Постанова № 31748254, 04.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1046/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Міщенко Ю.М., представників позивача Кобки В.Г., Бачинського О.О., представника відповідача Грищука М.В., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Колібріс» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, за участі третьої особи Київської міської ради про визнання протиправними дії, скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося Приватне підприємство «Колібріс» з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, за участі третьої особи Київської міської ради щодо:

- визнання протиправними дій посадових осіб Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві з проведення позапланової перевірки ПП "Колібріс" у період з 25.12.12 року по 29.12.12 року, які оформлені актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.12.12 року;

- визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 29.12.2012 року, винесений посадовими особами Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві відносно ПП "Колібріс";

- визнання протиправними дій посадових осіб Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві щодо складення протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ПП "Колібріс" від 20.12.2012 року;

- визнання протиправною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.01.2013 року № 04/13, якою ПП "Колібріс" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п.4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладений штраф у сумі 41 292 (сорок одна тисяча двісті дев'яносто дві) грн. 00 коп.;

- визнання протиправною та скасування постанови Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.01.2013 року № 06/13, якою ПП "Колібріс" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.7 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладений штраф у сумі 41 292 (сорок одна тисяча двісті дев'яносто дві) грн. 00 коп.

- визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.01.2013 року № 05/13, якою ПП "Колібріс" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладений штраф у сумі 51 615 (п'ятдесят одна тисяча шістсот п'ятнадцять) грн. 00 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року, оскільки вважає, що постанова є незаконною, необгрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають дійсності.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена позапланова перевірка з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у період з 25.12.2012 року по 29.12.2012 року на підставі Листа управління по боротьбі із організованою злочинністю від 05.12.2012 року № 3/04-8933, в якому, зокрема, останне просило провести перевірку об'єкту нерухомості розташованого за адресою: перетин АДРЕСА_1, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

За результатами перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта нерухомості на перетині АДРЕСА_1, відповідачем складено акт від 29 грудня 2012 року.

В акті встановлено, що на території фонтану на перетині АДРЕСА_1 самовільно збудовано двоповерхову будівлю без затвердженої у встановленому порядку проектної документації, чим порушено вимоги ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та без документів, які надають право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги cт. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підставі Акта перевірки, відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідачем видано ПП "Колібріс" припис від 29 грудня 2012 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою в термін до 29.02.2013 року усунути виявлені порушення відповідно до вимог діючого законодавства. Складено протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.12.2012 року.

11 січня 2013 року відповідач прийняв постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- № 04/13, відповідно до якої визнано винним ПП "Колібріс" у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом третім пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 41 292,00 грн;

- № 05/13, відповідно до якої визнано винним ПП "Колібріс" у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 51 615,00 грн.

- №06/13, відповідно до якої визнано винним ПП "Колібріс" у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 41 292,00 грн.

ПП «Колібріс» не погодившись з виданим відповідачем приписом та постановами про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, звернулося до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не було надано жодних доказів на підтвердження правомірності проведення позапланової перевірки ПП "Колібріс", замовлення проведення позивачем самочинного будівництва двоповерхової будівлі та не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих припису та постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.01.2013 року № 04/13, № 05/13, № 06/13.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступні обставини.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі Рішення Київради від 19.08.1999 року «Про надання та вилучення земельних ділянок», між Київською міською радою та ПП "Колібріс" укладено договір оренди земельної ділянки від 10.10.2000 року, зареєстрований 26.12.2000 року за № 75-6-00010.

Згідно з п.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у оренду на 10 років без права капітального будівництва земельну ділянку, місце розташування якої АДРЕСА_1, загальним розміром 0, 8158 га для експлуатації та обслуговування торгівельного майданчика у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пп.7.1 п.7 зазначеного договору орендар - позивач має право:

- приступити до використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення;

- переважного придбання у власність земельної ділянки, на поновлення договору оренди після закінчення строку дії договору;

- за згодою орендодавця у порядку передбаченому законодавством України зводити будівлі споруди без зміни цільового призначення земельної ділянки;

- за згодою орендодавця у порядку передбаченому законодавством України передавати у суборенду земельну ділянку або її частину іншій особі.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 12.07.2012 року № 927/8264 "Про поновлення приватному підприємству "Колібріс" договору оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 26.12.2000 № 75-6-00010 та внесення змін до нього" вирішено поновити ПП "Колібріс" договір оренди земельної ділянки від 26.12.2000 № 75-6-00010 площею 0,5651 га (у тому числі площею 0,3149 га в межах червоних ліній) на 5 років. Згідно з п. 4 цього Рішення позивач має у місячний термін звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по внесенню змін до договору оренди земельної ділянки від 26.12.2000 № 75-6-00010.

На момент прийняття рішення судом першої інстанції зміни до договору оренди, що дають право позивачу на експлуатацію земельної ділянки, не внесені.

Судом встановлено, що позивачем було укладено договір суборенди в усній формі з ПП "СамсФуд" (2006-2007р.р.). Позивач вказує на те, що без його згоди було збудовано на отриманій в суборенду земельній ділянці на території фонтану на перетині АДРЕСА_1 двоповерхову будівлю (2006-2007 р.р.).

Проте, суд звертає увагу на те, що підписуючи договір оренди відповідно до п. 7 Договору, ПП «Колібріс» взяло на себе зобов'язання тільки за згодою орендодавця - Київської міської ради: зводити будівлі і споруди без зміни цільового призначення землі; передавати в суборенду земельну ділянку або її частину.

При цьому, згідно з п. 7.2 Договору оренди орендар зобов'язувався, зокрема:

- використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення;

- додержуватися екологічної безпеки землекористування, державних стандартів, проектних рішень, міських правил забудови, інших чинних у м. Києві правил і норм щодо користування земельною ділянкою.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у справі міститься робочий проект влаштування кафетерію (а.с.35-81), складеного у 2007 році, що засвідчив та надав ПП «Колібріс», а тому посилання позивача на ту обставину, що він не знав про будівництво на орендованій ним ділянці, спростовуються вказаним фактом.

Окрім того, у справі міститься Договір найму № 207 від 04 квітня 2007 року (а.с. 26-33), за яким ПП «Колібріс» (наймодавець), передав у тимчасове платне користування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 нежитлове двоповерхове приміщення площею 277 кв.м - об'єкт найму, розташований за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення кафе. У п. 1.3. договору зазначено, що об'єкт найму належить наймодавцю на підставі договору оренди № 75-6-00010 від 26.12.2000 та акту приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта № 91 від 01.04.1997. Відповідно до п. 2.3. Договору найму, сторони підписують Акт приймання-передачі об'єкта найму в експлуатацію. Договір з боку позивача підписаний директором ПП «Колібріс» - Бачинським О.О.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що якщо позивач заперечує та стверджує про те, що йому невідомо, хто є замовником будівництва кафетерію, тоді незрозуміло на яких підставах він мав право передавати ФОП ОСОБА_7 зазначене двоповерхове нежитлове приміщення.

Окрім того, суд першої інстанції при вирішенні спору вказав, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів, на підставі яких він дійшов висновку, що двоповерхова будівля на перетині АДРЕСА_1 належать до 2 категорії складності. Апелянт в апеляційній скарзі теж наголошує на тому, що інспекція державного архітектурно-будівельного контролю на власний розсуд визначила категорію складності об'єкта будівництва, підстав згідно з якими було визначено категорію складності не навела.

Суд апеляційної вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 32 Закону «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», всі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності визначається Порядком віднесення об'єктів до IV і V категорій складності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 557. Відповідно до 7 вказаного Порядку під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а тому відповідач має повне право визначати категорію складності будівництва.

Окрім того, в апеляційній скарзі апелянт вказує, що в матеріалах справи знаходяться документи, які свідчать, що вказана двохповерхова будівля, яка знаходиться на АДРЕСА_1 вже функціонувала як збудована в 2007 році, про що свідчить робочий проект ПС-254 2007 року Автоматичної системи пожежної сигналізації у 2-х поверховому майданчику під павільйон-кафе за адресою: АДРЕСА_1, здійснений ТОВ «ВІК-ТАН» на замовлення ФО-П ОСОБА_7; експертний висновок Державного департаменту пожежної безпеки МНС України від 22.11.2007 року № 31/4/6927, наданий ТОВ «ВІК-ТАН» по факту виконання вказаного робочого проекту.

Посилаючись на вказані обставини позивач наголошує на тому, що можливий граничний строк для накладення на замовника вказаного будівництва штрафних санкцій сплинув в 2010 році.

Проте, суд апеляційної інстанції щодо такої заяви апелянта зазначає, що виникнення спірних правовідносин пов'язане із самочинно збудованим об'єктом, а тому достатніх доказів, щоб визначити належну дату вводу в експлуатацію двоповерхової нежитлової будівлі, немає. Таким чином, застосувати згідно закону норму - п. 11 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", яка передбачає накладення штрафних санкцій протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через три роки з дня його вчинення, не вбачається можливим у даному випадку.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що належними та допустими доказами підтверджується, що замовником двоповерхової будівлі, площею 277 кв.м., на перетині АДРЕСА_1 є ПП «Колібріс», а тому дії відповідача є такими, що вчинені на підставі, у спосіб та в межах чинного законодавства.

Таким чином, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160,195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року скасувати.

У адміністративному позові відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлений 09.06.2013 року.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.