Постанова № 31731235, 06.06.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.06.2013 р. справа №913/65/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброви Г.І., Чернота Л.Ф. Представники сторін: від позивача:Макогон А.О. - за довіреністювід відповідача 1: від відповідача 2:Омельченко О.О. - за довіреністю Омельченко О.О. - за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ на рішення господарського суду Луганської областівід04.03.2013 р. (підписано 05.03.2013 р.)у справі№ 913/65/13-г (суддя Ворожцов А.Г.)за позовомПублічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ, Луганська областьдо відповідачів:1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ; 2. Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія", м. Лисичанськ, Луганська областьпростягнення 35 917,78 грн.В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ, Луганська область (Позивач) із позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ (Відповідач 1), Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія", м. Лисичанськ, Луганська область (Відповідач 2) про стягнення з відповідача 1 збитків в розмірі 17 958,89 грн., спричинених внаслідок нестачі дизпалива за договором поставки № 030ПТБ-015/1561 від 19.12.11р. та з відповідача 2 - збитків в розмірі 17 958,89 грн., спричинених внаслідок нестачі дизпалива.

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.03.2013р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача 1 збитки в розмірі вартості неотриманого товару в сумі 17958,89 грн., провадження стосовно позовних вимог до відповідача 2 припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник скарги посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та порушення і неправильне застосування судом норм матеріального права.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що спірний товар був поставлений відповідачу згідно умов Договору та Інструкції № 281, акт від 28.01.2013р. був складений з порушенням вимог вищезазначеної інструкції.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013 р. змінено склад судової колегії, суддю Чернота Л.Ф. було змінено на суддю Бойченка К.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 29.04.2013р. розгляд справи було відкладено на 03.06.2013р.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 03.06.2013 р. змінено склад судової колегії, суддю Бойченка К.І. було змінено на суддю Чернота Л.Ф.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

В судовому засіданні представник відповідачів підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 1 укладено договір поставки нафтопродуктів № 030ПТБ-015/1561 від 19.12.2011р. (далі - Договір), за умовами якого відповідач 1 зобов`язується передати, а позивач - прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - "Товар"), в кількості, в асортименті, цінам та строкам поставки згідно до умов Договору та Додатків до нього, які невід'ємною частиною Договору (далі - "Додатки").

За змістом п. 6.1 Договору, у разі, якщо товаром є нафтопродукти, приймання товару за кількістю здійснюється в порядку, визначеному Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008р. (далі - Інструкція № 281).

За умовами п. 6.10 Договору у випадках, якщо позивач не є вантажовідправником товару, претензія щодо недостачі товару пред'являються вантажовідправнику, а її копія направляється позивачу.

За змістом Додатку № 10 від 24.01.2010р. до Договору сторони узгодили поставку палива дизельного підвищеної якості (Євро) марки F виду II в кількості 60 000 кг +/- з базисом поставки CPT, ст. Комунарськ (Донецька залізниця) код ст. 506209 (Правила Інкотермс в редакції 2000 року).

Відповідач, на виконання умов Договору, поставив позивачу за накладною № 53218855 від 26.01.2013р. спірний товар цистерною № 73948622, який прийнято позивачем.

Позивачем після отримання товару на адресу відповідача надіслана претензія від 06.02.2012р. про сплату 17 958,89 грн. збитків внаслідок виявлення нестачі продукції, що оформлено актом № 01-В/А-ЛУГ0112 від 30.01.2012р.

Стягнення вищенаведених збитків є предметом позову в межах даної справи.

Згідно вимог ст. 623 ЦК України, ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно з п.п. 5.2.6, 5.2.8 Інструкції № 281, дотримання якої в Договорі є обов'язковим, результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання.

Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП є підставою для оприбутковування нафти і нафтопродуктів у складському обліку та відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку в підзвіт матеріально відповідальних осіб.

У разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, яка після списання природних втрат перевищує граничнодопустиме відхилення між результатами вимірювання маси нафти та нафтопродуктів вантажовідправником і вантажоодержувачем (якщо це обумовлено умовами договору), матеріально відповідальна особа припиняє їх приймання і негайно повідомляє про це керівника свого підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа має забезпечити зберігання кількості одержаної нафти або нафтопродуктів, а також ужити заходів, що унеможливлюють погіршення їх якості. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору.

За умовами п. 5.2.10 Інструкції № 281 Представник вантажовідправника, який перебуває з одержувачем у різних населених пунктах, зобов'язаний прибути не пізніше триденного строку після отримання повідомлення, за винятком випадків, коли для прибуття транспортом необхідно більше часу (у такому разі строк для прибуття дорівнює часу, необхідному для безпечного руху транспорту), якщо більший строк не обумовлено відповідним договором. Представник вантажовідправника зобов'язаний мати довіреність на право участі в прийманні нафти та/або нафтопродуктів за кількістю, що надійшла.

У добовий строк після отримання повідомлення вантажовідправник зобов'язаний повідомити вантажоодержувача про виїзд представника.

Вантажовідправник може уповноважити інших осіб на участь у прийманні нафти або нафтопродуктів за кількістю. У цьому разі на довірену особу видається довіреність.

Отже, надані позивачем акти вищенаведеним вимогам Інструкції № 281 не відповідають, належного акту за формою N 5-НП при прийманні спірного товару сторонами не складалося, що позивачем не оспорюється.

Отже факт нестачі товару не підтверджується належними доказами всупереч узгодженому сторонами в Договорі порядку.

Оскільки факту порушення відповідачем зобов'язань за Договором не встановлено, підстави до задоволення позовних вимог у вигляді стягнення збитків відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції не дослідив належність наданих позивачем доказів та помилково визнав встановленими обставини, що не підтверджуються належними доказами по справі.

Встановлюючи обов'язковість застосування Інструкції № 281 тільки для суб'єктів певного виду господарської діяльності, суд виходив з вимог самої Інструкції, як підзаконного акту, тоді як обов'язковість застосування встановленого нею порядку приймання за кількістю сторони узгодили в Договорі.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 04.03.2013 р. у справі № 913/65/13-г слід скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ збитків в розмірі вартості неотриманого товару в сумі 17 958,89 грн. через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

В скасованій частині слід прийняти нове рішення, яким в задоволенні вимог позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ збитків в розмірі вартості неотриманого товару в сумі 17 958,89 грн. - відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду є законним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на позивача, стягнувши з останнього на користь відповідача судовий збір в розмірі 860,25 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 04.03.2013 року у справі № 913/65/13-г скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ збитків в розмірі вартості не отриманого товару в сумі 17 958,89 грн.

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ, Луганська область у задоволенні позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ збитків в розмірі вартості неотриманого товару в сумі 17 958,89 грн.

В іншій частині рішення господарського суду Луганської області від 04.03.2013 року по справі № 913/65/13-г залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС