Ухвала суду № 31751400, 11.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

2.1

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі

11 червня 2013 рокуСправа № 812/5348/13-а Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ровеньківського міського суду Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ровеньківського міського суду Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 10.04.2013 направив рекомендованим листом на адресу Ровеньківського міського суду Луганської області заву про видачу належним чином завірених копій рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 21.01.2012 та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 16.10.2012. Вказане звернення отримано уповноваженою особою відповідача 12.04.2013, однак до теперішнього часу відповіді не надано.

Позивач просив суд визнати бездіяльність Ровеньківського міського суду Луганської області щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 10.04.2013 та зобов'язати відповідача надати відповідь на вказане звернення.

Дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 суд приходить до такого.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень -орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі статтею 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Таким чином, спір, який підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, повинен випливати з рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при здійснення ним саме владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, а не з інших підстав.

Згідно Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд є органом державної влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства та, в той же час, суд є органом, який здійснює правосуддя на підставі спеціального законодавства, яке регулює та регламентує його діяльність при відправленні правосуддя в порядку того чи іншого судочинства.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом. Судову владу реалізовують професійні судді та, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні шляхом здійснення правосуддя в рамках відповідних судових процедур. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при здійснені правосуддя, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 № 6 визначено правову позицію про неможливості судді (суду) бути відповідачем у справах про оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

Така ж сама позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 8, а саме, з пункту 22 даної Постанови Пленуму вбачається, що суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ. Тобто дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються у порядку, визначеному процесуальними законами. У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.

Питання видачі або направлення судового рішення особам, які беруть участь у справі, урегульовані відповідними процесуальними кодексами, тобто віднесені до процесуальної діяльності суду, а тому не можуть бути предметом самостійних позовних вимог в адміністративній справі.

Враховуючи, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржується бездіяльність Ровеньківського міського суду Луганської області щодо невидачі належним чином завірених копій рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 21.01.2012 та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 16.10.2012., суд вважає, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства окремо, оскільки дії судді, вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя не є управлінськими, а є процесуальними, а тому їх законність може перевірятися лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 109 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ровеньківського міського суду Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.В. Смішлива