Рішення № 31731232, 29.05.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р.Справа № 922/1378/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Метали і полімери", м. Алчевськ до ТОВ "Металіст-Будметалконструкція", м. Харків про стягнення 799308,92грн. за участю :

Представника позивача: Раднянська Л.І., дов. № 0301/2013 від 03.01.2013 р.

Представника відповідача: Пивоварова Р.В., дов. б/н від 25.04.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Метали і полімери" - звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мателіст-Будметалконструкція" про стягнення заборгованості в розмірі 720377,06 грн., пені в розмірі 57025,67 грн. та 3-х % річних в розмірі 21906,19 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № Р-146 від 04.01.2012 р. щодо оплати вартості проданого та поставленого товару.

Позивач в судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судових засіданнях, а також відзиві на позовну заяву, суму основної заборгованості визнав в повному обсязі, позовні вимоги в частині стягнення 3-х відсотків річних в цілому визнав, щодо позовних вимог в частині стягнення пені заперечував з наступних підстав.

Відповідач зазначив, що договором купівлі-продажу № Р-146 від 04.01.2012 р. передбачено право позивача на нарахування пені за неналежне виконання відповідачем умов договору щодо строків здійснення попередньої оплати. В той же час, фактично, позивач здійснював поставку товару без попередньої оплати, завчасно рахунки не надавав, що зумовлює, на думку відповідача, неможливість нарахування пені на підставі п. 5.6. вказаного вище договору.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

04 січня 2013 р. між позивачем (як продавцем) та відповідачем (як покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № Р-146 (далі - „договір").

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов"язується продати, а покупець прийняти та оплатити металопродукцію (товар).

Найменування товару, кількість, ціна, технічні умови та інші вимоги до якості, період та умови поставки, упаковка визначаються та узгоджуються сторонами в специфікації (специфікаціях), що додаються до договору та є його невід"ємною частиною (п. 1.2. договору).

Додатком № 1 від 04.01.2012 р. до договору (далі - „додаток № 1") та Додатком № 2 від 01.03.2012 р. до договору (далі - „додаток № 2") (які сторони визначили як специфікації) визначено, що продавець продає, а покупець придбаває прокат тонколистовий з полімерним покриттям.

Позивач стверджує, що ним було поставлено відповідачу товар на загальну 2243816,96 грн.

Додатком № 1 (п. 10) передбачено, що оплата товару здійснюється в розмірі 20% передплати від суми специфікації та 80% перед відвантаженням кожної партії товару.

Додатком № 2 (п. 7) визначено, що покупець має здійснити передплату.

Відповідно до п. 5.1. договору покупець здійснює оплату товару по узгодженій сторонами специфікації (специфікаціям) шляхом здійснення попереднього платежу в розмірі 100 процентів від вартості партії товару протягом 2 банківських днів з моменту виставлення продавцем рахунку.

Датою виконання зобов"язання по оплаті вважається дата отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Позивач стверджує, що відповідач частково розрахувався за поставлений йому товар, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 720377,06 грн.

Пунктом 5.6 договору визначено, що за порушення строків оплати товару, передбачених п. 5.1 договору (за виключенням строків внесення передплати), покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару.

Керуючись викладеним пунктом договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 57025,67 грн.

На підставі ст.. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 21906,19 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач по справі, як продавець, належним чином виконав свій обов"язок щодо передання покупцю товару на загальну суму 2243816,96 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та довіреностями (арк. спр. 29-60).

Щодо виконання відповідачем, як покупцем, своїх грошових зобов"язань за договором, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. При цьому положення ст.. 530 ЦК України щодо строків (термінів) виконання зобов'язання не підлягають застосуванню.

Відповідно до п. 5.1. договору покупець здійснює оплату товару по узгодженій сторонами специфікації (специфікаціям) шляхом здійснення попереднього платежу в розмірі 100 процентів від вартості партії товару протягом 2 банківських днів з моменту виставлення продавцем рахунку.

Судом встановлено, та сторонами в судовому засіданні підтверджено, що позивач фактично здійснював поставку товару відповідачу без попередньої оплати.

Додатками №№ 1 та 2 строків здійснення оплати товару не передбачено.

Так, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що між сторонами не врегульовано в договірному порядку строк оплати товару.

Отже, враховуючи те, що строк виконання грошового зобов"язання щодо оплати вартості поставленого товару не встановлено сторонами у договорі, а інший (ніж в ст.. 692 ЦК України) не передбачено в актах цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання відповідача щодо оплати вартості поставленого товару за видатковими накладними почався з моменту прийняття ним відповідного товару.

Викладена вище позиція підтримується численною судовою практикою, викладена, зокрема, в постанові Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011, а також в абз. 3 п. 1 Листа Вищого господарського суду від 17.07.2012, № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

За частину поставленого позивачем товару відповідач розрахувався належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку (арк.. спр. 61-85).

Позивач стверджує, що відповідач не виконав своє зобов"язання щодо оплати вартості поставленого товару на загальну суму 720377,06 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані, докази виконання грошового зобов"язання щодо оплати заборгованості в розмірі 720377,06 грн., окрім того в судових засіданнях відповідач визнав позовні вимоги в цій частині.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 720377,06 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, суд зазначає наступне.

За порушення боржником зобов'язання, останній має передати кредитору грошову суму або інше майна, тобто сплатити неустойку (штраф або пеню) (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Договором (п. 5.6.) передбачено, що за порушення строків оплати товару покупець виплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару.

Суд, враховуючи вищевикладене, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в цілому, є законними та обґрунтованими.

В той же час судом встановлено, що позивачем пеня розрахована на суму загального боргу, а не за кожною видатковою накладною окремо, а також невірно визначені періоди обчислення пені (15.08.2012 р. - 15.02.2013 р., тобто шість місяців, що передували даті звернення з позовом до суду), що суперечить положенням ч. 6 ст. 232 ГК України та призвело до завищення загального розміру пені, яка підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В договорі не передбачено інший спосіб нарахування пені, тому, виходячи зі змісту ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня за порушення відповідачем строків оплати товару може бути нарахована протягом 6 місяців з дня, наступного за днем отримання товару за кожною видатковою накладною.

Втім, як вже зазначалося вище, позивач, реалізовуючи своє право на судовий захист, просив стягнути з відповідача пеню за визначений ним період - з 15.08.2012 р. - 15.02.2013 р.

Враховуючи визначений позивачем строк нарахування пені з 15.08.2012 р. (його початкову дату), обмеження строку нарахування пені, визначені в ст.. 232 ГК України, суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 22493,97 грн. за період з 15.08.2012 р. по 27.10.2012 р. в наступному співвідношенні за видатковими накладними:

- за видатковою накладною № МП-0000368 від 29.03.2012 р. на залишок в розмірі 97820,09 грн. - за період з 15.08.2012 р. по 27.08.2012 р. - 521,17 грн.; на суму 37820,09 за період з 27.08.2012 р. по 29.08.2012 .р - 46,50 грн.

- за видатковою накладною № МП-0000379 від 30.03.2012 р. на суму 256759,99 грн. - за період з 15.08.2012 р. по 29.08.2012 р. - 1578.44 грн.; на залишок в розмірі 221580,08 грн. за період з 29.08.2012 р. по 01.10.2012 р. - 3087,59 грн.

- за видатковою накладною № МП-0000566 від 24.04.2012 р. на суму 211802,50 грн. за період з 15.08.2012 р. по 25.10.2012 р. - 6249,91 грн.

- за видатковою накладною № МП-0000643 від 25.04.2012 р. на суму 144304,99 грн. за період з 15.08.2012 р. по 26.10.2012 р. - 4317,32 грн.

- за видатковою накладною № МП-0000649 від 26.04.2012 р. на суму 93957,49 грн. за період з 15.08.2012 р. по 27.10.2012 р. - 2849,53 грн.

- за видатковою накладною № МП-0000650 від 26.04.2012 р. на суму 126732,00 грн. за період з 15.08.2012 р. по 27.10.2012 р. - 3843,51 грн.

Заперечення відповідача щодо неможливості стягнення пені, передбаченої п. 5.6 договору, суд вважає необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні вказаного положення договору.

Щодо позовних вимог про стягнення 3-х% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення виконання грошового зобов"язання відповідачем, суд вважає, що стягнення 3% річних з простроченої суми є законним та обгрунтованим, втім вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 10500,01 грн за період з 27.08.2012 р. по 15.02.2013 р., оскільки позивачем необгрунтовано та недоведено розмір заборгованості, на яку здійснено нарахування 3% річних за період з 01.04.2012 р. по 26.08.2012 р.

Представником відповідача в судовому засіданні було заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення (вх. № 19511 від 29.05.2013 р.) з підстав перспективи спричинення неплатоспроможності відповідача за результатами виконання рішення суду у даній справі щодо стягнення основної суми заборгованості, наявність на підприємстві першочергової заборгованості перед Пенсійним фондом України та наявність можливості дійсного виконання рішення суду частинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

З огляду на наведене випливає, що особа, яка звертається до суду з заявою про розстрочку виконання рішення, має обгрунтувати підстави звернення до суду з відповідною заявою.

Наведені відповідачем підстави розстрочки для виконання рішення суд оцінює критично, вважає їх недостатніми для задоволення вказаного клопотання з огляду на наступне.

Господарська діяльність визначається як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ст. 3 ГК України).

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Так, розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також перед Пенсійним фондом України є результатами його самостійної та ініціативної господарської діяльності, яка здійснювалась ним на власний ризик, а від так негативні наслідки такої діяльності (як то перспектива визнання банкрутом) виникли внаслідок дій (бездійльності) самого відповідача.

При вирішенні питання про розстрочення виконання рішення суд має враховувати не лише майнові інтереси боржника - заявника клопотання, а й майнові інтереси сторони, яка звернулась за захистом свого порушеного права до суду, а також оцінити їх співвідношення з позиції справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України).

Як свідчать пояснення представника позивача, останнім неодноразово вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору з відповідачем, в тому числі, щодо запровадження графіків погашення заборгованості, однак останній постійно уникав контактів з приводу як підписання таких графіків, так і погашення заборгованості взагалі.

З огляду на наведене, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення (вх. № 19511 від 29.05.2013 р.).

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 549, 625, 655, 692 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мателіст-Будметалконструкція" (61007, м. Харків, вул.. Свистуна, 11, код ЄДРПОУ 37191082) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Метали і полімери" (94204, Луганська обл.., м. Алчевськ, вул.. Московська, 4А, код ЄДРПОУ 35653261) заборгованість в розмірі 720377,06 грн., пеню в розмірі 22493,97 грн. та 3-х % річних в розмірі 10500,01 грн., судовий збір 15067,42 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.05.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.