Постанова № 31743260, 11.06.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 640/4890/13-п Суддя першої інстанції: Губська Я.В.

Провадження: 33/790/328/13

Категорія: ч.1 ст.483 МК України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Савченка І.Б., за участю представника Харківської обласної митниці Крутенко К.О., розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 4 квітня 2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 4 квітня 2013 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, маючого вищу освіту , працюючого директором ТОВ «Кедрайз», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у скоєнні правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 483 МК України і піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 51955 грн. з конфіскацією на користь держави автомобіля Volvo850 VIN НОМЕР_1, країна реєстрації Литовська республіка.

Суд встановив, що 26.12.2012р., близько 9 год., в м. Харкові по вул. Ак.Павлова співробітниками ДПС ДАІ був зупинений автомобіль марки Volvo850 VIN НОМЕР_1, країна реєстрації Литовська республіка, під управлінням гр-на України ОСОБА_3 , який при перевірці документів надав : договір про представництво від 01.10.2012р. № PSP2012-10-01/03 між громадянином ОСОБА_3 та ЗАТ «P.S.P.BALTIK», Литва; договір доручення від 01.10.2012р. між громадянином ОСОБА_3 та ЗАТ «P.S.P.BALTIK»; довіреність на ім'я громадянина ОСОБА_3 на представництво інтересів ЗАТ «P.S.P.BALTIK» в України та користування належним їй транспортним засобом; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ЗАТ «P.S.P.BALTIK» (Литва).

В ході перевірки та усного опитування встановлено , що громадянин України ОСОБА_3 не має постійної або тимчасової реєстрації в Литовській Республіці , також не має трудової візи , вказаний транспортний засіб ввіз через митний пост «Ягодин» Ягодинської митниці 26.10.2012р. по «зеленому коридору» з поданням митному органу як підстави для переміщення транспортного засобу документів , одержаних незаконним шляхом.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_3 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляцію. Клопотання про поновлення строку ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що не брав участі в судовому засіданні 04.04.2013р. 11 квітня 2013року звернувся до районного суду з проханням видати копію постанови , але отримав її лише 15 квітня 2013р.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 мотивує тим, що відповідно до вимог ст. 483 МК України відповідальність наступає за переміщення , або дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України. Транспортні засоби комерційного призначення до товарів які є предметом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України не відносяться.

Посилаючись на те, що незаконно одержаними слід визначати документи , які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням встановленого порядку, ОСОБА_3 зазначає , що в його діях нема ознак правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 483 МК України , оскільки він переміщував автомобіль відкрито , без приховування від митного контролю , надав посадовим особам митниці справжні документи із правдивими відомостями , які він одержав в законному порядку.

Оскільки ОСОБА_3 діяв на підставі договору про представництво , довіреності та договору доручення, виданих ЗАТ «P.S.P.BALTIK», в трудових відносинах з ЗАТ «P.S.P.BALTIK» він не перебував , тому вимог Закону Литовської Республіки «Про правове положення іноземних осіб», щодо необхідності мати дозвіл на роботу у Литовській Республіці та необхідності реєстрації трудової угоди на біржі праці , він не порушував.

Апелянт зазначає, що вказаний транспортний засіб та усі документи завірені печаткою ЗАТ «P.S.P.BALTIK» , він отримав в Литовській Республіці ; тимчасового або постійного проживання та дозволу на працевлаштування в Литовській Республіці не має ; під час митного контролю переміщував автомобіль через митний кордон відкрито; без приховування; надаючи посадовим особам митниці документи з правдивими відомостями , які отримав законним шляхом.

Окрім того апелянт посилається на те, що Закон Литовської Республіки від 29.04.2004р. «Про правове положення іноземних осіб» не є складовою частиною законодавства України, тому посилання на нього в частини визначення законності документів , які надані особою при перетині митного кордону , є хибним.

Також ОСОБА_3 звертає увагу на те, що автомобіль який було конфісковано рішенням суду належить ЗАТ «P.S.P.BALTIK», яке в порушення вимог ст. 497 МК України не було залучено до розгляду справи митним органом і місцевим судом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Харківської обласної митниці, який заперечував проти апеляції в повному обсязі, дослідивши матеріали справи, вважаю , що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 не був присутній в районному суді при її розгляді 4.04.2013р.(а.с.69-71) В порушення вимог ст. 285 КУпАП копію постанови в триденний строк ОСОБА_3 вручено або направлено не було. Незважаючи на його заяву від 11.04.13р. про видачу копії, суд надав копію постанови представнику ОСОБА_3 лише 15.04.13р. , тобто в останній день строку апеляційного оскарження. (а.с.75) Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подав 22.04.13р. , тобто на сьомий день після отримання копії постанови суду (а.с.76-79). При таких обставинах , вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови районного суду ОСОБА_3 було пропущено з поважних причин , а тому він підлягає поновленню.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил від 26.12.12р. (а.с. 3-6), особа яка його склала, зробила висновок про те, що автомобіль ОСОБА_3 було переміщено через митний кордон України з поданням митному органу документів одержаних незаконним шляхом, оскільки ОСОБА_3 не мав тимчасової або постійної реєстрації в Литовській Республіці , не мав дозволу на працевлаштування в Литовській Республіці , подані ним документи, засвідчені ЗАТ «P.S.P.BALTIK» у територіальній біржі праці не зареєстровані. При цьому особа яка склала протокол послалась на лист директора Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України від 19.12.12р. № 71/сбс/17/сбс/17-500-134097.

По-перше як вбачається з документів наданих ОСОБА_3 (договір про представництво від 01.10.2012р. № PSP2012-10-01/03; договір доручення від 01.10.2012р.; довіреність на ім'я громадянина ОСОБА_3 на представництво інтересів ЗАТ «P.S.P.BALTIK» в Україні та користування належним їй транспортним засобом), трудова угода між ОСОБА_3 та ЗАТ «P.S.P.BALTIK» не укладалась. Відповідно до змісту цих документів ОСОБА_3 співробітником ЗАТ «P.S.P.BALTIK» не є , а діє як фізична особа -представник підприємства , тобто між ними мають місце не трудові а цивільно-правові відносини.

По -друге, зміст листа директора Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України від 19.12.12р. № 71/сбс/17/сбс/17-500-134097 (а.с.34), на порушення якого мається посилання в протоколі, не регулює питання перетину транспортними засобами митного кордону , і не містить ніяких даних з яких можна зробити висновок що надані ОСОБА_3 документи отримані незаконним шляхом. Зазначена обставина залишилась поза увагою районного суду , який розглядаючи справу дав оцінку діям ОСОБА_3 щодо дотримання вимог ст.104 МК України , порушення якої, відповідно до протоколу, в провину останньому не ставилось.

По- третє, згідно з ст.1 МК України, законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Відповідно до ч.1 ст. 3 МК України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Тому висновки співробітників митної служби України щодо невідповідності внутрішньому законодавству Литовської Республіки (Закону Литовської Республіки «Про правове положення іноземних осіб») документів наданих ОСОБА_3, навіть з урахуванням роз'яснення законодавства Литовської Республіки наданим Департаментом консульської служби МЗС України, не відповідають зазначеним вимогам МК України і виходять за межі компетенції митної служби.

Відповідно до ч.1 ст. 483 МК України складом порушення митних правил є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів , одержаних незаконним шляхом , або таких, що містять неправдиві відомості.

Згідно п.57 ст. 4 МК України товаром є будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення).

Згідно п.59 ст. 4 МК України транспортними засобами комерційного призначення - є будь-яке судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення.

Згідно п.60 ст. 4 МК України транспортні засоби особистого користування це наземні транспортні засоби та причепи до них, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.

Відповідно до ст.1 додатку «С Додаток щодо транспортних засобів» Конвенції про тимчасове ввезення:

« комерційне використання» означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів;

«приватне використання» означає перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання.

Відповідно до п. а ст.5 додатку «С Додаток щодо транспортних засобів» Конвенції про тимчасове ввезення:

Транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення , на ім*я особи , яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення , і ввозитись та використовуватись особами , які здійснюють свою діяльність з такої території.

Відповідно до п. а ст.7 додатку «С Додаток щодо транспортних засобів» Конвенції про тимчасове ввезення:

Незважаючи на положення ст. 5 цього Додатка транспортні засоби комерційного використання можуть використовуватись третіми особами , які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього , навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення.

Відповідно до матеріалів справи та реєстраційних документів автомобіль Volvo850 VIN НОМЕР_1, № НОМЕР_2 належить компанії ЗАТ «P.S.P.BALTIK» розташованій в м. Вільнюс.

Згідно договору про представництво від 01.10.2012р. № PSP2012-10-01/03; договору доручення від 01.10.2012р.; довіреності на ім'я громадянина ОСОБА_3 на представництво інтересів ЗАТ «P.S.P.BALTIK» в Україні та користування належним їй транспортним засобом; командировочного посвідчення, ОСОБА_3 було уповноважено представляти комерційні інтереси ЗАТ «P.S.P.BALTIK», отримувати гонорар у разі укладання угод. Автомобіль було надано останньому для виконання доручень та завдань підприємства , виконання маркетингових досліджень, організації та укладання угод , співпраці з іноземними партнерами по бізнесу, перевозки пасажирів та вантажів , без права продати , надати в оренду або закласти , з правом виїзду за кордон , а також від імені підприємства виконувати усі необхідні дії , пов'язані з технічним оглядом авто та його страхуванням (а.с.12-31).

Враховуючи зазначені вище положення МК України, положення Конвенції про тимчасове ввезення та підтверджене відповідними документами призначення ввезеного ОСОБА_3 автомобіля , апеляційний суд приходить до висновку , що автомобіль Volvo850 VIN НОМЕР_1, № НОМЕР_2 який належить компанії ЗАТ «P.S.P.BALTIK» є транспортним засобом комерційного призначення і тому не може бути предметом порушення митних правил, передбаченим диспозицією ч.1 ст.483 МК України.

Як вбачається з листа заступника начальника Служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Ягодинської митниці автомобиль Volvo850 VIN НОМЕР_1, № НОМЕР_2 26.10.12. переміщувався на в'їзд в Україну по зеленому коридору через м/п Ягодин. Відповідно до пояснень старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 м\п Ягодин Ягодинської митниці, пропуск автомобіля марки Volvo850 під керуванням громадянина України ОСОБА_3 він здійснив згідно поданих документів на транспортний засіб , які посвідчують право користування цим автомобілем цього громадянина згідно з МК України та чинним законодавством України. (а.с.52-55) .

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_3 переміщував автомобіль відкрито , без приховування від митного контролю та надав посадовим особам митниці належні документи. Будь яких претензій щодо належного змісту цих документів або отримання їх у незаконний спосіб фахівці Ягодинської митниці не мали.

Будь-яких даних, що ОСОБА_3 надавав для перетину митного кордону України в Ягодинській митниці інші документи, ніж ті, законність отримання яких поставлено під сумнів Харківською обласною митницею в справі не має.

Висновки суду , що відсутність в митному посту документів, відповідно до яких транспортний засіб є комерційним і ввозиться тимчасово , свідчить про те, що автомобіль було ввезено з метою транзиту , є лише припущенням , оскільки в інформації Ягодинської митниці про це не йдеться.

Відповідно до ст. 498 МК України власники товарів та транспортних засобів , зазначених у п. 3 ст. 461 МК України (зацікавлені особи) під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги , одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі , бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях ,подавати докази , брати участь у їх дослідженні , заявляти клопотання та відводи , користуватися допомогою захисника , виступати рідною мовою, користуватись услугами перекладача , давати усні та письмові пояснення , подавати свої доводи, міркування та заперечення , оскаржувати постанови митного органу та суду, користуватись іншими правами , передбаченими законом.

В порушення зазначеної норми ні Харківська обласна митниця, у ході складання матеріалів про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності, ні Київський районний суд м. Харкова, при розгляді справи по суті, власника автомобіля ЗАТ «P.S.P.BALTIK» про розгляд справи про порушення митних правил не повідомив.

Постановивши рішення про конфіскацію автомобіля, який належить юридичній особі іншої держави без повідомлення власника про наявність відповідного провадження та роз'яснення відповідних прав , суд грубо порушив вимоги ст. 498 МК України та права власника майна.

Керуючись п.1 ст.247, ст.294 КУпАП, 529 МК України -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Харкова від 4 квітня 2013 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити .

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 4 квітня 2013 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 483 МК України скасувати , а провадження по справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного порушення митних правил .

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Харківської області І.Б. Савченко