ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
03 червня 2013 р. Справа № 802/1858/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Жданкіної Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Ємельянова Родіона Ігоровича
позивача: Сологуба М.Ф.
відповідача: Терепи С.В., Гуменюк О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження - С"
до: Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції
про: визнання дій неправомірними та скасування наказу
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження-С" з адміністративним позовом до Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій неправомірними та скасування наказу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.04.2013 року Тростянецькою ОДПІ видано наказ №105 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Відродження-С" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2007р. по 12.04.2013 року. Підставою для проведення перевірки стала постанова старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України в рамках кримінального провадження №22013000000000016 від 9 січня 2013 року. Однак, період, за який оскаржуваним наказом призначено проведення перевірки, було охоплено попередньою позаплановою документальною перевіркою у рамках того ж кримінального провадження, за результатами якої складено акт від 27.03.2013 року та зроблено висновки. Таким чином, на думку позивача, відповідач не мав законних підстав для призначення та проведення повторної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2007р. по 12.04.2013 року. Крім того, зазхначено, що під час проведення даної перевірки працівники органів ДПС не надали позивачу копії наказу та направлень на проведення перевірки, а тому не були допущені ним до проведення перевірки.
З наведених підстав, позивач просить суд визнати неправомірними дії працівників ДПС під час проведення перевірки ТОВ "Відродження - С" та скасувати наказ №105 від 15.04.2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Ухвалою суду від 19.04.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на правомірність прийняття оскаржуваного наказу та зазначив, що працівники органів ДПС діяли на підставі та в межах своїх повноважень, а тому просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Тростянецькою районною державною адміністрацією 08.05.2008 року зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження - С". 12.05.2008 року Тростянецькою ОДПІ взято на податковий облік товариство з обмеженою відповідальністю "Відродження - С".
15.04.2013 року виконуючим обов'язки начальника Тростянецької ОДПІ на виконання вимог підпункту 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України прийнято наказ №105, яким відповідних працівників органів ДПС зобов'язано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Відродження - С" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2007р. по 12.04.2013 року з 15.04.2013 року строком на 5 робочих днів (а.с.79).
В подальшому, працівники ДПС з'явились на підприємство позивача для здійснення зазначеної перевірки.
У судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що ревізори-інспектори пред'явили юристу підприємства ( у цій справі - представник позивача) направлення на перевірку на 4 осіб, проте категорично відмовились надати копію наказу на перевірку, або зняти з нього копію, а тому не були допущені до проведення перевірки. Так, за словами представника позивача, ревізори-інспектори, не склавши на місці жодного документа, відбули з підприємства у невідомому напрямку. В подальшому, до позивача були застосовані санкції, передбачені ст. 94 ПК України.
Свою відмову від допуску посадових осіб органів ДПС позивач обґрунтовує наступним.
Так, під час ознайомлення з направленнями на перевірку, представником позивача було встановлено, що зазначена перевірка проводиться на підставі наказу в.о.начальника Тростянецької ОДПІ № 105 від 15.04.2013 року та повинна була охоплювати період з 01.01.2007 року по 12.04.2013 року. Проте, у період з 12.03.2013 року по 20.03.2013 року працівниками ДПС у Вінницькій області була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Відродження-С» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2000 р. по 28.02.2013 року, за результатами якої було складено акт від 27.03.2013 року. Таким чином, період, який підлягав перевірці, уже був охоплений попередньою позаплановою перевіркою із тих же питань, і яка була проведена місяць тому.
Також, було з'ясовано, що перевірка проводиться на підставі постанови старшого слідчого Генеральної прокуратури України Свірєпова В.В. від 19.03.2013 року в межах кримінального провадження №22013000000000016.
У судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що попередня перевірка також була проведена у рамках того ж кримінального провадження з єдиною різницею, що підставою для неї була постанова слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України, капітана юстиції В.Фурика, але у рамкаж таго ж кримінального провадження.
