Постанова № 31731997, 10.06.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1421/13-a

"10" червня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Мельник Ю.С.,

за участю прокурора Середзінського І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом прокурора Підволочиського району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Підволочиського району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області (далі - УПФУ в Підволочиському районі, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1735 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» підприємцем не проводилась сплата у визначеному законом розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік. У зв'язку з цим за відповідачем рахується заборгованість перед УПФУ в Підволочиському районі зі сплати єдиного внеску в розмірі 1735 грн. 00 коп., яку прокурор просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, позовні вимоги просить задовольнити.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте позивач подав до суду письмове клопотання від 31.05.2013 року № 2181/04 про розгляд справи за відсутності його представника (а. с. 19).

Відповідач у судове засідання не прибув, при цьому повістка, яка надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця проживання, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 10), не була вручена адресату з незалежних від суду причин (а. с. 14), а тому в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином, сторона повідомлена про дату, час та місце судового розгляду. Відповідач причини неприбуття до суду не повідомив, заперечень проти позову не подав.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено за відсутності представника позивача, відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 21.05.2013 року (а. с. 10), є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, перебуває на обліку в УПФУ в Підволочиському районі. Відповідач застосовує загальну систему оподаткування, про що свідчить довідка Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області Державної податкової служби від 18.05.2013 року № 2096/17 (а. с. 11).

Станом на 14.05.2013 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску за 2012 рік у сумі 1735 грн. 00 коп., що підтверджується карткою особового рахунку фізичної особи - підприємця на загальній системі оподаткування (фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно), 34,7% за період з 01.02.2013 року по 30.04.2013 року (а. с. 9), копією звіту підприємця про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік, у таблиці 1 якого «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями» визначена сума нарахованого єдиного внеску за період з січня 2012 року по грудень 2012 року в розмірі 1735 грн. 00 коп. (а. с. 8).

Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - Закон № 2464-VI), платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Пунктом 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (частина 11 статті 8 Закону № 2464-VI).

Відповідно до частин восьмої та дванадцятої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок; періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік; єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

В частині другій статті 12 Закону № 2464-VI визначено, що одним із завдань Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску. Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску (пункт 7 статті 13 цього Закону).

Стаття 25 Закону № 2464-VI передбачає заходи впливу до платників єдиного внеску та стягнення заборгованості шляхом надсилання платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимоги про її сплату, або, реалізуючи право звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).

У спірному випадку відповідач не виконав зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, допустив заборгованість у розмірі 1735 грн. 00 коп.

Відповідно до частини другої статті 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду. Право прокурора на звернення до суду з позовними заявами з метою представництва інтересів держави передбачене також статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (з змінами і доповненнями).

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату єдиного внеску, а прокурор у межах повноважень звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості, тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1735 (одна тисяча сімсот тридцять п'ять) гривень 00 (нуль) копійок на користь управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області на рахунок № 37196104001912, банк одержувача управління Державної казначейської служби України в Підволочиському районі Тернопільської області, МФО 838012, код 21156441.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанова складена 11 червня 2013 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.