Ухвала суду № 31737346, 10.06.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

10 червня 2013 р. Справа № 2/78/2011/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Мельника П.А., при секретарі судового засідання Віннік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м.Київ на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 28.02.13 р. по справі

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1

до: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці 21007, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, 87

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Державного казначейства у Вінницькій області, 21100 м. Вінниця, вул.Пирогова, 29

про стягнення 707 468,58 грн.

За участю представників сторін:

позивача: Слюсар М.О. - за довіреністю;

відповідача: Остапчук А.М. - за довіреністю;

третя особа: не з''явився;

Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області:

Плахотнюк Н.Ю. - за довіреністю.

В С Т А Н О В И В :

08.04.2013 року до господарського суду Вінницької області надійшла скарга (вх.№ 08-51/37/13) ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м.Київ на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 28.02.13 р.

Ухвалою суду від 09.04.13 р. призначено скаргу до розгляду на 22.04.13 р.

Ухвалою суду від 22.04.13 р. в зв''язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та третьої особи розгляд скарги було відкладено до 10.06.13 р.

В судовому засіданні представник скаржника подану скаргу підтримав з огляду на викладені у ній мотиви, просив суд її задовільнити.

Представник органу ДВС з наданих усних пояснень та направленого до суду письмового відзиву (вх.№ 08-46/5363/13 вд 22.04.13 р.) проти задоволення скарги заперечила, просила суд в задоволенні скарги ДК "Газ України" відмовити повністю.

Представник боржника (відповідача) при розгляді заявленої скарги поклався на розсуд суду.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників скаржника, боржника та органу ДВС, судом встановлено наступне.

За наслідками розгляду справи 14.09.2011 року було прийнято рішення, яким вирішено позов задовільнити та стягнути з Квартирно- експлуатаційного відділу м.Вінниці (21007, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, 87, код ЄДРПОУ 08320218) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 608 568,31 грн. - основного боргу, 47 072,76 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов''язань, 42 599,78 грн. - штрафу, 40 165,51 грн. - інфляційних втрат, 11 427,70 грн. - 3% річних , 7 498,34 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

27.09.2011 року на виконання вищезазначеного рішення видано наказ.

14.11.2011 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вінницького МУЮ Поліщуком М.М. відкрито виконавче провадження №30538640 з виконання вказаного вище наказу.

15.10.12 р. на виконання постанови начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Коваль С.В. № 2.2.-14/33 від 13.09.12 р. про передачу матеріалів виконавчого провадження, зведене виконавче провадження № 34189450 передано з Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького МУЮ до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Вінницькій області для подальшого примусового виконання.

При виконанні даного виконавчого документа 11.02.13 р. на адресу УДКСУ у м.Вінниці направлено на виконання постанову про арешт коштів боржника, яка 22.02.13 р. повернулась у ДВС без виконання з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 30.01.13 р. №45.

28.02.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Вінницькій області Паламарчуком О.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.3 постанови КМУ від 03.08.2011р. №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або державних установ" та п.9 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження".

Як слідує із матеріалів скарги та наданих пояснень скаржника, остання мотивована протиправністю дій органу ДВС щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки, на думку представника стягувача, орган ДВС в силу п.7 постанови КМУ від 03.08.2011р. №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або державних установ" та Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" зобов'язаний був направити оригінал виконавчого документа разом із завіреними копіями матеріалів виконавчого провадження для виконання до органів Казначейства, а не повертати виконавчий документ стягувачу.

Розглянувши подані учасниками процесу докази та матеріали справи, суд при вирішенні поданої скарги стягувача зважає на таке.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

Виконання рішення суду покладається на державну виконавчу службу України.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Порядок виконання рішень судів на інших органів (посадових осіб) про стягнення коштів з держаних органів, державних підприємств, установ та організацій регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", який було прийнято 05.06.2012 року та який набув чинності з 01.01.2013 року. Зазначений Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання. Відповідно до вимог ст. 2 зазначеного Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: - державний орган; - державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); - юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду. Дія цього Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Так, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, Державна казначейська служба України протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.

У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення Державна казначейська служба України повертає заяву стягувачу.

Стягувач має право повторно звернутися до Державної казначейської служби України для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення Державної казначейської служби України.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до Державної казначейської служби України необхідних для цього документів та відомостей.

Окрім цього, порядок стягнення коштів з державних органів, державного або місцевих бюджетів або боржників регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників". До вказаної постанови на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013 року було внесено суттєві зміни.

Вищевказаний Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судовими органами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Отже, починаючи з 08.02.2013 року, тобто з моменту набрання чинності змін до зазначеного Порядку, виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників покладається виключно на органи Казначейства. Відповідно до п. 6 зазначеного Порядку у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: - заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; - оригінал виконавчого документа; - судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); - оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).

Пункт 7 Порядку визначає, що у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

З системного аналізу викладеного слідує, що вказані вище нормативно-правові акти чітко розмежовують порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу та порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи.

Таким чином, враховуючи те, що боржником у даному виконавчому провадженні є саме державний орган (КЕВ м.Вінниці), виконання рішення має здійснюється саме у спосіб, визначений ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", шляхом звернення стягувача із наказом та відповідним переліком документів безпосередньо до органів Казначейства. При цьому у органу ДВС відсутні будь-які правові підстави для передачі виконавчого документа разом із матеріалами виконавчого провадження до органів Казначейства. З огляду на що, останній правомірно повернув виконавчий документ саме стягувану.

На підставі усього вищевикладеного, з урахуванням обставин встановлених під час судового розгляду скарги, суд не знайшов ознак протиправності оскаржуваних дій та постанови органу ДВС, відтак дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст. ст. 86, 87, 115, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м.Київ на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа від 28.02.13 р. відмовити.

Ухвалу надіслати сторонам, третій особі та відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Вінницькій області рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Суддя Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1;

3 - відповідачу 21007, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, 87;

4 - третій особі 21100 м. Вінниця, вул.Пирогова, 29;

5 - Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції 21036, м.Вінниця, Хмельницьке шосе, буд.7