржити дії позивача в частині розрахунку норм вивозу твердих побутових відходів.

Таким чином, належно з'ясувавши, повно та всебічно перевіривши обставини справи про дійсні права та обов'язки сторін щодо предмета спору, суд приходить до переконливого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

У відповідності із вимогами ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати стягнути із відповідача.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, ст.ст.610, 611,626,629 ЦК України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР 21.05.1997р. та Закону України «Про відходи» №187/98-ВР від 05.03.1998р., суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» (інд.80200, м.Радехів, пр.Відродження,4, ОБ№6332,р/р26004301227, МФО385242,) 145,70грн. заборгованості за отримані ним послуги та 229,40грн. сплаченого позивачем судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийМулявка О. В.