Постанова № 31741787, 29.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 р. Справа № 804/2848/13-а м. Дніпропетровськ Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретарі судового засіданняПасічнику Т.В. за участю: представників позивача представника відповідача Кодаченко Т.С., Алексеєва О.С. Онасенко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» до Дніпропетровської митниці, третя особа - Головне управління Державної про визнання протиправним та скасування рішення № 110010000/2012/601208/1 від 16.11.2012 та повернення надлишково сплаченої суми податку, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» 21 лютого 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці №110010000/2012/601208/1 від 16.11.2012;

- повернути з Державного бюджету України в особі органів Держказначейства на користь ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» (ідентифікаційний код 05393085) надлишково сплачену суму податку з доданої вартості у розмірі 398199,23 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 16.11.2012 Дніпропетровською митницею було прийнято рішення № 110010000/2012/601208/1 про коригування заявленої митної вартості вугільного концентрату, що надійшов на адресу ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» від виробника ВАТ ХК «Якутуголь» ОФ «Нерюнгринская» (Росія) по контракту № 06-12/199 від 12.03.2012 з ANNABELLE LIMITED (Об'єднані Арабські Емірати) із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2б), а саме за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), відповідно до наявної у митного органу інформації щодо вартості оцінюваного товару за ВМД № 110100000/2012/008727 (ІМ 40) від 18.10.2012, 700080000/2012/006354 від 28.09.2012 (ІМ 40), а саме за ціною 225 $ США/т. З даним рішенням відповідача позивач не згодний, оскільки, на думку позивача, із поданих ним документів для митного оформлення товару можливо було підтвердити митну вартість за ціною контракту та прорахувати її складову. Також позивачем наголошено, що Дніпропетровська митниця при проведені контролю співставлення, порівняла митну вартість з даними електронних копій ВМД (ІМ-40) № 110100000/2012/008727 (ІМ 40) від 18.10.2012, 7000080000/2012/006354 (ІМ 40) від 28.09.2012, оформлених у вересні, жовтні 2012, що є порушенням ст. 60 Митного кодексу України.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали, на їх задоволенні наполягали, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

На адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду 08 квітня 2013 року були надані додаткові письмові пояснення, які не завірені підписом представника, проте, у яких зазначено, що умови поставки, зазначені у митній декларації країни відправлення підтверджуються доданим контрактом № MECH-YАK/K-9-12-02 від 19.10.2011. Реквізити зовнішньоекономічного контракту відповідають та дозволяють відстежити зв'язок одного документа з другим. Якісні характеристики (вихід летючих речовин та пластометричні показники), зазначені у митній декларації країни відправлення вважаються попередніми та відповідними згідно зазначеного коду. Остаточні показники якісних характеристик фіксуються у сертифікаті якості при фактичному постачанні вугільного концентрату.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, проти його задоволення заперечувала посилаючись на наступні обставини. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що під час здійснення перевірки наданих позивачем до митного оформлення документів, посадовою особою митниці виявлені розбіжності, що унеможливили обчислення митної вартості, заявленої позивачем. У зв'язку із неможливістю застосування основного методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було послідовно перейдено до наступного методу визначення митної вартості.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 04 квітня 2013 року подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без його участі та письмові заперечення. У своїх письмових запереченнях представник відповідача посилається на те, що до Головного управління не надходили висновки від Дніпропетровської митниці, на підставі яких перераховуються спірні кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у висновку, у зв'язку з чим представник третьої особи просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Додатково зазначає, що повернення коштів з Державного бюджету відбувається через органи казначейства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2012 ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» подало до Дніпропетровської митниці декларацію на товари № 10701020/260912/0000373 для митного оформлення товару, який надійшов на адресу ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» на підставі зовнішньоекономічного контракту від 12.03.2012 № 06-12/199, укладеного з компанією «Annabelle Limited» (Об'єднані Арабські Емірати), а саме: «концентрат кам'яного вугілля коксуючи марок низько летючий К-9, бітумінозне нерюнгрінське кам'яновугільне, клас 0-30, виробник: ВАТ ХК «Якутуголь».

Митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання документів згідно пункту 2 статті 53 Митного кодексу України та декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України, а саме: 0,161 доларів США/кг.

За результатами контролю співставлення та контролю із застосуванням системи управління ризиками посадовою особою Дніпропетровської митниці відповідно до статті 337 Митного кодексу України на першому аркуші декларації митної вартості здійснено запис, що подані позивачем документи не містять всіх даних або містять розбіжності до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

Протягом 10 календарних днів ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» надало до відповідача додаткові документи, проте Дніпропетровська митниця у зв'язку з тим, що позивачем заявлено неповні відомості про митну вартість товару, відповідно до статті 55 Митного кодексу України, прийняла Рішення про коригування заявленої митної вартості товару № 110010000/2012/601208/1 від 16.11.2012 на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2б. Відповідно до статті 60 Митного кодексу України митну вартість скориговано до 0,225 доларів США/кг - метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), з урахуванням кількісних характеристик, відповідно до наявних даних, які містяться у митних деклараціях (ІМ-40) № 110100000/2012/008727 (ІМ 40) від 18.10.2012, 7000080000/2012/006354 (ІМ 40) від 28.09.2012.

Також судом встановлено, що між ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» та Дніпропетровською митницею, до прийняття Рішення про коригування заявленої митної вартості товару № 110010000/2012/601208/1 від 16.11.2012, було проведено консультацію.

У зв'язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» було відмовлено в митному оформленні та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16.11.2012 № 110010000/2012/01566.

Судом встановлено, що у грудні 2013 року ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» на адресу Державної митної служби України було подано скаргу для перегляду митної вартості спірного товару (лист від 10.12.2012 № 01-08/675).

Державною митною службою України вищевказаний лист було розглянуто та за результатами розгляду було надано відповідь (лист від 16.01.2013 №15/1-15.2-3/125), в якій ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» повідомлено про відсутність у Державної митної служби України підстав для перегляду рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товару від 16.11.2012 №110010000/2012/601208/1.

Аналізуючи правовідносини, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Частиною 10 статті 58 Митного кодексу України визначено, які витрати (складові митної вартості), додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

У відповідності до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Відповідно до статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1 та 2 статті 58 Митного кодексу України визначено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України).

Відповідно до положень статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товарів, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Судом було встановлено, що для підтвердження митної вартості товару по першому методу за ціною договору 161 $ США/т позивачем до митниці подано такі документи: ВМД № 10701020/260912/0000373 від 26.09.2012; рахунок-фактуру № 1012 У-Дн від 01.10.2012; ТТН від 01.10.2012; скорочену характеристику виробництва № 01/09/581 від 23.10.2012; сертифікат якості № Ф1666 від 01.10.2012; ціновий висновок від ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №4472 від 25.10.2012; платіжне доручення в іноземній валюті №14 від 02.11.2012; заяву про купівлю іноземної валюти № 5 від 02.11.2012; інформацію з Інтернет сайту о компанії «Мечел-Майнинг»; витяг з журналу «Металл-Курьер» № 44 від 29.10.2012 про ціни на жовтень 2012; витяг з журналу «Металл-Эксперт» № 10 про ціни на жовтень 2012; Контракт № 06-12/199 від 13.03.2012; додаткове узгодження № 1 від 12.04.2012; додаткове узгодження № 2 від 21.06.2012; додаток № 15 М від 27.09.2012; рахунок № 325 СБН від 04.10.2012; ТУ 0325-128-00161878-2012 18 ГОСТ РФ 1186-87, Контракт з третьою особою № 07-12 від 12.03.2012; Додаток №20 від 27.09.2012 до контракту з третьою особою №07-12 від 12.03.2012; рахунок №МС/12/104460СО від 04.10.2012; SWIFT від 09.11.2012; Контракт від виробника № МЕСН-YАK/K9-12-12 від 19.10.2011; Додаток № 15 від 25.09.2012 до контракту № МЕСН-YАK/K9-12-12 від 19.10.2011; Калькуляція вартості № 668 від 26.09.2012; Технічні умови 0325-128-00161878-2012.

Так, дослідивши матеріали справи, суд погоджується з твердженням відповідача, що подані позивачем документи не містять всіх даних або містять розбіжності до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме: у копії митної декларації країни відправлення від 26.09.2012 № 10701020/260912/0000373 зазначено інша торгівельна країна, інший код товару, інші умови поставки товару, інші реквізити зовнішньоекономічного контракту; якісні характеристики вугілля у сертифікаті якості відрізняються від характеристик, зазначених у копії митної декларації країни відправлення; у сертифікаті якості інший код товару ніж заявлений; платіжні документи містять лише реквізити зовнішньоекономічного контракту; аналіз ціни на вугілля у висновку ДП «Укрпомзовнішекспертиза» від 25.10.2012 № 4472 базується на даних видань «Метал Курьер» та «Информация по рынку коксующего угля и кокса» в яких аналізується та прогнозується ціноутворення товару на жовтень 2012 року, в той час як комерційний інвойс № 325 CSH складено 04 жовтня 2012 року, тобто період який аналізується не відповідає періоду ціноутворення товару за даним комерційним інвойсом.

Згідно статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати за наявності додаткові документи.

Також судом встановлено, що ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» було надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, проте, прайс-лист від № я/о 768 від 13.11.2012, копія якого на адресу позивача, надана компанією «МЕЧЕЛ Якутуголь», Росія, яка відповідно до контракту за яким товар поставляється в Україну від 12.03.2012 № 06-12/199, що укладений між позивачем та Компанією ANNABELLE LIMITED, (Об'єднані Арабські Емірати) не є, а ні постачальником товару, ані його виробником (експортером) відповідно до заявленої позивачем інформації у гр. 2 МД (ІМ 40 ДР) №110010000/2012/009349 від 08.11.2013 - виробник (експортер) ОАО ХК «Якутуголь», (Росія); зазначені у прайс-листі від № я/о 768 від 13.11.2012 технічні характеристики товару не відповідають технічним характеристикам товару заявленого у графі 31 МД №110010000/2012/009349 від 08.11.2013; наведена у прайс-листі від № я/о 768 від 13.11.2012, вартість товару, базується на інших умовах поставки товару FCA, в той час як у гр. 20 МД (ІМ 40 ДР), заявленої позивачем до митного оформлення, зазначено умови поставки - DAP; у прибутковому ордері №10 складений від 31.10.2013 у графі «Номер оподатковуваного документа (рахунок-фактура постачальника)», зазначено тільки номер контракту, однак відсутня інформація щодо рахунку-фактури або специфікацій чи додатків до контракту за яким здійснювалась поставка товару, що унеможливлює ідентифікацію оприбуткованих товарів.

Згідно ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

У разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до пп. «б» п. 6 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України визначено право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 60 Митного кодексу України у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Згідно вищевказаних норм Митного кодексу України та у зв'язку з тим, що позивачем було заявлено неповні відомості про митну вартість товарів та використані декларантом відомості про митну вартість товарів відомості не підтверджені документально, суд приходить до висновку, що у митниці не було достатніх підстав для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У відповідності до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМСУ від 13.07.2012 №362, митним органом було проаналізовано інформацію, наявну у митного органу, у тому числі спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку, інформація, отримана в мережі Інтернет.

Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості товару.

У зв'язку із неможливістю застосування вказаного методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпропетровської митниці було послідовно перейдено до наступного методу визначення митної вартості, а саме застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів), відповідно до якого, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 Митного кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

На підставі викладеного суд робить висновок, що відповідач при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості та оформленні картки відмови діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Щодо позовної вимоги повернути з Державного бюджету України в особі органів Державної казначейської служби України на користь ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» надлишково сплачену суму податку з доданої вартості, суд зазначає, що згідно Порядку взаємодії митних органів з органами Державної казначейської служби України в процесі повернення з державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 за №611/147, повернення надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів Державним казначейством здійснюється на підставі Висновку митного органу, що займався оформленням митної декларації. Відповідно до пункту 5 Порядку повернення з Державного бюджету надмірно сплачених та/або помилково зарахованих платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, готується митним органом на основі відповідної заяви платника про повернення сплачених та/або помилково зарахованих платежів.

Як встановлено судом із матеріалів справи та наданих пояснень, ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» з вказаною заявою не зверталося, висновок від Дніпропетровської митниці не надавався.

У зв'язку з тим, що позивачем не надано обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження щодо підстав скасування рішення Дніпропетровської митниці №110010000/2012/601208/1 від 16.11.2012, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність своїх дій та винесених рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у разі відмови у задоволенні позову відносяться за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод» до Дніпропетровської митниці, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення № 110010000/2012/601208/1 від 16.11.2012 та повернення надлишково сплаченої суми податку - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 квітня 2013 року.

Суддя Д.О. Власенко