Отже, на думку представника позивача, податковий орган не мав права видавати оскаржуваний наказ та проводити повторну перевірку з одних і тих же підстав, за уже перевірений період та з тих же питань.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач просив визнати наказ в.о.начальника Тростянецької ОДПІ № 105 від 15.04.2013 року - протиправним та скасувати його. Крім того, просив визнати дії податкового органу під час проведення перевірки - протиправними.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання проведення органами державної податкової служби документальних позапланових перевірок платників податків врегульовано Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Так, згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальна позапланова виїзна перевірка, серед іншого, здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин визначених в п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Так, п.п. 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що така перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного наказу стала постанова старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції Свірєпова В.В. про призначення документальної виїзної перевірки з питань дотримання платником податків - ТОВ "Відродження - С" у період 2007 по 2013 роки вимог податкового законодавства. Вказана постанова слідчого прийнята в межах кримінального провадження №22013000000000016 від 09.01.2013 року за фактом умисного ухилення невстановленими особами від сплати податків в особливо великих розмірах, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України (а.с.73).
Разом із тим, судом встановлено, що у період з 12.03.2013 року по 20.03.2013 року працівниками ДПС у Вінницькій області була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Відродження-С» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2000 р. по 28.02.2013 року. Результати зазначеної перевірки знайшли своє відображення в акті від 27.03.2013 року №9/22/35387562 (а.с.12- 55).
Згідно наказу про проведення перевірки від 11.03.2013 року № 70, зазначена перевірка також була проведена на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України. (а.с. 11).
У судовому засіданні також було встановлено, що дана перевірка була проведена на виконання постанови старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України, капітана юстиції В.Фурика у межах кримінального провадження №22013000000000016 від 09.01.2013 року за фактом умисного ухилення невстановленими особами від сплати податків в особливо великих розмірах, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Таким чином, судом встановлено, що у обох наказах перевірки призначені на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України та у межах кримінального провадження №22013000000000016 від 09.01.2013 року за фактом умисного ухилення невстановленими особами від сплати податків в особливо великих розмірах, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Також, судом було встановлено, що органами ДПС було винесено два накази про проведення позапланової документальної виїзної перевірки питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за періоди з 01.01.2000 року по 28.02.2013 року та з 01.01.2007 року по 12.04.2013 року. Тобто період, який підлягав до перевірки за оскаржуваним наказом, уже був перевірений під час попередньої перевірки.
З характеру правовідносин, які виникли між сторонами вбачається, що спір виник навколо протиправного, на думку позивача, наказу податкового органу, як такого, що прийнятий на виконання постанови слідчого з метою проведення документальної перевірки підприємства повторно, без врахування при цьому положень Податкового кодексу України.
Таким чином, зазначені постанови у підставах, питаннях та періодах проведення перевірок позивача є ідентичними.
У судовому засіданні представник відповідача в обґрунтування своєї позиції посилався на те, що оскаржуваний наказ винесений на виконання постанова старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури, яка є обов'язковою для виконання всіма суб'єктами, яких вона стосується.
Суд кртитчно ставиться до таких посилань представника податкового органу з огляду на наступне.
Так, дійсно, зазначені постанови є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами, яких вони стосуються. Разом із тим, в резолютивній частині постанови слідчого з ОВС Генеральної прокуратури України від 19 березня 2013 року, зазначено, що постанову направити до Державної податкової служби України для виконання.
Таким чином, у даному випадку зазначена постанова була адресована Державній податковій службі України та стосувалась безпосередньо її діяльності.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, Державна податкова служба України своїм листом від 01.04.2013 року №7804/7/22-1217 зобов'язала голів Державних податкових служб у Вінницькій області, Житомирській, Кіровоградській, Миколаївській та Черкаській областях з метою належного виконання доручення Генеральної прокуратури України провести перевірку суб'єктів господарювання та направила на адреси податкових служб додаток на 1 акруші (а.с.86).
В свою чергу ДПС у Вінницькій області своїм листом від 09.04.2013 року №5138/7/22-02-11 зобов'язала начальника Тростянецької ОДПІ здійснити заходи щодо організації документальних позапланових перевірок ряду суб'єктів господарювання за постановою слідчого Генеральної прокуратури, проте без зазначення переліку суб'єктів, щодо яких потрібно провести перевірку, та без надсилання вищезазначеної постанови слідчого ( а.с.87).
Крім того, зазначеним листом ДПС у Вінницькій області повідомила керівника Тростянецької ОДПІ про необхідність включити до складу групи перевіряючих ревізорів-інспекторів із інших регіонів України.
Такі дії податкового органу представник відповідача пояснював приписами Наказу ДПС України №948 "Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків" ( надалі - Наказ № 948).
Так, відповідно до п.п. 1.2.1. п. 1.2 зазначеного Наказу, рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки приймається керівником органу ДПС відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу ІІ Кодексу із зазначенням суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться, мети, виду перевірки, підстав для проведення перевірки, дати початку та тривалості перевірки тощо, яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.
Відповідно до п.п. 1.2.1.1. п. 1.2 Наказу № 948 , такий наказ може приймати ДПС України, Окружна державна податкова служба - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС (далі - Окружний центральний офіс) - для проведення документальних планових та позапланових перевірок платників податків із залученням працівників територіальних органів ДПС. При цьому до проведення документальних планових та позапланових перевірок платників, що проводяться за рішенням керівників інших органів ДПС, можуть залучатися працівники територіальних органів ДПС за письмовим дозволом (погодженням) Голови ДПС України або голови Окружного центрального офісу або заступника Голови ДПС, який згідно з розподілом обов'язків забезпечує координацію роботи підрозділів, що здійснюють документальні перевірки платників податків.
Відповідно до п.п. 1.2.1.2. п. 1.2 цього ж Наказу, наказ на перевірку може прийматися керівником ДПС в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, регіонального підрозділу Окружного центрального офісу - для проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків із залученням працівників органів ДПС відповідного регіону. При цьому до проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків, що проводяться за рішенням керівника органу ДПС, на обліку в якому перебувають такі платники податків, працівники органів ДПС цього регіону можуть залучатися за письмовим дозволом (погодженням) голови ДПС в АР Крим, областях , мм. Києві та Севастополі.
Як вбачається із матеріалів справи, у даному випадку оскаржуваний наказ був прийнятий керівником органу ДПС, на обліку в якому перебувають платники податків.
Разом з тим, відповідно п.п. 1.2.1.3 п. 1.2 Наказу № 948 , орган ДПС, на обліку в якому перебувають платники податків, для проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків із залученням працівників цього органу ДПС має право приймати такий наказ за умови відсутності рішень керівників ДПС вищого рівня про проведення перевірки такого платника податків із цих питань за відповідні періоди.
Як вбачається із матеріалів справи, у даному випадку керівником вищого рівня був прийнятий наказ від 11.03.2013 року № 70 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Відродження-С» на підставі п.п.78.1.1.11 п. 78.1, п.78.4ст.78 ПК України за період з 01.01.2000 року по 28.02.2013 року, який в подальшому був реалізований.
Таким чином, оскаржуваний наказ був прийнятий без належних на те підстав, з перевищенням повноважень та при наявності рішення керівників ДПС вищого рівня про проведення перевірки такого платника податків із цих питань за відповідні періоди, що у даному випаду свідчить про порушення тих норм, на які посилається представник відповідача, заперечуючи проти позову.
Крім того, податковий орган у всіх випадках як на підставу проведення відповідних позапланових перевірок, зокрема і в оскаржуваному наказі, посилається виключно на підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, не застосовуючи інших положень даного кодексу та в цілому та статті 78 зокрема.
