Ухвала суду № 31748270, 30.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/662/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Чернігівський автозавод» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби, третя особа: Приватне підприємство «Ремжитлосервіс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Чернігівський автозавод» (далі - Позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби (далі - Відповідач), третя особа: Приватне підприємство «Ремжитлосервіс» (далі - Третя особа) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004042320 від 30.10.2012 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 089310 21.08.2003 року Позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради як юридична особа.

Видами діяльності Позивача за КВЕД є:

71.11 Діяльність у сфері архітектури;

28.92 Виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва;

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.;

52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту;

49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду);

45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами;

45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами;

33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування;

29.10 Виробництво автотранспортних засобів;

49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірка Позивача з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень, червень 2012 року при проведенні господарських взаємовідносин з ПП «Ремжитлосервіс», за результатами якої 09.10.2012 року складено акт №1988/22/32601556.

В ході перевірки контролюючим органом виявлені порушення Позивачем п.198.2, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 54 440,00 грн, в тому числі за травень 2012 року у сумі 16 667,00 грн, за червень 2012 року у сумі 33 773,00 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що Позивачем до складу податкового кредиту за травень 2012 року включено суму податку на додану вартість у розмірі 16 666,67 грн, за червень 2012 року - 33 773,01 грн, що не підтверджено довідкою про результати зустрічної звірки ПП «Ремжитлосервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із Позивачем, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року, у зв»язку з чим документи, отримані Позивачем від ПП «Ремжитлосервіс», не спричиняють податкових наслідків.

30.10.2012 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004042320, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість в розмірі

75 660,00 грн (за основним платежем 50 440,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями

25 220,00 грн).

09.11.2012 року Позивачем до Державної податкової служби у Чернігівській області подано скаргу №1272 на вказане податкове повідомлення-рішення, яке рішенням Державної податкової служби у Чернігівській області від 04.01.2013 року №2027/10/10-215 залишено без змін, а скарга в цій частині - без задоволення.

10.01.2013 року Позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу №6 на податкове повідомлення-рішення та рішення Державної податкової служби у Чернігівській області від 04.01.2013 року №2027/10/10-215.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 31.01.2013 року №1541/6/10-2115 податкове повідомлення-рішення від 30.10.2012 року №0004042320 та рішення Державної податкової служби у Чернігівській області від 04.01.2013 року №2027/10/10-215, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

29.05.2012 року між Позивачем (Замовник) та ПП «Ремжитлосервіс» (Підрядник) укладено договір підряду №2117 на виконання робіт з ремонту будівлі колишнього профілакторію (будівельні та електромонтажні роботи), за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи на об'єкті Позивача, який знаходиться за адресою: м.Чернігів, пр-т. Миру, 312, а саме: роботи з ремонту будівлі колишнього профілакторію на території Новобілоуської сільської ради в Чернігівському районі за переліком робіт, обумовлених Договором, кошторисом робіт, що є додатком до даного Договору та документацією, наданою Замовником. Підрядник зобов'язується виконати монтажні роботи відповідно існуючих Правил та норм, які діють в Україні та надати Замовнику необхідну нормативно-технічну документацію, після чого Замовником та Підрядником оформлюється акт виконаних робіт, який є підставою для остаточного розрахунку.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

Відповідно договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 01.06.2006 року нежитлова будівля колишнього профілакторію належить Позивачу на праві власності.

Виконання умов вказаного договору підтверджується договірною ціною на будівництво, локальним кошторисом №2-1-1, підсумковою відомістю ресурсів, довідками про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за червень 2012 року, актами приймання виконаних будівельних робіт за червень 2012 року, факт оплати надаваних послуг підтверджується платіжними дорученнями.

ПП «Ремжитлосервіс» на виконання умов вищезазначеного договору укладено договори на виконання робіт разового характеру з Фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які на той момент зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку та мали ліцензії на здійснення певного виду господарської діяльності.

Зазначене підтверджується договорами, додатками до них, актами приймання виконаних робіт, випискою по рахунку та платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Також ПП «Ремжитлосервіс» придбано ряд необхідних для виконання робіт матеріалів у ТОВ «Чернігівторг», ТОВ «Фірма «Вена», ТОВ «Форт-Сервіс» та ПП «Грантекс», що підтверджується видатковими накладними та рахунками-фактурами.

Відповідно визначення пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п.198.1ст.198 Кодексу встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з:

придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.6 ст.198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Зі змісту ст.201 Кодексу вбачається що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка має містити обов'язкові реквізити.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно визначення ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положеннями ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є належним чином оформлені первинні документи.

З огляду на вказане колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність формування ним податкового кредиту, оскільки ці дії вчинені за наявності належним чином оформлених первинних документів, які відображають реальність господарської операції.

Також судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги довідку від 12.09.2012 року №35/22/31598045 про результати зустрічної звірки ПП «Ремжитлосервіс» щодо документального підтвердження господарських відносин із Позивачем їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року, оскільки даний документ не є доказом у підтвердження наявності порушень з боку Позивача.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення №0004042320 від 30.10.2012 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 04 травня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.