Рішення № 31731231, 28.05.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2013 р.Справа № 922/1619/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом "Агроторговельний дім "Українська генетична компанія" Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Харків до Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії Аграрних наук України, с. Гонтарівка про стягнення коштів за участю :

Представника позивача - Тамазликар Л.Й., дов. від 27.05.2013р.

Представник відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - "АТД "Українська генетична компанія" ТОВ звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ДП "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії Аграрних наук України 27000,00 грн. основного боргу, 1551,20 грн. 3% річних та 7872,89 грн. неустойки, мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару за договором купівлі-продажу №28-04-11/1 від 28.04.2011р.

Представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) (арк.с. 32).

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

28.04.2011р. між позивачем - Продавець та відповідачем - Покупець було укладено договір купівлі-продажу №28-04-11/1, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію, іменовану в подальшому Товар у кількості, асортименті, за ціною та в строки, обумовлені даним договором.

Кількість, асортимент, ціна Товару на кожну окрему партію та строки поставки зазначаються у відповідній Специфікації (Додаток до Договору). Специфікація складається у письмовій формі, підписується уповноваженими представниками Сторін, скріплюється печатками Сторін і є невід'ємною частиною даного договору (п.2.1 Договору).

Відповідно до складеної Специфікації (Додаток №1 до Договору) від 28.04.2011р., Продавець постачає, а Покупець отримує наступний Товар: соняшник "Ясон" F1 у кількості одна тонна, за ціною 27000,00 грн. за 1 т, дата відвантаження 28.04.2011р.

Датою поставки вважається дата прийняття Товару по кількості на складі Продавця та оформлення акту приймання-передачі Товару. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту поставки Товару Продавцем і підписання представниками сторін видаткової накладної на партію Товару (п.4.3-4.4. Договору).

Як свідчать матеріали справи, на виконання зобов"язань за Договором, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 27000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000045 від 28.04.2011р. (арк..с.18). Даний товар отримано представником відповідача Таволжанською Т.В., повноваження якого підтверджуються довіреністю №117 від 28.04.2011р. (арк..с.21). Також факт поставки відповідачеві соняшнику "Ясон" F1 у кількості одна тонна підтверджується й товарно-транспортною накладною ААБ №00336656 від 28.04.2011р. (арк.с.22).

Згідно п.5.1 Договору, Покупець зобов'язався провести оплату Товару в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний у Договорі, протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури.

Рахунок-фактура №СФ-000009 на оплату соняшнику "Ясон" F1 у кількості одна тонна на суму 27000,00 грн. виставлено відповідачеві 28.04.2011р. Рахунок дійсний до сплати до 06.05.2011р.

Однак, як стверджує позивач, відповідач не виконав свого зобов'язання по оплаті поставленого товару у встановлений Договором строк, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 27000,00 грн., яка, станом на момент звернення позивача з позовом до суду не погашена.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. (ч.1 ст.712 ЦК України).

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на п.5.1 Договору, суд приходить до висновку, що оплата товару повинна була бути здійснена відповідачем в строк до 06.05.2011р., однак, станом на момент прийняття рішення, в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження виконання ним зобов'язання перед позивачем по оплаті поставленого товару, доказів, які б спростували наявність такого зобо'язання, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача боргу за поставлений товар у сумі 27000,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 7872,89 грн. та 3% річних у розмірі 1551,20 грн. за прострочення оплати поставленого товару.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. (п.6 ст.232 Господарського кодексу України).

У відповідності до п.7.4 Договору, в разі порушення Покупцем терміну оплати Товару, вказаного у п.5.1 цього Договору, більш ніж на 5 робочих днів Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Як свідчить наданий позивачем розрахунок пені, позивач нараховує її на суму 27000,00 грн. за період з 11.05.2011р. по 10.04.2013р., тобто за період, що перевищує встановлений ч.6 ст.232 ГК України шестимісячний строк нарахування штрафних санкцій. При цьому позивач посилається на те, що оскільки у п. 7.4 Договору зазначено про нарахування пені за кожен день прострочення, її нарахування не обмежується шістьма місяцями.

Однак, суд вважає такі твердження позивача безпідставними та такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства, оскільки зазначення у відповідному пунктів договору про нарахування неустойки за кожен день прострочення лише визначає порядок її нарахування та дозволяє визначити її правову природу як пені. Зміст даного пункту не може тлумачитися як встановлення договором виключення щодо нарахування штрафних санкцій за період, що перевищує шість місяців, як то передбачає ч.6 ст.232 ГК України.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе позовні вимоги в частині стягнення пені задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 2086,77 грн. за період з 11.05.2011р. по 08.11.2011р.

Розрахунок 3% річних не суперечить вимогам чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем виконання зобов'язання з оплати поставленого товару, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 2086,77 грн. пені та 1551,20 грн. 3% річних.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 530, 525-526, 626, 712 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва Національної академії Аграрних наук України (62570, Харківська область, Вовчанський район, с.Гонтарівка, вул.Дмитрівська, 102, код ЄДРПОУ 01203834) на користь "Агроторговельного дому "Українська генетична компанія" Товариство з обмеженою відповідальністю (61125, м.Харків, пров.Ващенківський, 2, код ЄДРПОУ 31942068) 27000,00 грн. основного боргу, 2086,77 грн. пені, 1551,20 грн. 3% річних та 1447,19 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.05.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.