Ухвала суду № 31738111, 30.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3049/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврохім» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврохім» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000702300/0 від 20 червня 2011 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у червні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Єврохім» щодо документального підтвердження господарських правовідносин із платниками податків - Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Зоря» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканія Плюс», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 червня 2010 року по 31 серпня 2010 року, за результатами якої складено акт № 420/23-33283716 від 08 червня 2011 року.

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого підприємством завищено податковий кредит за червень 2010 року в сумі 20 998,00 грн.

На підставі встановлених в акті перевірки обставин та висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та контрагентами, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000702300/0 від 20 червня 2011 року, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 26 247,50 грн., з яких - 20 998,00 грн. основного платежу та 5 249,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2010 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканія Плюс» укладено договір купівлі-продажу № 83 від 01 квітня 2010 року, предметом якого була поставка товару в асортименті. Згідно з п. 4.1 договору, загальна сума становить 1 200 000,00 грн. (у тому числі ПДВ - 200 000,00 грн.).

На виконання договору № 83 від 01 квітня 2010 року TOB «Сканія Плюс» виписано рахунки-фактури та видано податкові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Крім того, позивачем на підставі отриманих від TOB «Сканія Плюс» товарів складено наявні в матеріалах справи прибуткові накладні.

Судом першої інстанції встановлено, що факт перерахування коштів згідно з умовами укладеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку.

Крім того, у квітні 2010 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Зоря» укладено договір на перевезення вантажу в регіональному сполученні № 1407 від 01 квітня 2010 року.

На виконання договору № 1407 від 01 квітня 2010 року між позивачем та ТОВ «Видавництво «Зоря» підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та позивачу видано податкові накладні та виписано рахунки-фактури, копії яких наявні в матеріалах справи.

Факт перерахування коштів згідно з умовами вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з висновком № 41 експертного економічного дослідження, складеного 02 червня 2011 року TOB «Центр правової допомоги «Правозахист», видаткові накладні та податкові накладні, якими оформлено господарські операції за договором купівлі-продажу № 83 від 01 квітня 2010 року, укладеним TOB «Компанія «Єврохім» з TOB «Сканія Плюс», а також акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) та податкові накладні, якими оформлено господарські операції за договором перевезення вантажів у регіональному сполученні № 1407 від 01 квітня 2010 року, укладеним TOB «Компанія «Єврохім» з TOB «Видавництво «Зоря», є документальним підтвердженням отриманих TOB «Компанія «Єврохім» товарів (хімічної продукції) та транспортних послуг.

Крім того, в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії товарно-транспортних накладних, згідно з якими ТОВ «Видавництво «Зоря» на замовлення ТОВ «Компанія «Єврохім» відвантажило хімічну продукцію третім особам - покупцям товару.

Як встановлено судом першої інстанції, наведені документи підтверджують транспортування придбаного позивачем у контрагента - ТОВ «Сканія Плюс» товару.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного цим Законом.

Пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1 п. 7.5 цього Закону визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, до податкового кредиту не дозволяється включення будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі, коли на момент перевірки платника податку податковим органом, суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними вище документами, тоді платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством України, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену документами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а, отже, і правомірність відображення їх у податковій звітності, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними документами.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврохім» до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Компанія «Єврохім» з питань правомірності формування податкового кредиту, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.