Постанова № 31738042, 16.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р. справа № 2а/0470/10792/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Стельмашової Я.А розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Модем ЛТД» та апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Модем ЛТД» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Модем ЛТД» звернулось з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень Нікопольської ОДПІ № 0000882320 від 07.06.2011 року, № 0000862320 від 07.06.2011 року, № 0000892320 від 07.06.2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012року позов задоволено частково.

Суд постановив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 07.06.2011 року № 0000862320 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 152 695,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 38 173,86 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 07.06.2011 року № 0000882320 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 122 311,21 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 30 577,80 грн.

В задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Постанова обґрунтована тим, що з огляду на досліджені в судовому засіданні докази, контрагент позивача - ТОВ «Колідо» не мало необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності з ТОВ фірма «Модем», зокрема, засновник та директор ТОВ «Колідо» ОСОБА_1 не має необхідної освіти та фахових знань для здійснення одноособово всіх дій в межах господарської діяльності товариства (здійснення господарських операцій з великою кількістю контрагентів на суму більше 1 000 000 грн. щомісячно, складання первинних документів, ведення податкового обліку та звітності тощо), у ТОВ «Колідо» відсутні інші трудові ресурси, складські приміщення тощо. Досліджені в судовому засіданні копії первинних документів не свідчать про реальність господарських операцій, на виконання яких вони складені, зокрема, відсутні беззаперечні докази, що підтверджують транспортування товару від ТОВ «Колідо» до ТОВ фірма «Модем» та відсутні будь-які документи, що підтверджують транспортування товару від ТОВ фірма «Модем» до подальших покупців, відсутні докази на підтвердження зберігання товарів ТОВ

фірма «Модем», відсутні докази фактичного виконання робіт по благоустрою території ТОВ фірма «Модем», надання послуг з механічної обробки тканин, послуг по виготовленню скріпок, пружин, галтовці металевих виробів, обезжиренню металевих виробів, послуг по ремонту дорожньої техніки (хто безпосередньо здійснював ці роботи (послуги) та в чому вони полягали).

Проте, суд погоджується з наявністю лише однієї господарської операції по поставці ТОВ «Колідо» для ТОВ фірма «Модем» електродвигуна асинхронного у кількості 2 шт. вартістю 601,839,70 грн. та ПДВ 120367,94 грн., який в подальшому ТОВ фірма «Модем» був експортований на АТ «Куйбишев Азот» за вантажною митною декларацією №110060000/2010/000587.

Таким чином, суд першої інстанції погодився з висновками фахівців відповідача, що ТОВ фірма «Модем» включило до складу валових витрат та податкового кредиту вартість товарів (послуг) на підставі документів, що не мають статусу первинних документів, оскільки не підтверджують факту здійснення господарських операцій угод (за винятком поставки електродвигуна асинхронного у кількості 2 шт.), внаслідок чого ТОВ фірма «Модем» допущено порушення податкового законодавства.

Крім того, вказано, що фахівцем відповідача Федотовою Н.І. надано суду розрахунок визначених податкових зобов'язань позивачу з податку на прибуток та податку на додану вартість за наслідком перевірки (а.с.2 т.3), в якому, як встановлено в ході судового розгляду справи та не заперечувалось Федотовою Н.І. в судовому засіданні, допущено методологічні помилки, внаслідок чого в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях Нікопольської ОДПІ від 07.06.2011р. № 0000862320 та № 0000882320 невірно визначено збільшення суму грошового зобов'язання та штрафних санкцій позивачу. Розрахунок помилкових нарахувань наведено на а.с.78-79 т.3.

З огляду на встановлені у справі обставини, суд першої інстанції вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині господарської операції щодо поставки електродвигуна асинхронного у кількості 2 шт. та виявлених методологічних помилок в проведених відповідачем розрахунках грошових зобов'язань та відповідно застосованих штрафних (фінансових) санкцій.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати в частині відмови а в задоволенні позовних вимог, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що всі господарські підприємства-позивача з ТОВ «Колідо» мали наслідком реальні зміни майнового підприємства, не враховано акту перевірки контрагента позивача.

Відповідачем також подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції частково задовольняючи позов не взяв до уваги те, що надані позивачем документи на підтвердження ранспортування товарно-матеріальних цінностей складені формально, без заповнення всіх необхідних реквізитів.

Крім того, вказано, що штрафні санкції в оскаржених податкових повідомленнях-рішенням визначені без порушень.

В судовому засідання представник ТОВ фірма «Модем ЛТД» апеляційну скаргу позивача підтримав в повному обсязі, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував.

Додатково надав копію довідки від 14 березня 2011р. про результати планової виїзної перевірки ТОВ фірма «Модем ЛТД» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р.

Представник відповідача не з'явився, судову повістку отримав 10.10.2012року.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на підставі акту перевірки від 23.05.2011 р. за №475/232/19157483, Нікопольською ОДПІ винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000862320, яким ТОВ фірма «Модем ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку прибуток на 596 145,70 грн. (в т.ч. за основним платежем - 476 916,56 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 119 229,14 грн.) (а.с.58 т.1);

№ 0000882320, яким ТОВ фірма «Модем ЛТД» збільшено суму грошового зобов'язання з податку додану вартість на 357 814,99 грн. (в т.ч. за основним платежем - 286 251,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 71 563,00 грн.) (а.с.59 т.1);

№ 0000892320, яким ТОВ фірма «Модем ЛТД» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 145 047,62 грн.(в т.ч. штрафні (фінансові) санкції - 1 грн.) (а.с.60 т.1).

Перевіркою встановлено, що угоди поставки між ТОВ фірма «Модем ЛТД» та ТОВ «Колідо» є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів.

1) відсутність як бази, так і об'єкта оподаткування податком на прибуток:

- порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334, який діяв на момент вчинення порушення, в результаті чого завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року на 706 217,60 грн.;

- порушення ст. 138 ПК України, в результаті чого завищено витрати на придбання товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2011 року на 121600,00 грн.;

- порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94, в результаті чого завищено доходи за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року на суму 715 117,35 грн.;

- порушення ст. 135, 138 ПК України, в результаті чого завищено доходи на придбання товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2011 року на 122 416,67 грн.;

2) відсутність як бази, так і об'єкта оподаткування ПДВ:

- порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, який діяв на момент вчинення порушення, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 132 873,52 грн.;

- порушення ст.ст. 185, 188, 198.6 ПК України, а саме, завищено податковий кредит з ПДВ за січень 2011 року в сумі 24 320,00 грн.;

- порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону № 168/97, в результаті чого завищено податкові зобов'язання з ПДВ на загальну суму 134 653,46 грн.;

- порушення ст.ст. 185, 186, 188 ПК України, а саме, завищено податкові зобов'язання за січень 2011 року в сумі 24 483,33 грн.;

3) порушення п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону № 334/94, який діяв на момент вчинення порушення, в результаті чого занижено податку на прибуток за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року всього у сумі 476 916,56 грн.;

4) порушення пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за перевіряємий період у сумі 286 251,99 грн.;

5) порушення пп. 7.2.3, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, ст.ст. 185, 188, 198.6 ПК України, в результаті чого завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 року на суму 145 046,62 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Колідо» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів виконаних робіт, накладних, податкових накладних, платіжних документів.

Із наданих документів вбачається саме фактичне виконання спірних операцій, оплата за придбаний товар та послуги з урахуванням податку на додану вартість.

Позивачем були надані докази подальшого продажу товарів, придбаних у ТОВ «Колідо».

Висновки суду першої інстанції про наявність господарської операції по поставці ТОВ «Колідо» для ТОВ фірма «Модем» електродвигуна асинхронного у кількості 2 шт. вартістю 601,839,70 грн. та ПДВ 120367,94 грн., який в подальшому ТОВ фірма «Модем» був експортований на АТ «Куйбишев Азот» за вантажною митною декларацією №110060000/2010/000587 підтверджені наданою представником позивача довідкою віж 14 березня 2011р. про результати планової виїзної перевірки ТОВ фірма «Модем ЛТД» з питань дотримання валютного законодавства за період з 01.01.2010 по 21.12.2010.

Предметом перевірки був також експортний контракт ТОВ фірма «Модем ЛТД» з АТ «Куйбишевський Азот», Рос. Федерація.

Крім того, колегія суддів бере до уваги наявний в матеріалах справи акт від 05 квітня 2011р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Колідо» за період з 03.08.10 по 28.02.11, з якого вбачається, що ТОВ «Колідо» були відображені податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ фірма «Модем ЛТД» (а.с.161 том 1).

Зазначене спростовує висновки відповідача про відсутність як бази так і об'єкту оподаткування у ТОВ фірма «Модем» податком на додану вартість та податком на прибуток.

Досліджуючи взаємовідносини позивача з ТОВ «Колідо», суд першої інстанції дійшов суперечливих висновків: не взяв до уваги первинні документи - накладні, податкові накладні, платіжні документи.

Доводи апеляційної скарги відповідача колегія суддів не бере до уваги з огляду на те, що що сам по собі факт відсутності окремих реквізитів в товарно-транспортних документах не може беззаперечно свідчити про відсутність реальності вчинених угод (нікчемність правочину).

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Модем ЛТД» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Модем ЛТД» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень скасувати в частині відмови в задоволенні адміністративного позову.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скувати податкові повідомлення-рішення від 07 червня 2011року №0000882320, №0000862320, №0000892320.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2012року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Модем ЛТД» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш