Постанова № 31748320, 10.06.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 червня 2013 р. Справа № 802/2435/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Панченка Т.Д.

представників позивача: Люлика Р.І., Манько Н.Ф.

представників відповідача: Радзіковської І.Т., Коваль Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного акціонерного товариства "Поділлявторметал"

до: Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби України

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Поділлявторметал" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000281502 від 26.02.2013 р.

На обґрунтування позову зазначено, що за результатом проведення камеральної перевірки товариства, податковим органом складено акт №101/15-212/33587480 від 01.02.2013 р., яким встановлено, що ПрАТ «Поділлявторметал» несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, чим порушено пункт 57.1, пункт 57.3 статті 57, пункт 50.1 статті 50 ПК України. Наслідком проведеної перевірки та складеного акта стало прийняття податкового повідомлення-рішення №0000281502 від 26.02.2013 р., яким визначено суму грошового зобов"язання у розмірі 31572,54 грн.

На думку позивача таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки податковий борг, за несвоєчасну сплату якого оскаржуваним рішенням застосвано штраф, було розстрочено рішенням податкової інспекції №82 від 4.05.2011 р. Відтак, не можна вважати, що платником несвоєчасно проведено сплату суми податкового боргу.

Окрім того, приймаючи оскаржуване рішення податковий орган не врахував положення пункту 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, в якому зазначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 р. застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

За таких обставин, на думку позивача, оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додатково надані письмові пояснення, просили позов задовільнити.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечили, обґрунтовуючи свою позицію правомірністю прийняття оскаржуваного рішення, за наявності порушень зі сторони товариства в частині несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання. Просили відмовити у задоволені позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд встановив наступне.

1 лютого 2013 р. податковим інспектором Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС проведено камеральну перевірку щодо порушення ПрАТ «Поділлявторметал» правил сплати (перерахування) податку на додану вартість, предметом дослідження якої стали:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (дата реєстрації в податковому органі - 20.04.2011р. вх. 121626);

- рішення про розстрочення податкового боргу № 82 від 4.05.2011р.;

- податкове повідомлення-рішення № 0003101600 від 13.04.2011р.;

- податкова декларація з ПДВ за вересень 2011 р. вх. № 9009270234 від 20.10.2011р.

За наслідком проведеної перевірки складено акт №101/15-212/33587480 від 01.02.2013 р., у якому зафіксовані виявлені перевіркою порушення, а саме, ПрАТ «Поділлявторметал» несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 315725,40 грн., чим порушено пункти 57.1, 57.3 статті 57, пункт 50.1 статті 50, пункт 203.2 статті 203 розділу V ПК України.

В подальшому, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000281502 від 26.02.2013 р., яким визначено штраф за платежем податок на додану вартість у розмірі 31572,54 грн. При цьому, розмір штрафної санкції, визначеної вказаним рішенням, розрахований наступним чином: 298517 грн. (ПДВ) + 14926 грн. штраф (самостійно визначені платником в уточнюючому розрахунку вх. №121626 від 20.04.2011р.) + 150 грн. (податкова декларація з ПДВ вх. № 9009270234 від 20.10.2011р.) + 2132,42 грн. (ППР № 0003101600 від 13.04.2011р.) = 315725,42 х 10% = 31572,54 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням позивач звернувся з цим позовом до суду.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить з наступного.

20.04.2011р. до Вінницької ОДПІ Вінницької області ДПС від ПрАТ «Поділлявторметал» надійшов уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок вх. № 121626 (далі - уточнюючий розрахунок № 121626), у якому платником самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового періоду) у розмірі 298517 грн. та визначено штраф, нарахований платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки - 14926 грн. (загальна сума грошового зобов'язання - 313443 грн.).

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Аналізуючи наведену норму суд дійшов висновку, що сплата суми, самостійно визначеної платником в уточнюючому розрахунку № 121626 (основне зобов'язання та штраф) повинна бути здійснена платником до подання такого розрахунку.

Таким чином, податковий борг (яким, згідно визначення, наведеного у пункті 14.1.175. - є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання) за уточнюючим розрахунком вх. № 121626 виник - 20 квітня 2013 р. і саме до цієї дати повинен бути сплачений, що товариством зроблено не було.

При цьому, слід зазначити, що у разі, якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом - така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вказує відповідач, позивачем прострочено сплату податкового боргу у розмірі 313443 грн. (на 9 днів), а тому у податкового органу наявні були підстави застосувати штрафну санкцію за таке порушення.

Однак, при її застосуванні, як встановлено судом, податковим органом не враховано часткову сплату позивачем податкового боргу у розмірі 50000 грн., яка відбулась (згідно облікової картки платника) - 29.04.2011р. і саме з цієї суми (50000 грн.) слід було виходити нараховуючи штраф у розмірі 10%, як це і передбачено п.126.1 ст. 126 ПК України, а не з загальної суми податкового боргу 313443 грн., що зроблено відповідачем. Отже в цій частині штрафну санкцію нараховано невірно.

Водночас, слід зазначити, що 4 травня 2011 р. податковим органом прийнято рішення за № 82, яким розстрочено сплату податкового боргу у загальному розмірі 279541,68 грн., з яких: 278369,98 грн. - основний платіж та 1171,70 грн. - відсотки за розстрочення грошового зобов'язання.

При цьому, сума 278369,98 грн. складається з: суми податку на додану вартість - 248517,06 грн. (298517,06 грн. - 50000 грн.) та суми штрафу -14926 грн. (визначених в уточнюючому розрахунку №121626), суми штрафу у розмірі 14756,92 грн., визначеної податковим повідомленням-рішенням № 0003101600 від 13.04.2011р. та 170 грн. - штрафної санкції, визначеної податковим повідомленням - рішенням № 0002721600 від 11.04.2011 р. Відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, строки сплати податкового зобов"язання, визначений ПК України, на підставі рішення про розстрочення податкового боргу, з 4.05.2011 р. перенесені.

Перевіряючи обґрунтованість нарахування штрафної санкції у розмірі 15 грн. (виходячи з розрахунку: 150 грн. (податкова декларація з ПДВ за вересень 2011р.) х 10%, суд виходить з наступного.

20 жовтня 2011 року товариством до податкового органу подано податкову декларацію з податку на додану вартість, якою визначено суму податку у розмірі 150 грн.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, вказану суму податкового боргу, зараховано 3.11.2011 р., тобто фактично з простроченням терміну сплати на 4 дні, що і зафіксовано у акті камеральної перевірки. За таких обставин, з урахуванням положення пункту 126.1 статті 126 ПК України, в цій частині оскаржуване рішення прийнято обґрунтовано.

Окремо суд зазначає, що 150 грн. не ввійшло в суму, яка розстрочена рішенням податкового органу № 82.

Щодо нарахування штрафу за несвоєчасну сплату 2132,42 грн. податкового боргу, то суд зазначає наступне.

Так, 13.04.2011 р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішенням № 0003001600, яким ПрАТ «Поділлявторметал» визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 14756,92 грн., яка, в свою чергу, також розстрочена відповідним рішенням податкового органу. Однак, погашення частини, визначеної у вказаному рішенні суми у розмірі 2132,40 грн. - відбулась 23.12.2011р., тоді як повинна бути проведена 20.12.11 р. (як це визначено рішенням № 82). Таким чином нарахування штрафної санкції у розмірі 10% від простроченої суми (2132,42 грн.), що складає 213,24 грн. - є цілком правомірним.

Разом з тим, при вирішені даного спору суд враховує, що штрафна санкція у розмірі 31344,40 грн., як вже зазначалось вище, обрахована помилково.

Більш того, при прийнятті оскаржуваного рішення податковим органом не враховано положення пункту 7 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України, відповідно до якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи те, що порушення податкового законодавства, а саме термінів сплати сум податкового боргу відбулось у період з квітня по грудень 2011 р., а тому податковим органом невірно засновано штраф у розмірі 10 % до порушення, що відбулось у квітні 2011р.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що наслідком безпідставно вказаної частини зазначеної в рішенні суми штрафу (що застосована до 1.06.11 р.), стало неправильне донарахування податковим органом в цілому податкового зобов'язання ( штрафної санкції), що визначене в оскаржуваному рішенні.

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі. В даному випадку, суд вважає, що невірно нараховану суму податкового зобов'язання (штрафну санкцію) виокремити неможливо.

При вирішені даного спору суд враховує положення частини 3 статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За сукупністю вищенаведених обставин та враховуючи, що оскаржуване рішення не відповідає всім критеріям наведеним у частині другій статті 3 КАС України, та те, що рішення, в якому невірну суму не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому, суд дійшов висновку, що заявлений позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Згідно положень статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби №0000281502 від 26.02.2013 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Поділлявторметал" (вул. Фрунзе, 111А, м. Миколаїв, 54020) судові витрати в розмірі 315,80 грн. (триста п'ятнадцять грн. 80 коп.) сплачені згідно квитанції №102352.347.1 від 22.05.2013 року, шляхом їх безспірного стягнення органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна