Ухвала суду № 31738302, 30.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2013 р. справа № 2а-0870/2579/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Стельмашової Я.А.

представника позивача-1: Малахова Г.О.(дов. від 29.05.2013)

представника позивача-2: Міхова Ю.О. (дов. від 27.03.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2011 року у справі № 2а-0870/2579/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трио" до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИО" звернулось з адміністративним позовом до суду, в якому просили визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000006/0 та №000007/0, якими Товариству визначені суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, та податку на прибуток підприємств у розмірі 47891 грн. 25 коп. та 146061 грн. 25 коп.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення за результатами документальної позапланової перевірки ТОВ "ТРИО" щодо взаємовідносин з TOB "Монтажбудстрой", висновки відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, вважає їх необгрунтованими та безпідставними.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення №000006/0 від 13.04.2011 року про визначення ТОВ "ТРИО" грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 47891 грн. 25 коп. та №000007/0 від 13.04.2011 року про визначення ТОВ "ТРИО" грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 146061 грн. 25 коп.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що суду не надано доказів витребування відповідачем актів приймання-передавання довіреностей, документів, які засвідчують транспортування, зберігання товарів від позивача.

Не погодившись з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2011 року відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просили рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час, місце судового розгляду повідомлений.

Представники позивача заперечили на доводи апеляційної скарги, просили залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлення №08066 від 15.03.2010 та наказу №125 від 15.03.2010. у період з 15.03.2010 по 23.03.2010, фахівцями ДПІ проведена документальна позапланова перевірка TOB "ТРИО" з питань взаємовідносин з TOB "Монтажбудстрой" (ЄДРПОУ 36835727) у 2010 році. За наслідками за перевірки, відповідачем було складено акт №15/2311/30256318.

Згідно висновків акту перевірки перевіркою були встановлені наступні порушення:

- ч. 1, 5 ст. 203, 4.1, 2 ст. 215, ст. 626, ч. 1 ст. 628, ст. 629, ст. 655, ст. 656. сі ст. 662, ч. 2 ст. 689, ч. 2 ст. 712 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах здійснених між TOB "Монтажбудстрой" та TOB "ТРИО", п. 5.1, п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", TOB "ТРИО" безпідставно включено до складу валових витрат витрати по "придбанню" паливо-мастильних матеріалів від TOB "Монтажбудстрой" всього у сумі 467394 грн., в т.ч. за 1 квартал 2010 року - 467394 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 116849 грн . в т.ч. за 1 квартал 2010 року в сумі 116849 грн.;

- п. 3.1 ст. З, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.1, п.п 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7 - Закону України "Про податок на додану вартість" Товариством безпідставно включено складу податкового кредиту суму ПДВ по TOB "Монтажбудстрой" всього у сумі 3831/ в т.ч. за квітень 2010 року на суму 20486 грн., в травні 2010 року - 17827 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет всього у сумі 38313 грн., в т.ч. за квітень 2010 року на суму 20486 грн., в травні 2010 року - 17827 грн.;

13 квітня 2011 року, на підставі акту перевірки №15/2311/30256318 прийняті податкові повідомлення-рішення №000006/0 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у сумі 47891 грн. 25 коп., в т.ч грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №00000/7 про збільшення грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у сумі 146061 грн. 25 коп., в т.ч. 29212 грн. 25 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюва як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) так платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2 ст. 5 Закону, до складу валових витрат включаються, зокрема суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванн обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій, які повинні мати наступні обов'язкові реквізити: назва документа, дату та час складання, назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції й правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всі товарно-транспортні накладні мають обов'язкові реквізити встановлені для документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Податковий орган під час перевірки помилково дійшов висновку про невідповідність первинних документів, що підтверджують факти здійснення господарських операцій між TOB "ТРИО" та TOB "Монтажбудстрой", вимогам чинного законодавства.

На акт перевірки позивачем подавались заперечення, в який зазначали про наявність товарно-транспортних накладних та про їх наявність накож зазначалось у акті перевірки.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного період) визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не виніс рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із cyv податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів. ) тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестиції: в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг).

визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість" передбачено дві вимоги для отримання покупцем права на відображення податкового кредиту: це дата здійснення "першої події" та наявність податкової накладної.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7. Закону України «Про податок на додану вартість» саме податкова накладна є звітним податковим та одночасно розрахунковим документом.

Отже, Законом України «Про податок на додану вартість»встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону України №168/97-ВР акт перевірки не містить, TOB "ТРИО" цілком правомірно включило суму ГІДВ до складу податкового кредиту, оскільки його право на податковий кредит підтверджується єдиним і належним, з точки зору діючого законодавства, доказом.

Стосовно висновків податкової інспекції щодо нікчемності правочинів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України, в редакції яка діяла на час укладення спірних договорів, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Доказів того, що вищевказаний договір визнано судом недійсним, відповідачем суду не надано.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційних скарг, не існує.

Керуючись ст. ст. 198, ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2011 року у справі № 2а-0870/2579/11 за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю "Трио" до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова