Рішення № 31743696, 06.06.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.2013 року Справа № 920/701/13

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Лєскова І.М., розглянувши матеріали справи № 920/701/13:

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Есвалда», м. Київ,

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про стягнення 35504 грн. 45 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 35504 грн. 45 коп., у тому числі: 10683 грн. 70 коп. основного боргу, 24604 грн. 75 коп. пені, 216 грн. 00 коп. штрафу, а також судові витрати.

Позивач в судове засідання 06.06.2013 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте, 05.06.2013 року подав до суду заяву № 01 від 04.06.2013 року про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 30397 грн. 45 коп., у тому числі:10683 грн. 70 коп. основного боргу, 19497 грн. 75 коп. пені, 216 грн. 00 коп. штрафу; витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Також позивачем надано клопотання № 02 від 04.06.2013 року, в якому він просить суд розглянути справу № 920/701/13 без присутності представника на підставі позовної заяви та заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Подані документи прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 06.06.2013 року не з'явився, повноважного представника до суду не направив, відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції у справі до суду не подав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

04.03.2011 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Есвалда» та відповідачем - фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір суборенди № А080403101, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався передати відповідачу у тимчасове платне користування приміщення в будівлі торгового центру, а відповідач зобов'язувався прийняти, оплатити користування і повернути приміщення позивачу на умовах визначених договором.

Відповідно до умов вказаного договору суборенди (ст. 1, ст. З п. 3.1, 3.2, 3.3 договору) об'єктом суборенди є приміщення, а саме частина будівлі площею 43,9 кв.м., яка знаходиться на першому поверсі торговельно-розважального центру, який розташований за адресою: м. Рівне, АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 7.1. договору, строк договору становить шістсот сорок один календарний день та починає обчислюватися з дня підписання акту приймання-передачі приміщення і закінчується в останній день строку, визначеного цим пунктом договору та підписанням акту повернення приміщення суборендарем.

Відповідно до п. 9.1 договору, відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу плату за користування приміщенням в розмірах і в терміни, визначені договором.

Згідно із п. 9.2. договору, розмір орендної плати з 01 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно визначається як сума в гривнях: 120 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20 грн. 00 коп. щомісячно. Орендна плата з 01 січня 2012 року визначається по формулі:

Орендна плата = Індекс К1 х Площа Приміщення х Орендна ставка + ПДВ.

Відповідно до п. 9.2.3 договору, орендна ставка з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року за цим договором складає: 10 грн. 00 коп. за 1 квадратний метр, помісячно.

Згідно п. 9.5 договору, нарахування орендної плати починається з дня дати відкриття приміщення суборендаря (обумовленої двома сторонами), що підтверджується актом приймання-передачі приміщення в оренду і закінчується в день підписання акту повернення приміщення з оренди.

01 травня 2011 року між позивачем та відповідачем, в порядку та на умовах визначених договором суборенди, підписано акт приймання-передачі приміщення в оренду, згідно з яким відповідач прийняв нежиле приміщення, загальною площею 43,9 кв.м. на підставі відповідного договору суборенди.

Відповідно до п. 9.3 договору суборенди, орендна плата сплачується відповідачем щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю.

Також, п. 9.7, 9.12, 9.13, 9.14 договору суборенди передбачається сплата відповідачем гарантійного, експлуатаційних, комунальних платежів.

Крім того, 01 липня 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору суборенди, згідно із умовами якої позивач передав відповідачу в оренду місце для розміщення лайт-боксу на зовнішній частині будівлі по АДРЕСА_2, загальною площею 6 кв.м. за ціною 500 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ.

Під час строку дії договору відповідач в порушення умов погоджених сторонами в п. 9.1, 9.2, 9.3, 9.5, 9.7, 9.12, 9.13, 9.14 договору суборенди, п. 1 додаткової угоди до договору суборенди, в односторонньому порядку відмовився від виконання взятих на себе господарських грошових зобов'язань, при цьому продовжував користування приміщенням, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Ні доказів сплати, ні аргументованого заперечення вимогам позивача відповідач не надав, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 10683 грн. 70 коп. визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 21.2 договору суборенди, у разі прострочення суборендарем виконання зобов'язань по сплаті одного з платежів, визначених цим договором більше, ніж на десять днів, суборендар зобов'язаний у кожному такому випадку сплатити орендареві штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від орендної плати за перший місяць строку договору.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Отже, вимоги позивача в частині стягнення 216 грн. 00 коп. штрафу також є правомірними і підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 19497 грн. 75 коп. пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості, за кожний день прострочки платежу, посилаючись на п. 21.1 договору, ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України.

В цій частині вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 6 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідна позиція відображена в постановах Верховного Суду України № 25/187 від 24.10.2011 року та № 2/5109-2010 від 07.11.2011 року. А згідно ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Крім того, згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають стягненню в розмірі 803 грн. 58 коп., - в розмірі подвійної облікової ставки НБУ і за 6 місяців з моменту виникнення боргу за кожним рахунком, а не за рік, як нарахував позивач.

Також слід зазначити, що ст. 258 Цивільного кодексу України встановлена спеціальна позовна давність в один рік для стягнення неустойки (штрафу, пені). Разом з тим, ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності є підставою для відмови у позові у випадку, якщо про це заявлено стороною. Відповідач же відповідної заяви не подав, як і взагалі будь-яких заперечень.

В решті вимог по стягненню пені позов задоволенню не підлягає.

Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ід. Номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Есвалда» (04655, м. Київ, вул. Межи гірська, 78; код 36047855) 10683 грн. 70 коп. основного боргу, 216 грн. 00 коп. штрафу, 803 грн. 58 коп. пені, 1720 грн. 50 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.06.2013р.

СУДДЯ І.В.ЗАЙЦЕВА