Разом із тим, стаття 78 ПК України визначає, що обставини за наявності яких здійснюється позапланова виїзна перевірка, серед яких і отримання постанови слідчого, також передбачає здійснення документальної позапланової перевірки, у випадку якщо органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Наведена норма є спеціальною нормою, якою безпосередньо врегульовано підставу проведення перевірки платника податку з питань та за період, перевірку яких вже здійснено, однак із неповним з'ясуванням під час такої перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства або ж невідповідністю висновків такої перевірки вимогам законодавства.
Державна податкова інспекція, як орган державної податкової служби, що контролює своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату усіх передбачених ПКУ податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, відповідно до статті 21 ПКУ зобов'язана дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Імперативність положень ПКУ, в даному випадку, вказує на обов'язок податкових органів, повноважних здійснювати документальні перевірки платників податків з питань визначених ПКУ, дотримуватись положень даного кодексу, в тому числі при прийнятті рішення про проведення перевірок, незалежно від того, яка з підстав для проведення відповідної перевірки ними застосовується.
Таким чином, на підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що наказ № 105 від 15.04.2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Відродження-С" є протиправним та підлягає скасуванню.
Визначаючись щодо позовних вимог про визнання дій працівників органів ДПС під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Відродження - С" на підставі наказу Тростянецької ОДПІ № 105 від 15.04.2013 року, суд виходив з наступного.
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, працівники податкового органу на вимогу уповноваженого представника ТОВ "Відродження - С" відмовились надати наказ №105 для ознайомлення та отримання копії, а тому представники позивача в свою чергу відмовились від підписання направлень на перевірку.
Згідно із п.1 ст.81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по-батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна, планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, передбачених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових осіб (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Разом із тим, у судовому засіданні представник відповідача зазначив про те, що представники позивача в свою чергу відмовились від підписання направлень на перевірку, а тому перевіряючи не приступили до проведення перевірки та склали акт про відмову від допуску до перевірки.
У судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що вони не перешкоджали працівника органу ДПС у проведенні перевірки, а просто відмовились саме від підпису направлень. Зокрема він зазначив, що у даному випадку перевіряючи за приписами абз. 5 п.81.1 ст.81 ПК України повинні були скласти акт про відмову від підпису у направленнях на перевірку та приступити до проведення перевірки. Проте перевіряючи, не склавши жодного документа, відбули у невідомому напрямку.
Суд, надаючи оцінку таким діям працівників органів ДПС, виходив з наступного.
Так, статтею 81 ПК України закріплено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Разом з тим, відповідно до п.81.2 ст. 81 ПК України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Як вбачається із матеріалів справи, податковим органом був складений акт від 15.04.2013 №82/22-35387562 про відмову у допуску посадових осіб до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Відродження - С" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ( а.с.71).
У судовому засіданні представник відповідача заявив суду, що у даному випадку не було необхідності складати ще й акт про відмову у підписах у направленнях, так як зазначені вище норми є ідентичними.
Суд критично ставиться до таких посилань представника позивача виходячи з того, що акт про відмову у підписах у направленнях та акт про відмову у допуску до перевірки регулюють окремі стадії процесу перевірки, зазначені у різних пунктах ст.81 та мають для особи різні наслідки. У першому випадку - це є підставою для початку проведення перевірки, у другому - застосування приписів ст.94 ПК України, які в подальшому мали місце.
Таким чином, за наявності зазначених вище обставин, на які посилався представник позивача та які не були спростовані представниками відповідача, суд дійшов висновку про протиправність дій працівників органів ДПС під час проведення ними документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ « Відродження-С».
Згідно із ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд вважає, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з розподілом судових витрат відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати наказ Тростянецької ОДПІ № 105 від 15.04.2013 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Відродження-С".
Визнати протиправними дії працівників органів ДПС під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Відродження-С" на підставі наказу Тростянецької ОДПІ № 105 від 15.04.2013 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна
Судове рішення № 31748337, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 03.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 802/1858/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: