Рішення № 31747851, 06.06.2013, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 2034/1406/2012

Провадження 2/635/513/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді О.М. Пілюгіної

за участі секретаря Бабенко І.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення та зняття з реєстраційного обліку, третя особа Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом та просить усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні належним їй житловим приміщенням шляхом виселення відповідачів із квартири АДРЕСА_3, також просить зняти відповідачів з реєстраційного обліку місця проживання за вказаною адресою. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, квартира АДРЕСА_3, належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 20 жовтня 2008 року, укладеного між позивачем як покупцем та відповідачем ОСОБА_2, як продавцем, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області , реєстр № 2748. Позивач належним чином оформила своє право власності та зареєструвала вказану квартиру на своє ім'я. З дня оформлення договору купівлі-продажу по теперішній час відповідачі проживають та зареєстровані у належній позивачу квартирі, що порушує її права як власника і оскільки відповідачі добровільно звільнити квартиру не бажають, позивач змушена звернутися до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні власністю.

Представник позивача ОСОБА_4, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, підтримала вимоги своєї довірительки просила їх задовольнити з підстав викладених у позові, крім того вказала, що відповідно до умов договору купівлі-продажу квартири, відповідач ОСОБА_2 зобов'язалась виселитись із проданої нею квартири та знятись з реєстраційного обліку місця проживання за адресою розташування вказаної квартири.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач ОСОБА_3 подав суду заяву в якій просив розгляд справи відкласти, посилаючись на те, що за його заявою відкрито кримінальне провадження по факту підроблення підпису ОСОБА_2 у договорі купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3

Представник третьої особи - Сектору громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Харківського РВ ГУМВС України в Харківській області - в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій просив розглядати справу без присутності представника.

Суд, дослідивши заяви відповідача та третьої особи, визнав неявку відповідача неповажною, та з урахуванням заяви третьої особи ухвалив про розгляд справи за відсутності відповідачів та представника третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_3, належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 20 жовтня 2008 року, укладеного між позивачем як покупцем та відповідачем ОСОБА_2, як продавцем, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області , реєстр № 2748, що підтверджується договором купівлі-продажу від 20 жовтня 2008 року, даними Витягу з Державного реєстру правочинів про реєстрацію договору купівлі-продажу від 20 жовтня 2008 року № 6659116 від 20.10.2008 року, даними Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством „Харківське районне бюро технічної інвентаризації " № 21115906 від 02 грудня 2008 року.

Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3, виготовлений Комунальним підприємством „Харківське районне бюро технічної інвентаризації" 18 вересня 2008 року на ім'я ОСОБА_1.

Відповідно до довідки № 2545 від 03.03.2012 року, що надана АДБ УГІРФО ГУМВС України в Харківській області, за адресою: АДРЕСА_3, зареєстровані: ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Відповідачем в якості доказу надана довідка СВ Харківського РВ (з обслуговування Харківського району та м. Люботин) ГУМВС України в Харківській області про прийняття і реєстрацію заяви ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення щодо підробки підпису ОСОБА_2 у договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3.

Відповідно до ч. 3 ст. 10; ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 ЦК України, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Згідно ч. 2. ст. 64 ЖК України, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Стаття 150 ЖК України передбачає, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ч. 3 ст. 168 Житлового Кодексу України, договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці.

Суд, проаналізувавши надані по справі докази, приходить до висновку вимоги позивача підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач є власником житлового приміщення (квартири) і має право вимагати усунення перешкод в користуванні належною йому власністю у будь який встановлений діючим законодавством спосіб, в тому числі і шляхом виселення відповідачів із квартири, тому вимоги про виселення ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_3, підлягають задоволенню, оскільки при укладанні договору купівлі-продажу квартири від 20 жовтня 2008 року, відповідач ОСОБА_2 відповідно до п. 14 вказаного договору зобов'язалась повністю звільнити продану нею квартиру до 20 жовтня 2009 року, але свої зобов'язання не виконала.

Вимоги про виселення відповідача ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, оскільки він проживає у квартирі на законних підставах як член сім'ї ОСОБА_2, будь яких зобов'язань щодо звільнення квартири із позивачем не укладав, а позивач не надала доказів про те, що вона за три місяці попередила відповідача ОСОБА_3 про необхідність звільнити житлове приміщення, накшталт: повідомлення через нотаріуса, через орган місцевого самоврядування та інше, тому суд відмовляє в задоволенні вимог про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні квартирою, та про примусове виселення ОСОБА_3 за їх безпідставністю те недоведеністю, що не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду з позовом після виконання вимог діючого житлового законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть

З огляду на те, що зняття з реєстраційного обліку здійснюється уповноваженими на це органами, в тому числі на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, про виселення з житлового приміщення, тому вимоги позивача про зняття відповідачів з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_3, задоволенню також не підлягають, оскільки рішення суду про виселення відповідача ОСОБА_2 не набрало законної сили і така вимога є передчасною, а в задоволенні вимог про виселення ОСОБА_3 суд відмовив.

Крім того, суд також враховує, що позивачем не надано доказів про те, що з боку органів, які спеціально уповноважені виконувати реєстрацію місця проживання чи перебування особи, порушені будь-які права позивача і у зв'язку з цим такі порушені права підлягають захисту, тому суд відмовляє позивачу у позові в цій частині.

На підставі вищевикладеного, суд частково задовольняє вимоги позивача та на підставі ст. 88 УПК України судові витрати відшкодовує відповідно до частини задоволених вимог та стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача сплачену нею суму судового збору.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ч. 3 ст. 168 Житлового Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Усунути перешкоди у здійснені права власності ОСОБА_1 шляхом виселення із квартири АДРЕСА_3, ОСОБА_2.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 107 (сто сім) гривень 30 коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особами, без участі яких постановлено рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду в апеляційний суд Харківської області через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляцію не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ О.М. Пілюгіна