Ухвала суду № 31735113, 10.06.2013, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Євтіфієв В.М.

Доповідач - Медведєва Л.П.

Справа № 432/946/13-ц

Провадження № 22ц/782/1623/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - Медведєвої Л.П.

Суддів - Пащенко Л.В., Медвєдєва А.М.

при секретарі - Друппової О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Стахановського міського суду Луганської області від 21 березня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Луганськгаз» в особі філії «Стахановське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за використаний природний газ,

В С Т А Н О В И Л А :

13 лютого 2013 року подано до суду вказаний позов.

У викладенні обставин, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги, він зазначив, що з метою задоволення комунально-побутових потреб відповідач споживав природний газ, для чого ним використовувалось газове обладнання - плита газова ПГ-4. Особистий рахунок відкрито на ім'я відповідача. У результаті несистематичної оплати за використаний газ за відповідачем утворилась заборгованість з 01.06.1996 року по 01.12.2012 року в сумі 1836,47 гривень. Відповідач знав про заборгованість та частково її погашав, оскільки його платежі були більшими ніж нарахування. Відповідно до п.3 ст.264 Цивільного кодексу України, час, який минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. При укладенні договору про надання послуг по газозабезпеченню від 19.01.2011 року НОМЕР_1 в ч.2 п.26 договору було зазначено, що сума заборгованості станом на 01.01.2012 року становить 1934,09 гривень, що свідчить про її визнання. Однак, заборгованість відповідачем не погашається в добровільному порядку. Про наявність заборгованості та про необхідність її погашення відповідач повідомлявся позивачем належним чином - рекомендованим листом. 09.04.2012 року позивачем було подано заяву про видачу судового наказу про стягнення суми заборгованості. Після цього відповідачем було подано заяву про скасування судового наказу, у зв'язку з чим ухвалою Стахановського міського суду судовий наказ було скасовано. Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 1836,47 гривень і судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 189,10 гривень.

Рішенням Стахановського міського суду Луганської області від 21 березня 2013 року позов задоволено.

Звернувшись з апеляційною скаргою, відповідач посилається на порушення норм матеріального права та ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1, за якою на нього відкрито особовий рахунок НОМЕР_1, як на споживача природного газу.

За період з 01.06.1996 року по 01.12.2012 року позивачем відповідачу надавались послуги на постачання природного газу.

19 січня 2011 року сторонами було укладено договір НОМЕР_1 про надання послуг з постачання природного газу.

Спір судом вирішено на підставі ст.ст.257,264,714 ЦК України, ст.13 Закону України « Про житлово-комунальні послуги»,ст.64 ЖК України, «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року №2246, при ухваленні рішення суд керувався ст.ст.7,11,57,88,169,174,212,214,215,218 ЦПК України.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів визнала, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, виходячи з наступного.

Так, відносини з приводу постачання населенню природного газу регулюються ст. 714 ЦК України, Правилами надання населенню послуг з газопостачання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 (зі змінами).

Постачання населенню природного газу здійснюється на підставі договорів про наданні послуг із газопостачання.

Виходячи з положень ст. ст. 6, 526, 626-631 ЦК України укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов ,вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з п.26 договору №41825 про надання населенню послуг з газопостачання ё укладеного між сторонами у справі 19 січня 2011 року / а.8-11/, величина заборгованості з оплати наданих послуг відповідача станом на 01.01.2011 року становить 1934,09 гривень.

Позивач звернувся до суду спочатку з заявою про видачу судового наказу ( 09 квітня 2012 року), а потім , після скасування наказу, з позовною заявою ( 13 лютого 2012року), тобто у межах строку позовної давності.

Відповідно до розрахунку заборгованості, борг відповідача склався з 01.06.1996року / а.с.12-16 / але, відповідачем визнано борг у сумі 1934,09 гривень (станом на 01.01.2011року) під час підписання сторонами вказаного вище договору про надання населенню послуг з газопостачання та оплатою відповідачем 18.01.2012року боргу в сумі 20,00грн. із зазначенням призначення платежу - «Борг», 17.02.2012 року боргу в сумі 20,00 гривень та при оплаті послуг за лютий 2012 року боргу в сумі 20,00 гривень / а.с.63-64/. Такими діями відповідача перервано перебіг позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно до ч.ч.1,3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебігу позовної даності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З встановлених обставин справи та правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Довід апеляційної скарги про пропуск позивачем строку позовної давності для пред'явлення позову спростовуються матеріалами справи та викладеними апеляційним судом мотивами про відсутність підстав для застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, яка передбачає обов'язки доказування і подання доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Однак, відповідач не довів суду обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень до позову.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга має бути відхилена, рішення суду - залишено без змін.

Керуючись ст.ст.209,307,308 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Стахановського міського суду Луганської області від 21 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді