Ухвала суду № 31747426, 10.06.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

_________________У Х В А Л А

"10" червня 2013 р. Справа № 923/149/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Перепелко В.О., розглянув заяву відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні про відстрочку виконання рішення по справі

за позовом: міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон,

до: міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", м. Херсон,

про стягнення 772799,67 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Семко С.О., начальник юридичного відділу, довіреність № 3418-15 від 14.11.2012;

від відповідача - Жук Ю.В., представник, довіреність № 01-04-08/22556 від 24.10.2012р.;

від ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні - не прибув.

Суть спору: міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" (позивач) звернулось до суду з позовними вимогами до міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 770224,71 грн., суми пені у розмірі 1811,87 грн., суми 3% річних у розмірі 362,28 грн. та суми інфляційних збитків у розмірі 400,81 грн.

Рішенням господарського суду від 12.03.2013р. позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто суму основного боргу у розмірі 770224,71 грн., суму пені у розмірі 1811,87 грн., суму 3% річних у розмірі 362,41 грн., суму інфляційних збитків у розмірі 400,81 грн. та 15455,99 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 12.03.2013р. відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року рішення господарського суду від 12.03.2013р. залишено без змін.

На виконання рішення суду від 12.03.2013р. видано наказ №923/149/13-г від 18.05.2013р.

30.05.2013р. до господарського суду Херсонської області від відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні надійшла заява, в якій ВДВС просить відстрочити виконання рішення по справі №923/149/13-г від 12.03.2013р. до 01.09.2013 року, оскільки відповідач не має фінансової можливості виконати рішення суду та сплатити борг.

Відповідно до положень ст. 121 ГПК України дана заява підлягає розгляду в судовому засіданні з викликом представників сторін.

06.06.2013р. через канцелярію суду позивачем подано відзив на заяву про відстрочку виконання рішення суду. Даний відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги заяви про відстрочку виконання рішення по справі з підстав, зазначених у заяві.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти надання відповідачу відстрочки виконання судового рішення.

Представник ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні у судове засідання 10.06.2013р. не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причини неявки не повідомив, заяв або клопотань про розгляд справи без його відсутності не направив. Ухвалу суду від 31.05.2013р. ВДВС Суворовського РУЮ у м. Херсоні отримав 04.06.2013р., що підтверджується поштовим повідомленням, яке знаходиться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 31.05.2013р. призначено до розгляду заяву відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні про відстрочку виконання рішення суду від 12.03.2013 року по справі № 923/149/13-г.

Заяву обґрунтовано тим, що відповідач немає фінансової можливості виконати рішення суду та сплатити суму боргу, оскільки згідно результатів фінансової діяльності відповідача за 2012 рік збитки підприємства склали 2420000,00 грн., кредиторська заборгованість підприємства склала 11024000,00 грн., дебіторська заборгованість - 55007000,00 грн. Крім того, для забезпечення діяльності підприємство було змушене звернутися до банківських установ для отримання кредитні кошти, внаслідок чого підприємство має заборгованість у розмірі 3352000,00 грн.

Дослідивши матеріали заяви, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що заява ВДВС Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні про відстрочку виконання рішення по справі №923/149/13-г задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

В силу ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".

У відповідності до приписів ст. 121 ГПК України господарський суд, який видав виконавчий документ, може за заявою сторони відстрочити виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому, відповідно до вказаної норми ГПК України, застосування такого заходу можливе лише у виняткових випадках, залежно від обставин справи.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Поряд з цим, зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, не вимагає згоди сторін на вжиття заходів, передбачених даною статтею, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Згідно з п. 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Поняття „фінансовий стан підприємства" визначено спільним наказом Міністерства фінансів України та фонду держмайна України №49/121 від 26.01.2001 року, яким затверджено положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації. Так, фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства. Пунктом 3 положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації основним джерелом інформації для фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства за два останні календарні роки та за останній звітній період. Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.

Доказами матеріального становища можуть бути фінансова звітність відповідача, в тому числі Форма 1 „Баланс"; співвідношення загального обсягу кредиторської та дебіторської заборгованості - звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма N1-Б); наявність або відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства - Форма 2 „Звіт про рух грошових коштів"; наявність або відсутність основних та оборотних засобів та їх вартість; розмір та вартість інших матеріальних активів підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем надані Звіт про фінансові результати за 2012 рік та Баланс на 31 грудня 2012р. Форма №1, що ніяким чином не може свідчити про відсутність оборотних засобів, оскільки жодних відомостей про залишок коштів на розрахункових рахунках вони не містять. Дані з зазначених документів, окремо від інших фінансових показників підприємства не впливають на ознаки неплатоспроможності або незадовільного фінансового становища.

Крім того, заявником не наведено жодних даних або розрахунків, виходячи з дійсного фінансового становища боржника, щодо наявності ознак неплатоспроможності згідно Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України №14 від 19.01.2006 року.

До того ж, посилання заявника на ті обставини, що згідно результатів фінансової діяльності відповідача за 2012 рік збитки підприємства склали 2420000,00 грн., кредиторська заборгованість підприємства склала 11024000,00 грн., а дебіторська заборгованість - 55007000,00 грн., свідчить про те, що складне економічне становище відповідача фактично обумовлене бездіяльністю самого відповідача, оскільки дебіторська заборгованість у розмірі 55007000,00 грн., значно перевищує суму заборгованості відповідача перед іншими контрагентами.

Суд також звертає увагу заявника та відповідача на ту обставину, що не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що після 01.09.2013р. відповідач зможе виконати рішення суду №923/149-13-г в повному обсязі.

Судом також враховується ступінь вини відповідача у виникненні даного спору. Зокрема, зі змісту судового рішення та обставин справи вбачається, що даний спір виник саме з вини відповідача.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач просив відстрочити виконання рішення до 01.06.2013р. (а.с. 49). Проте і після 01.06.2013р. відповідач навіть частково не виконав рішення суду.

Отже, при вирішенні питання щодо доцільності надання відстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін та доказів, наданих на підтвердження несприятливого фінансового стану.

В розумінні ст.121 ГПК України, при вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Надаючи оцінку письмовим поясненням заявника в сукупності з викладеними доводами у заяві про відстрочку виконання рішення, суд зазначає, що письмові пояснення не обґрунтовані належними документальними доказами в розумінні ст.34 ГПК України щодо підтвердження виконання рішення після 01.09.2013р.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення.

Господарсько-процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у місті Херсоні про відстрочку виконання рішення господарського суду Херсонської області від 12.03.2013 року по справі №923/149/13-г не підлягає задоволенню з підстав недоведеності та необґрунтованості правової позиції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у місті Херсоні в наданні відстрочки виконання рішення господарського суду Херсонської області від 12 березня 2013 року строком до 01 вересня 2013 року по справі №923/149/13-г.

2. Ухвалу надіслати сторонам у справі та до ВДВС Суворовського районного управління юстиції у місті Херсоні.

Суддя С.В. Нікітенко